Справа №2-71/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25 березня 2010 року Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Єланського О.Г.
при секретарі Копиці С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну праву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. В якому просить суд зобов’язати ОСОБА_2І, повернути їй земельну ділянку в розмірі 0,06 га по вул. Московській, 6, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області. Стягнути з відповідача моральну шкоду – 1000 грн., судовий збір в сумі 67,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду по справі 07,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що відповідно до рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради народних депутатів Покровського району Дніпропетровської області від 04 жовтня 1996 року їй було виділено у приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,06 га по вул. Московській, №6, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області.
Весною 2007 року відповідач без будь-якого дозволу з боку позивачки самовільно зайняв зазначену спірну земельну ділянку, засадивши її огородніми культурами і не збирається її повернути.
Вирішити питання по добровільному поверненню зазначену земельну ділянку відповідач відмовляється.
Крім того, як вказує позивачка незаконне заволодіння її земельної ділянки привели до тяжких фізичних і моральних страждань, порушили її нормальні життєві зв’язки і вимагають додаткових зусиль для організації ведення домашнього господарства та матеріального забезпечення. Позивачка втратила душевний спокій, багато часу витрачала на оформлення відповідних документів, поїздки до відповідача. Під час зустрічей з відповідачем до позивачки він ставився вкрай негативно, вона відчувала приниження і небажання вирішити проблему належним чином, що сприяло виникненню конфліктів та нервової напруги, привело її до тривалих душевних (моральних) страждань. Заподіяну їй моральну шкоду позивачка оцінює в розмірі 1000,00 грн.
В ході розгляду справи відповідач подав до суду заперечення, в якому вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 до нього вважає необґрунтованими та такими, які підлягають відмові, оскільки присадибна ділянка, на яку претендує позивачка є присадибною ділянкою його батьків, якою він користується після їх смерті.
Як вбачається з витягу з рішення виконкому ОСОБА_3 селищної ради Покровського району Дніпропетровської області від 04 жовтня 1996 року, згідно якого ОСОБА_1 передається земельна ділянка в приватну власність площею 0,20 га ніким не підписана, відсутній номер рішення виконкому селищної Ради, документ в тексті самого рішення виконкому селищної ради допущено безліч помилок, що говорить про сумнівність прийняття такого, так би мовити рішення виконкому селищної ради.
Як вважає позивач, до позовної заяви не додано необхідних документів стосовно прийняття рішення виконкому ОСОБА_3 селищної ради, а саме: яким чином передається земельна ділянка у приватну власність, чи є на це згода сусідів, та хто раніше користувався цією земельною ділянкою.
В поданому позові вказано, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, що є неправдою, тому-що ОСОБА_2І, цією земельною ділянкою користувався і раніше, та особисто провів роботи по очищенню частини земельної ділянки, яка знаходиться поряд з цією земельною ділянкою від кущів та чагарників і таким чином захистив прилягаючу територію від бур’янів та смітників.
З боку ОСОБА_2 не було ніякого тиску та морального приниження ОСОБА_1, про що вона вказує в позові.
Зі свого боку відповідач намагався вирішити вищевказане питання в межах земельного законодавства, але з боку позивачки він не знайшов розуміння та підтримки. А тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними і в позові їй слід відмовити.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 з’явилася, свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник у відкрите судове засідання з’явилися, заявлені позовні вимоги не визнають та заперечують проти їх задоволення.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши доводи сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно копії рішення ОСОБА_3 селищної ради народних депутатів Покровського району Дніпропетровської області від 04.10.1996 р. 93-Х/ХХІІ «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 та заяв громадян ОСОБА_3 селищна рада народних депутатів, було вирішено - передати безкоштовно у приватну власність та постійне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, особистого підсобного господарства громадянам. Громадянам, які одержали земельні ділянки у приватну власність використовувати їх за цільовим призначенням, суворо дотримуватись вимог Земельного кодексу України. (а.с. 6).
Відповідно до додатку до рішення №%-1 сесії «так у документі» 22 скликання ОСОБА_3 селищної ради народних депутатів від 04.10.1996 р. громадянам, яким передано земельні ділянки у власність та постійне користування було передано у приватну власність ОСОБА_1 загальною площею 0,20 га. (а.с. 7).
Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_4, що ОСОБА_1 помінялась з ОСОБА_5 своїми земельними ділянками. Коли земельна ділянка належала ОСОБА_5 він від свого краю трохи відступив та батько ОСОБА_2 також відступив, а коли вони помінялись з ОСОБА_1 то вона почала повністю займати земельну ділянку, яка їй стала належати. ОСОБА_2 цією частиною земельної ділянки не користувався, а через деякий час самовільно зайняв частину земельної ділянки, що належить ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що в ОСОБА_3 селищній раді Покровського району Дніпропетровської області була на розгляді справа ОСОБА_1 про передачу їй земельної ділянки у користування. В 1996 році рішенням ОСОБА_3 селищної ради Покровського району Дніпропетровської області було вирішено передати ОСОБА_1 земельну ділянку у приватну власність, але поки в неї не має державного акту на землю ОСОБА_1 не являється власником земельної ділянки, а тільки користується цією земельною ділянкою.
Відповідно до вимог ст. 152 ЗК України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язанні з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
З урахуванням вищевикладеного необхідно зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку в розмірі 0,06 га, що розташована за адресою: смт. Покровське вул. Московська, 6, Покровського району Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки судовий збір в розмірі 67,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07,50 грн.
Суд вважає, що в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди слід відмовити в повному обсязі, оскільки позивачкою не надано належних доказів стосовно втрати нею душевного спокою, та тривалих моральних страждань.
На підставі викладеного та керуючись ст. 152 ЗК України, 209, 218 ЦПК України суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння – задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку в розмірі 0,06 га, що розташована за адресою: смт. Покровське вул. Московська, 6, Покровського району Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 67,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07,50 грн.
В частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя :