Справа  №   2-141/2010  року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

01 квітня 2010 року   Снігурівський районний суд Миколаївської області

у складі : головуючого           -           судді Кішковської З.А.,

               при секретарі            -                   Забаровській С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Снігурівського міської ради Миколаївської області про  визнання права власності на  житловий будинок і земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про  визнання  дійсною угоди купівлі-продажу за торговим біржовим контрактом, оформленим на товарній біржі “Смарагд Південь” 15 квітня 1998 року  за № 2416 та права власності на житловий будинок і земельну ділянку в м.Снігурівка по вул.Комсомольській, 42 Миколаївської області, посилаючись на потребу судового визнання дійсності угоди за відсутністю нотаріального посвідчення.

 У судовому засіданні 01 березня 2010 року позивач змінив позовні вимоги  і просив  постановити рішення про визнання  за ним права власності  на житловий будинок і прилеглу земельну ділянку за набувальною давністю.

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково. Вказала, що відсутні дані про розпорядження померлим ОСОБА_3 земельною ділянкою, яку йому було передано у приватну власність за Державним актом від 18 лютого 1994 року та вважала, що переоформлення має провадитися щодо неї іншим порядком.

Заслухавши сторони, дослідивши представлені докази по матеріалам цивільної справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

- 15 квітня 1998 року позивач за торговим біржовим контрактом №2416 уклав угоду купівлі-продажу домоволодіння в м.Снігурівка по вул.Комсомольській, 42 з ОСОБА_3, якому житловий будинок з господарськими спорудами належав на праві власності. Купівлю-продаж вчинено за 14690грн.  за інвентаризаційної вартості помешкання у 14687грн. За п.5 означеного контракту позивач, як покупець, набув права власності на вказане помешкання з моменту реєстрації договору, яку дійсно вчинено 23 липня 1998 року за реєстраційним посвідченням Снігурівського ММБТІ з записом у реєстрову книгу за №7-945 (а.с.6-7).

При укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна - житлового будинку у письмовій формі сторони не дотримали вимоги ст. 657 ЦК України про нотаріальне посвідчення.

     Позивачем всі умови угоди виконано - внесена  сума вартості  житла, прийнято від продавця у  користування об’єкт нерухомості.

      Продавець житла ОСОБА_3 помер 12 березня 2003 року в м.Херсон (дані Ф 1 Снігурівського РВ УМВС на а.с.16). Спадкова справа після його смерті не заводилася – витяг зі спадкового реєстру від 18 січня 2010 року (а.с.21).

      В силу ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.    

      Суд вважає, що знайшло підтвердження володіння ОСОБА_1 житловим будинком з господарськими та побутовими спорудами по вул.Комсомольській, 42 в м.Снігурівка з 1998 року, тобто понад десять років і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

      Земельна ділянка, надана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель за тією ж адресою належить померлому ОСОБА_3 на підставі Державного акту, виданого за рішенням виконкому міської ради від 18 березня 1994 року №91 у розмірі 00525га в межах згідно з планом, та зареєстрованого у книзі записів Державних актів №1653 (а.с.13).

      Дані про розпорядження за життя вказаною земельною ділянкою відсутні.

      Частиною 1 ст.344 ЦК України набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Таким чином, переоформлення земельної ділянки може бути проведено за визнання її відумерлою спадщиною з наступною приватизацією чинним власником нерухомого майна, яке на ній розташоване. В частині вимог про визнання права власності на земельну ділянку позов підтвердження не знайшов.

       На підставі викладеного, суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що виникають з прав власності. Порушено право фактичного власника на  володіння та розпорядження  належним майном, тому звернення до суду є обгрунтованим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

      Справу  вирішено на підставі ст.344 ЦК України, ст. 48  Закону України “Про власність.”  

       Керуючись  ст.ст.209,212,213,214,215,218  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на домоволодіння №42 по вул.Комсомольській в м.Снігурівка Миколаївської області, що складається житлового будинку з надвірними господарськими та побутовими спорудами згідно з даними технічного паспорту.

Позовні вимоги в частині визнання права приватної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: вул.Комсомольська, 42 в м.Снігурівка Миколаївської області залишити без задоволення.

Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

      Суддя