Справа №2-57/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

19 березня 2010 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:

            головуючого судді Марченко Л.М.,

            при секретарі Кривошеєнко О.В.,

за участю     позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

        представника відповідача ОСОБА_3 АТП ОСОБА_4,

        представника відповідача ОСОБА_5 ССНВВ ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Краматорське автотранспортне підприємство 11410», ВАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_5 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м.Краматорську, ОСОБА_7 управління Держгірпромнагляду по Донецькій області (третя особа – ОСОБА_5 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м.Краматорська) про визнання акту спеціального розслідування нещасного випадку по формі Н-5 незаконним, визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, зобов’язання до складання акту по формі Н-1, стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

    05.12.2008 року до Краматорського міського суду надійшов позов ОСОБА_1 до ВАТ «Краматорське АТП 11410» (3 особа – ОСОБА_5 ССНВВ) про зобов’язання до складання акту про нещасний випадок на виробництві, відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судових витрат (а.с.3).

    В процесі судового розгляду справи позивач позовні вимоги вточнив, надавши позов від 17.01.2009 року (а.с.89) до тих же осіб про зобов’язання провести розслідування нещасного випадку, скласти акт про нещасний випадок на виробництві, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судових витрат.

    Знову позивач вточнив свої позовні вимоги, надавши позовну заяву від 28.04.2009 року (а.с.116-117) до тих же осіб про визнання висновків комісії  від 10.03.2009 року та акту по формі НПВ незаконними, визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, зобов’язання до складання акту по формі Н-1, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судових витрат.

    Остаточно позивач ОСОБА_1 вточнив свої вимоги позовом від 26.10.2009 року (а.с.197-198) до  ВАТ «Краматорське АТП 11410», ВАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_5 ССНВВ (третя особа – ОСОБА_5 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м.Краматорська) про визнання акту спеціального розслідування нещасного випадку по формі Н-5 незаконним, визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, зобов’язання до складання акту по формі Н-1, стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судових витрат.

Ухвалою суду від 30.09.2009 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Територіальне управління Держгірпромнагляду по Донецькій області (а.с.185).

    За заявою позивача ухвалою суду від 19.03.2010 року первісні позови ОСОБА_1 (а.с.3,89,116-117) були залишені без розгляду, провадження за останнім уточненим позовом (а.с.197-198) продовжено.

    Позовні вимоги ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав та показав, що 19.04.2006 року він був прийнятий на роботу до ВАТ «Краматорське АТП 11410» водієм автобуса. За ним був закріплений автобус марки VAN HOOL 815 держ.номер АН6570ВТ.

12.06.2008 року на підставі замовлення на здійснення перевезення пасажирів позивач разом з напарником ОСОБА_8 виїхав до м.Ялта. 13.06.2008 року після висадки пасажирів біля готелю «Узбекистан» у м.Ялта, ним та ОСОБА_8 було прийнято рішення, що зайняти місце на автостоянці біля готелю вони не мають технічної можливості через крупно габаритність автобуса VAN HOOL та відсутність вільних місць, у зв’язку з чим стали переганяти автобус на іншу стоянку. Під час перегону позивач відпочивав у спальнику в автобусі, а за кермом знаходився його змінник ОСОБА_8, який не впорався з керуванням, внаслідок чого 13.06.2008 року біля 22-00 години їх автобус у м.Ялта потрапив  в ДТП.

В результаті ДТП позивач отримав тілесні ушкодження, з приводу яких по приїзду до м.Краматорська 16.06.2008 року звернувся до лікарні з діагнозом закрита черепно-мозкова травма. В подальшому він періодично проходив стаціонарне лікування, за висновком МСЕК 22.04.2009 року визнаний інвалідом 3 групи. В даний час продовжує курси медикаментозного лікування.

Позивач вважає, що з приводу отриманої ним травми, Краматорське АТП повинно було провести розслідування нещасного випадку та скласти акт по формі Н-1. Однак фактично спеціальне розслідування було проведене лише за ухвалою суду та за результатами складені акти по формі Н-5 та НПВ.

Позивач вважає зазначені акти неправомірними тому, що дії по перегону автобусу на іншу стоянку не були самовільними, оскільки керівництво ОСОБА_3 АТП відправляючи водіїв в командировку не передбачило місце їх стоянки та відпочинку; під час ДТП він не перебував в стані алкогольного сп’яніння, оскільки цей факт не підтверджений медичним висновком; нещасний випадок трапився з ним у командировці під час змінного відпочинку в транспортному засобі, у зв’язку з чим нещасний випадок пов’язаний з виробництвом.

За відсутністю документів про факт виробничого травматизму, позивач був змушений витрачати власні кошти на своє лікування, чим йому були завдані матеріальні збитки в розмірі 1845,65 грн.

За відсутністю акту по формі Н-1 страхова компанія «Оранта» відмовляється виплачувати йому страхове відшкодування.

Неправомірними діями ОСОБА_3 АТП, який на погляд позивача, приховує факт виробничого травматизму, йому була завдана моральна шкода, яка виявилася в душевних стражданнях, необхідності нести витрати на власне лікування, займати кошти для утримання своєї сім’ї. Зазначену моральну шкоду він оцінює в 20 000 грн.

Крім того, моральна шкода завдана йому ТУ Держгірпромнадгляду по Донецькій області та ОСОБА_5 ССНВВ, зі згоди яких зазначений нещасний випадок був оформлений роботодавцем як такий, що не пов’язаний з виробництвом, чи останні фактично позбавили його матеріальних виплат для відновлення свого здоров’я.

З огляду на вказане, позивач просить суд визнати акт спеціального розслідування нещасного випадку від 10.03.2009 року по формі Н-5 незаконним та необґрунтованим; визнати нещасний випадок, який трапився з ним 13.06.2008 року у м.Ялта АР Крим таким, що пов’язаний з виробництвом; стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» належне страхове відшкодування; стягнути з ОСОБА_5 ССНВВ витрати на лікування в сумі 1845,65 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.; стягнути з ТУ Держгірпромнагляду по Донецькій області моральну шкоду в сумі 10 000 грн.; зобов’язати керівництво ВАТ «Краматорське АТП 11410» скласти акт про нещасний випадок на виробництві по формі Н-1, копію якого видати позивачу на руки; стягнути з ВАТ «Краматорське АТП 11410» моральну шкоду в сумі 20 000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн., судові витрати в сумі 10 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав доводи свого довірителя та просив його позов задовольнити.

У судовому засіданні  представник відповідача ВАТ «Краматорське АТП 11410» ОСОБА_4 позов не визнав та показав, що відповідно до договору на здійснення нерегулярних перевезень автобусом від 11.06.2008 року, укладеного між замовником ОСОБА_9 та ВАТ «Краматорське АТП 11410», 12.06.2008 року позивач ОСОБА_1 разом з напарником водієм ОСОБА_8 виїхали з групою пасажирів  на закріпленому за ними автобусі VAN HOOL 815 держ.номер АН6570ВТ до м.Ялта АР Крим.

Перед виїздом водії були проінструктовані, ознайомлені з наказом про командирування та положенням про робочий час на автомобільному транспорті.

13.06.2008 року приблизно в 12-00 годин автобус під керуванням позивача та ОСОБА_8 разом з іншими автобусами з м.Донецька, яки звозили людей на семінар до готелю «Узбекистан» м.Ялта, прибули до кінцевого пункту маршруту.

З цього часу до 14-00 годин наступного дня у водіїв був вільний час, про що їм повідомила замовниця ОСОБА_9 та запропонувала поставили автобус на стоянку біля готелю, а самім розміщатися у номерах для відпочинку. Такі дії зробили усі інші водії окрім позивача та його змінника ОСОБА_8, хоча для цього малася можливість, оскільки готель був обладнаний власною охоронюваною стоянкою для автотранспорту відпочиваючих, на поселення до готелю водії мали командировочні гроші.

Наскільки йому відомо з матеріалів про розслідування події, у вечорі водії повечеряли з вживання спиртних напоїв та біля 19-00 години самовільно прийняли рішення про перегін автобуса, тобто самовільно використали ввірений їм автотранспорт. 13.06.2008 року приблизно в 22-00 години водій ОСОБА_8 у стані алкогольного сп’яніння не впорався з керуванням та на 67 кілометрі 300 метрів автошляху Бахчиасарай-Ялта виїхав на смугу зустрічного руху, переїхав бордюр ний камінь, виїхав на межи проїзної частини, в результаті чого автобус та огорожа автошляху були пошкоджені. З цього приводу водія ОСОБА_8 Ялтинським міським судом АР Крим притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст.124,130 ч.1 КУпАП.

Про ДТП водії вчасно не повідомили керівництво АТП, про зазначені події стало відомо лише наступного дня 14.06.2008 року приблизно в 5 – 6-00 годин ранку зі слів водія ОСОБА_10, якому зателефонували останні приховуючи перебування в стані сп’яніння.

Зі слів позивача ОСОБА_1, під час ДТП останній знаходився у автобусі та відпочивав на спальному місці водія. На місце події прибули працівники ДАІ, наступного дня 14.06.2008 року рейсовим автобусом інженер по охороні праці ОСОБА_11, водій ОСОБА_10, перегін пошкодженого автобуса до м.Краматорська був розпочатий 15.06.2008 року. За весь цей час позивач ОСОБА_1 нікому з вказаних осіб не скаржився на самопочуття чи отримані під час ДТП травми, не вимагав виклику швидкої, візуально тілесних ушкоджень у позивача видно також не було. Окрім того, при перегоні пошкодженого автобусу позивач ОСОБА_1 визвався сам керувати ним, посилаючись на більший досвід, хоча для цього від АТП був відправний інший водій. Прибувши до ОСОБА_3 АТП 16.06.2008 року приблизно в 05-00 годин ранку позивач ОСОБА_1 не звернувся до цілодобового медичного пункту АТП для огляду, не зробив відмітку в путівому листі, нікому не повідомив про стан свого здоров’я, не звернувся до керівництва з заявою про розслідування нещасного випадку, а самовільно покинув територію підприємства.

До травмпункту м.Краматорська позивач ОСОБА_1 звернувся лише в 12-55 годин 16.06.2008 року, де йому був поставлений діагноз закрита черепно-мозкова травма, яку позивач міг отримати в будь-який інший час з моменту виходу з АТП при будь-яких обставинах.  Медичний заклад не повідомив ОСОБА_5 ССНВВ, оскільки позивач не посилався на виробничий характер травми.

У зв’язку з відсутністю візуальних даних про отримання позивачем тілесних ушкоджень, неповідомленням ним про можливі отримані ним травми під час ДТП, не звертанням ним до медичного пункту АТП, неподанням заяви про розслідування нещасного випадку, не було підстав для розслідування обставин виробничого травматизму.  

Позивач звернувся одразу до суду, за ухвалою якого було проведене спеціальне розслідування. Згідно виводів комісії нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1, не пов’язаний з виробництвом, який слід оформити по формі НПВ. З такими виводами комісії згодний та вважає їх обґрунтованими. З огляду на вказане вважає безпідставними позовні вимоги позивача та в їх задоволенні просить відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача ВАТ «НАСК «Оранта» ОСОБА_12 позов не визнав та суду показав, що за відсутністю акта по формі Н-1 щодо позивача ОСОБА_1 у страхової компанії «Оранта» відсутні підстави для виплати останньому страхового відшкодування, оскільки для цього немає законних підстав. Просить в позові відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 ССНВВ ОСОБА_6 позов не визнала та суду показала, що перебуваючи у м.Ялта позивач водій ОСОБА_1 передав трудові обов’язки зміннику водію ОСОБА_8, який керуючи автобусом скоїв ДТП, тобто позивач під час ДТП не перебував при виконанні трудових обов’язків.

Приймаючи рішення про перегін автобусу, водії не отримали дозволу керівництва чи інженера з безпеки руху ОСОБА_11, діяли самовільно, оскільки таке переміщення автобусу не було обумовлене замовленням на перевезення.

Позивач ОСОБА_1 відразу після ДТП не повідомив ні працівників ДАІ, не телефоном свого роботодавця, ні робітників АТП, які прибули наступного дня до м.Ялта, про своє травмування, не пройшов медичний огляд по прибуттю до АТП, а звернувшись з часом до міського травмпункту, повідомив, що отримав травму як пасажир, у зв’язку з чим медичний заклад не сповістив про цей випадок ОСОБА_5 ССНВВ.

Вважає висновки комісії з спеціального розслідування нещасного випадку правомірними, підстав для їх скасування та складання акту по формі Н-1 не вбачає, вимоги про моральну шкоду вважає необґрунтованими, у зв’язку з чим просить в позові відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 управління Держгірпромнагляду по Донецькій області ОСОБА_13 позов не визнав та суду показав, що на підставі ухвали Краматорського міського суду від 18.02.2009 року (при первісному розгляді даної справи судом) наказом тер управління від 23.02.2009 року №251 відповідно до «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112, було створено комісію із спеціального розслідування групового нещасного випадку, який стався в результаті ДТП в м.Ялта АР Крим 13.07.2009 року з працівниками ВАТ «Краматорське АТП 11410» водіями ОСОБА_1 і ОСОБА_8  

При цьому з’ясовано, що нещасний випадок стався під час використання водіями в особистих цілях транспортного засобу підприємства, незважаючи на те, що вони знаходилися у відрядженні.

Зокрема, позивач ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується інформацією начальника ВДАІ м.Ялта, показаннями свідка ОСОБА_11

Після настання ДТП позивач ОСОБА_1 від медичної допомоги відмовився, по прибуттю до ОСОБА_3 АТП не звернувся до цілодобового медичного пункту підприємства, чим порушив встановлений порядок медичного огляду водіїв перед рейсом та після нього. Крім того, свідок ОСОБА_14 підтвердив, що позивач не скаржився на погане самопочуття.

Позивач своєчасно не повідомив керівництво підприємства про настання нещасного випадку. За відсутністю підстав не було причин для розслідування нещасного випадку підприємством.

За результатами спец розслідування комісія прийшла до висновку, що даний випадок не відноситься до числа виробничих та прийняла рішення про складання акту по формі НПВ. Виводи комісії вважає обґрунтованими та правомірними, а позовні вимоги безпідставними, у зв’язку з чим в позові просить відмовити.

У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_5 ССТВП ОСОБА_15 показала, що вважає позов необґрунтованим, оскільки обставини, на які посилається позивач, не підтверджені належними доказами. Фактично, у зв’язку з пред’явлення лікарняних листів на ОСОБА_1, в яких не містилося посилання на травму, пов’язану з нещасним випадком на виробництві, за час перебування позивача на лікуванні ОСОБА_5 ССТВП була надана допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,                       зумовленими похованням». Підтвердженням правомірності таких дій є, зокрема акт по формі НПВ. Просить позов залишити без задоволення.

Суд, вислухавши сторони,   показання свідків:

- ОСОБА_9, яка в судовому засіданні показала, що є приватним підприємцем, займається роздрібною торгівлею, надає консультативні послуги з маркетингу. Нею у ОСОБА_3 АТП 11410 був замолений автобус для поїздки громадян до м.Ялта на семінар по маркетингу з приводу розвитку особистості. По прибуттю до готелю «Узбекистан» 13.06.2008 року біля 12-00 години вона супроводжувала групу до готелю для їх поселення, а водіям роз’яснила, що вони можуть поставити автобуси на стоянці готелю, самі розміститися в готелі та до наступного дня можуть бути вільні, оскільки в цей період часу ніяких поїздок не планувалося. Незважаючи на її читки вказівки водії ОСОБА_3 АТП ОСОБА_1 і ОСОБА_8 відмовилися від поселення до готелю, сказав, що вирішать це питання самостійно. Після поселення громадян, що прибули на семінар, вона оглянула стоянку та побачила, що там розмістилися всі автобуси (біля п’яти одиниць), які їх привезли, окрім автобуса ОСОБА_3 АТП,

- ОСОБА_16, яка в судовому засіданні показала, що є приватним підприємцем, від компанії «М-Вей» ними були орендовані автобуси для поїздки на семінар до м.Ялта, зокрема з ОСОБА_3 АТП – один автобус під керуванням водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_8, з якими в автобусі як старша по групі знаходилася вона. 13.06.2008 року по прибуттю останнім було запропоновано поставити автобус на стоянку на території готелю та розміститися в номері готелю. Вільні місця на стоянці та вільні номера в готелю малися. Однак від поселення позивач та його змінник відмовилися, пояснивши, що не бажають витрачати кошти та заночують в автобусі. В подальшому оглянувши стоянку вона не звернула уваги, чи знаходиться там конкретно автобус ОСОБА_3 АТП, оскільки всі інші автобуси були на стоянці. Наступного дня 14.06.2008 року автобуси були потрібні групі для поїздки по місту, у зв’язку з чим вона зателефонувала водіям з Краматорська та дізналася, що увечері вони самовільно виїхали на автобусі у своїх справах та потрапили в ДТП,

- ОСОБА_11, який суду показав, що до березня 2009 року працював на ОСОБА_3 АТП 11410 інженером з охорони праці та безпеки руху транспорту. На виконання замовлення автобус ОСОБА_3 АТП марки VAN HOOL 815 держ.номер АН6570ВТ під керуванням водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з групою пасажирів вирушив до м.Ялта АР Крим. Перед поїздкою водії пройшли інструктаж, далі зв’язок повинні були підтримувати в телефонному режимі. Про неможливість поставили автобус на стоянку готелю чи про необхідність його переміщення в інше місце, водії повинні були повідомити його телефоном, але цього зроблено не було. Про ДТП, що трапилося 13.06.2008 року о 22-00 годині, підприємство дізналося лише біля 06-00 години ранку наступного дня 14.06.2008 року з телефонного повідомлення водія ОСОБА_14. Зателефонувавши на місце, позивач слухавку не брав, а його змінник ОСОБА_8 з огляду на розмову був нетверезим. З метою з’ясування обставин та заміни автобуса для групи, що його замовляла, до Ялти на іншому автобусі прибув він з двома водіями. З розмови з працівниками ДАІ дізнався, що обидва водії (ОСОБА_1 и ОСОБА_8) вжили спиртних напитків, після чого керуючи автобусом, з’їхали в кювет. Від медичної допомоги водії відмовилися. Позивач мав незначні подряпини, з приводу тілесних ушкоджень пояснив, що вони незначні та медична допомога йому не потрібна, допомагав піднімати автобус, ремонтувати його. На шляху до м.Краматорська за кермом пошкодженого автобуса знаходився водій ОСОБА_14, а іншу частину - попросив допустити за кермо позивач ОСОБА_1, який послався на більший досвід та на здоров’я не скаржився (автобусом керували в гермошоломі через відсутність лобового скла). По прибуттю до АТП 16.06.2008 року приблизно в 05-00 годин ранку водій до цілодобового медичного пункту не звернулися, залишити територію підприємства. Заяв з приводу розслідування нещасного випадку від водіїв на адресу керівництва підприємства не надходило,

    - ОСОБА_8, який суду показав, що разом з позивачем ОСОБА_1 знаходився в командировці у м.Ялта. Перед рейсом вони пройшли інструктаж, отримали командировочні гроші для поселення до готелю, харчування, інші витрати. Разом з групою пасажирів, як старша по групі, в їх автобусі знаходилася ОСОБА_16, яка по прибуттю дала їм вказівки по розміщенню. Однак оглянувши в’їзд на стоянку, він вирішив, що він завузький для їх автобусу марки VAN HOOL 815, а також найкращі місця на стоянці вже зайняті іншими автобусами. Разом з ОСОБА_1 вони вирішили не становити автобус на стоянку, а чергувати, залишивши його в «кармані» перед готелем. Приблизно в 13-00 годин 13.06.2008 року вони пообідали, при цьому вжили дві пляшки пива та пляшку горілки, після чого відпочивали на спальних місцях в автобусі. Приблизно в 18-20 годин йому зателефонував ОСОБА_11, якому він повідомив, що все добре. Приблизно через півтори – дві години вахтерка  готелю запропонувала  їм убрати автобус, який був розміщений надто близько до проїзної частини та з урахуванням вечірнього часу міг отримати пошкодження від іншого транспорту. Разом з ОСОБА_1 вони вирішили перегнати автобус на іншу стоянку, про що повинні були повідомити ОСОБА_17, однак не повідомили, оскільки розраховували, що це буде недалеко. Під час руху він (свідок) був за кермом у стані алкогольного сп’яніння та стомлений, не впорався з керуванням та вчинив ДТП. Разом з ним в автобусі знаходився позивач. Працівники ДАІ запропонували медичну допомогу, від якої вони відмовилися, щоб не залишати дорогий автобус. Щодо нього був складений адмінпротокол. На зворотній дорогі за кермом знаходилися ОСОБА_14, а потім за власним бажанням ОСОБА_1. По прибуттю до АТП написали письмові пояснення з приводу ДТП, про отримані травми не доповідали, та відправилися додому. До медпункту АТП не заходили. К обіду 16.06.2008 року він звернувся до міського травмпункту, де також побачив позивача,

    - ОСОБА_18, який суду показав, що працює водієм ОСОБА_3 АТП 11410. Дізнавшись про ДТП, повідомив керівництво АТП, прибув на місце, приймав участь в підйомі та ремонті автобуса VAN HOOL 815 держ.номер АН6570ВТ. З підприємства до м.Ялта також прибули інженер з охорони праці та безпеки руху ОСОБА_11, водій ОСОБА_19 Разам з ОСОБА_1 керували пошкодженим автобусом, переганяючи його до м.Краматорська. За весь час позивач на стан здоров’я не скаржився,

    - ОСОБА_19, який суду показав, що працює водієм ОСОБА_3 АТП 11410. За вказівкою керівництва АТП прибув до м.Ялта з метою зворотного перегону пошкодженого автобусу VAN HOOL 815 держ.номер АН6570ВТ до м.Краматорська. Однак фактично ним не керував, оскільки частину шляху за кермом знаходився водій ОСОБА_18, іншу частину - за власним бажанням водій ОСОБА_1, який послався на більший досвід (автобус не мав лобового скла, керували в гермошоломі). За весь час ремонту автобуса та його перегону позивач на самопочуття не скаржився, наявних тілесних ушкоджень не мав,

    дослідивши письмові докази:

- правовстановлюючі документи ВАТ «Краматорське АТП 11410» (а.с19-20,64-69),

- копію наказу від 19.04.2006 року №94к про прийняття ОСОБА_1 водієм автобуса ОСОБА_3 АТП 11410 (а.с.5,57),

- копію наказу від 20.03.2008 №31 про закріплення автобуса VAN HOOL 815 держ.номер АН6570ВТ за водіями ОСОБА_1 і ОСОБА_8 (а.с.6,55-56),

- копію замовлень №2801 на перевезення пасажирів автобусом від 12.06.2008 року, копію замовлення №2879 від 14.06.2008 року – повернення до м.Краматорська іншим автобусом  (а.с.7,18,58),

- копію Договору на здійснення нерегулярних перевезень автобусом від 11.06.2008 року між замовником ОСОБА_9 та Краматорским АТП 11410, з схемами маршруту (а.с.59-63),

- копію наказу про командирування водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_8 до м.Ялта строком на п’ять днів з 12 по 16.06.2008 року (а.с.70),

- копії посадових інструкцій водія автобуса (а.с.71-73), інженера з безпеки руху (а.с.74-75), інженера з охорони праці (а.с.76-79),

- копію страхового полісу СК «ОРАНТА» щодо застрахованої особи – ОСОБА_1 (а.с.22),

- копію Інструкції по проведенню перед рейсового інструктажу водіїв, що убивають в командировку, затвердженої керівником ВАТ «Краматорське АТП 11410» (а.с.23-24,39-40,80-81),

- копію Тематики проведення перед рейсового інструктажу водіїв автобусів, мікроавтобусів та таксомоторів, затвердженої керівником ВАТ «Краматорське АТП 11410» (а.с.41-45),

- копії Журналу проведення перед рейсового інструктажу водіїв ВАТ «Краматорське АТП 11410», з якого вбачається, що такий інструктаж пройшли ОСОБА_1 и ОСОБА_8 12.06.2008 року (а.с.36-38,82-84),

- копію постанови Ялтинського міського суду АР Крим від 17.06.2008 року про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст.ст.124,130 ч.1 КУпАП з приводу ДТП, що сталося 13.06.2008 року (а.с.21,29),

- листа начальника ВДАІ м.Ялта з приводу реєстрації ДТП, що мало місце 13.06.2008 року на 67 кілометрі 300 метрів автошляху Бахчисарай-Ялта за участю автобуса VAN HOOL 815 держ.номер АН6570ВТ під керуванням ОСОБА_8 Зокрема, зазначено, що на місці був складений адмінпротокол за ст.ст.124,130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_8 Яких-небудь заяв з приводу отриманих тілесних ушкоджень водії ОСОБА_8 та ОСОБА_1 не робили, від медичної допомоги відмовилися. На момент оформлення документів від обох громадян мався запах алкоголю з порожнини роту (а.с.34,206),

- копію пояснювальної записки ОСОБА_1 на ім’я директора підприємства з приводу ДТП (а.с.50), в якій позивач про отримані тілесні ушкодження не зазначив, підтвердив, що від медичної допомоги на місці ДТП відмовився,

- копію пояснювальної записки водіїв ОСОБА_8 (а.с.93), ОСОБА_18 (а.с.207), інженера ОП ОСОБА_11 (а.с.208),

- копію рішення Краматорського міського суду від 26.09.2008 року (а.с.51-52) про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 АТП 11410 матеріальних збитків за пошкодження ввіреного автобусу,

- копію ОСОБА_13 про розслідування Краматорским АТП 11410 ДТП, що відбулося 13.06.2008 року в 22-00 годині АР Крим м.Ялта, встановлена вина водія ОСОБА_8, про факти травмування водіїв не зазначено (а.с.53), зазначене розслідування проводилося відповідною комісією, створеною на підприємстві наказом від 13.02.2008 року №13 (а.с.54),

- листа станції швидкої медичної допомоги м.Ялта про відсутність виклику швидкої медичної допомоги 13-06. – 14.06.2008 року в район автошляху Бахчисарай-Ялта (а.с.33),

- витяги з медичної картки амбулаторного хворого на ОСОБА_1 (а.с.85), зі слів якого зокрема зазначено, що 13.06.2008 року будучи пасажиром під час роботи на автобусі потрапив в ДТП у м.Ялта; аналогічний витяг щодо ОСОБА_8 (а.с.86),

- копії лікарняних листів на ім’я ОСОБА_1 (а.с.9,90,91), довідка про томографію (а.с.32),

- копію епікризу після стаціонарного лікування ОСОБА_1 від 26.06.2008 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма (а.с.8,31,87), копію епікризу №152 на ОСОБА_1 (а.с.92), зі слів хворого 13.06.2008 року сталася автодорожня травма під час командировки у м.Ялта,

- копію довідки МСЕК на ім’я ОСОБА_1 (а.с.118) про встановлення 22.04.2009 року третьої групи інвалідності за загальним захворюванням на строк до 01.05.2010 року,

- квитанції та чеки на придбання позивачем ліків (а.с.119),

- копію наказу ТУ Держгірпромнагляду по Донецькій області від 23.02.2009 року №251 про проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку (а.с.102),

- копію ОСОБА_13 спеціального розслідування групового нещасного випадку, який стався 13.06.2008 року о 22-00 годині з водіями ВАТ «Краматорське АТП 11410», затверджений ТУ Держгірпромнагляду по Донецькій області 10.03.2009 року (а.с.106-110), згідно якому на підставі п.18 «Порядка розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112, комісія прийшла до висновку, що даний нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом, не належить обліку та оформлюється актом по формі НПВ. Комісія не вбачає в даному нещасному випадку відповідальності посадових осіб ВАТ «Краматорське АТП 11410»,

- копію ОСОБА_13 №1 про нещасний випадок на виробництві, не пов’язаний з виробництвом (форма НПВ) відносно ОСОБА_1, затвердженого ТУ Держгірпромнагляду по Донецькій області 10.03.2009 року (а.с.111-114),

    вважає позов таким, що задоволенню не підлягає.

    Судом встановлено, що 11.06.2008 року ВАТ «Краматорське АТП 11410» відповідно до «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених постановою КМУ №1184 від 26.09.2007 року, був укладений договір нерегулярних перевезень автобусом з фізичною особою ОСОБА_9

    Відповідно до умов вказаного договору Краматорське АТП 11410 зобов’язалося надати замовнику ОСОБА_9 автобус марки VAN HOOL 815 держ.номер АН6570ВТ та в період часу з 19-00 годин 12.06.2008 року по 24-00 годин  16.06.2008 року здійснити перевезення від початкового пункту «м.Слов’янськ Донецька область» до кінцевого пункту «м.Ялта АР Крим» та зворотно.

    У зв’язку з тим, що відстань автобусного маршруту, зазначеного у замовленні, складала понад 500 км, відповідно до ст..35 Закону України «Про автомобільний транспорт» наказом по підприємству №68 від 09.06.2008 року у рейс було направлено два водія АТП, а саме позивач ОСОБА_1 і ОСОБА_8

    Перед виконанням рейсу водії, зокрема позивач, були ознайомленні з вказаним наказом, пройшли перед рейсовий інструктаж з розробленої тематики, попереджені про необхідність виконання законодавства України про автомобільний транспорт, Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу України №18 від 17.01.2002 року.

    13.06.2008 року приблизно в 12-00 годин автобус прибув до кінцевого пункту – готелю «Узбекистан» м.Ялта АР Крим, де керівником групи ОСОБА_9 водіям, зокрема позивачу, було повідомлено про вільний час до 14-00 годин наступного дня, а також запропоновано місце стоянки для автотранспорту, поселення до готелю.

    Однак позивач ОСОБА_1 разом зі змінником зазначене до уваги не прийняли, залишили автобус в «кармані» біля готелю, а біля 21-00 години 13.06.2008 року самостійно, без вказівок чи розпоряджень керівництва, прийняли рішення про перегін автобусу на інше, не передбачене замовником, місце.

    Під час перегону автобусу 13.06.2008 року в 22-00 годин на 67 кілометрі 300 метрах автошляху Бахчисарай-Ялта водій ОСОБА_8 не впорався з керуванням та скоїв ДТП, внаслідок чого автотранспортний засіб був пошкоджений.

    Як зазначає позивач ОСОБА_1, під час ДТП він перебував у спальному місці в автобусі, в результаті події був травмований.

    За результатами спеціального розслідування комісія, створена наказом ОСОБА_7 управління Держгірпромнагляду по Донецькій області від 23.02.2009 року №251, прийшла до висновку (форма Н-5), що нещасний випадок, який стався з позивачем, не відноситься до числа виробничих, та прийняла рішення про складання акту по формі НПВ (а.с.106-114).

    Такий висновок суд вважає обґрунтованим з огляду на досліджений обставини справи та надані докази.

Так, комісія під час проведення спец розслідування вірно користувалася «Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112 (далі Порядок).    

Згідно п.8 Порядку про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив,  чи інша особа -  свідок  нещасного  випадку  повинні негайно   повідомити   безпосереднього  керівника  робіт  чи  іншу уповноважену  особу  підприємства  і  вжити  заходів  до   подання необхідної допомоги потерпілому.

    Однак позивач ОСОБА_1 безпосередньо після ДТП не повідомив керівництво ОСОБА_3 АТП 11410 про настання з ним нещасного випадку, не повідомив працівників ДАІ та працівників АТП, що прибули на місце події, про наявність фізичних ушкоджень, відмовився від запропонованої медичної допомоги, не пройшов медичний огляд по прибутті з рейсу в порушення п.5 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністрества внутрішній справ України від 05.06.2000 року №12, звернувся до лікарні приблизно через сім годин після залишення території підприємства.

Згідно п.26 Порядку нещасний випадок,  про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого  втрата  працездатності  настала не одразу,  розслідується і береться на облік згідно з  цим  Порядком  протягом  місяця  після надходження  заяви  потерпілого  чи  особи,  яка  представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

    Однак позивач ОСОБА_1 чи його представник взагалі не повідомляли роботодавця про травмування позивача під час ДТП та не зверталися з заявою з приводу розслідування нещасного випадку, подавши одразу позов до суду. За відсутністю об’єктивних даних, підстав для розслідування нещасного випадку у ОСОБА_3 АТП 11410 не було. Таке розслідування з метою вирішення цивільного позову проведене за ухвалою суду.

Згідно п.9 Порядку лікувально-профілактичний   заклад   повинен   про   кожне звернення   потерпілого   з  посиланням  на  нещасний  випадок  на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби  з використанням  засобів  зв'язку  екстрене  повідомлення  за формою згідно з додатком 1: підприємству, де працює потерпілий; робочому органу виконавчої дирекції ОСОБА_5 за місцезнаходженням  підприємства,  де  працює  потерпілий.

    Однак позивач ОСОБА_1 звернувшись до лікарні повідомив, що у ДТП отримав ушкодження голови, находячись в автобусі в якості пасажира, у зв’язку з чим нещасний випадок медичною установою не був зафіксований як такий, що пов’язаний з виробництвом, та для передачі відомостей щодо нього згідно п.9 Порядку підстав не було.

Згідно п.14 Порядку визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися  з  працівниками під час виконання трудових обов'язків,  у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:   перебування у транспортному засобі або на  його  стоянці,  на території   вахтового  селища,  у  тому  числі  під  час  змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим  трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що нещасний випадок, в наслідок якого він отримав травму голови, стався з ним у відрядженні у період перебування у транспортному засобі під час змінного відпочинку, коли автобусом керував інший водій ОСОБА_8    

Однак для перебування обох водіїв в автобусі та переміщення на ньому в період з 12-00 годин 13.06.2008 року до 14-00 годин 14.06.2008 року підстав не було, оскільки вказаний час був визначений замовником як час відпочинку згідно п.п.3.3-3.5,4.5-4.7 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу України №18 від 17.01.2002 року, про що доведено до відома водіїв, а також запропоновано місце для стоянки автотранспорту (охоронювана стоянка, де розмістилися всі інші автобуси, яки доставили групи людей на семінар), можливість поселення до готелю, на що роботодавцем були виділені командировочні гроші. Позивач ОСОБА_1 разом зі змінним водієм ОСОБА_8 від цього відмовилися та в порушення посадової інструкції та вимог інструктажу самовільно, у час відпочинку, в особистих цілях використовували ввірений автотранспорт.

Згідно п.18 Порядку не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

- під час використання  ними  в  особистих  цілях  транспортних засобів,   машин,   механізмів,   устатковання,  інструментів,  що належать або використовуються  підприємством  (крім  випадків,  що сталися внаслідок їх несправності);

Окрім того, що замовником ОСОБА_9 в період часу з 12-00 годин 13.06.2008 року до 14-00 годин 14.06.2008 року був визначений як час відпочинку, ні остання, ні керівництво АТП не давало ніяких розпоряджень водію ОСОБА_1 (а також й ОСОБА_8В.) на переміщення автобусу, останні же в порушення посадової інструкції та вимог інструктажу не довели до відома роботодавця про необхідність зміни маршруту, місця стоянки, самовільно вчинили дії, що призвели до пошкодження ввіреного майна.

- у разі   підтвердженого   відповідним   медичним    висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;

За керування з наявними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту) при якому водій ОСОБА_8 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, останнього постановою суду було піддано адміністративної відповідальності. Для медичного огляду на стан сп’яніння позивача ОСОБА_1, який під час ДТП не перебував за кермом автобусу, підстав не було, у зв’язку з чим неможливо було примусити позивача до проходження такого огляду. Сам же позивач від медичної допомоги, при проходженні якої міг бути засвідчений факт перебування ним в стані алкогольного сп’яніння, відмовився. Однак допитаний в якості свідка ОСОБА_8 підтвердив в суді факт спільного вживання кріпкого алкогольного напою 13.06.2008 року за декілька годин до ДТП, свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_18 підтвердили в суді, що від позивача мався різкий запах алкоголю з роту, що також підтверджується інформацією начальника ВДАІ м.Ялта по матеріалам адміністративної справи з ДТП. Використання матеріалів з розслідування аварій на транспорті, складених відповідними органами та представлених ними відомостей про обставини і причини аварії, передбачено п.35 Порядку.

З огляду на всі обставини, суд вважає, що комісія прийшла до обґрунтованого висновку про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем ОСОБА_1 не пов’язаний з виробництвом, та за результатами правомірно склала ОСОБА_13 по формі НПВ, оскільки автобус був використаний водіями самостійно, на свій розсуд, у вільний від роботи час, в стані алкогольного сп’яніння, про нещасний випадок позивач своєчасно не повідомив роботодавця, відмовився від медичної допомоги, не пройшов медичний огляд при поверненні з рейсу, своєчасно не зафіксував наявність тілесних ушкодження, що ставить під сумнів причинний зв’язок між нещасним випадком у м.Ялта та наслідками від нього.

Позовні вимоги з приводу визнання акту спеціального розслідування нещасного випадку по формі Н-5 незаконним, визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, зобов’язання до складання акту по формі Н-1 суд вважає безпідставними, а позовні вимоги, що випливають з основних - про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди недоведеними за відсутністю причинного зв’язку між діями відповідачами та наслідками, з якими пов’язує їх позивач.

Відповідно до ст.ст.84,88 ЦПК України через недоведеність позову витрат на правову допомогу та судові витрати позивачу не відшкодовуються. З огляду на оплачені позивачем судові витрати (а.с.1,2), з останнього слід стягнути додатково судовий збір в розмірі 51 грн., а також витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 13,50 грн.

Керуючись ст.ст. 8,14,15,215,223  ЦПК України, «Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112,     Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженим наказом Мінтрансу України №18 від 17.01.2002 року, Положенням про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженим спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністрества внутрішній справ України від 05.06.2000 року №12, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Краматорське автотранспортне підприємство 11410», ВАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_5 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м.Краматорську, ОСОБА_7 управління Держгірпромнагляду по Донецькій області (третя особа – ОСОБА_5 соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м.Краматорська) про визнання акту спеціального розслідування нещасного випадку по формі Н-5 незаконним, визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, зобов’язання до складання акту по формі Н-1, стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судових витрат, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. (п’ятдесят одну гривню 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 13,50 грн. (тринадцять гривень 51 коп.)

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Донецької області. Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  Краматорського міського суду  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються  Апеляційному  суду  Донецькій області через  Краматорський міський суд

Суддя

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя