У Х В А Л А

18.02.2020 Справа №607/678/20

       Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю., під час розгляду заяви адвоката Свірневської Наталії Віталіївни, котра діє в інтересах кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, про відвід судді,–

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про відшкодування моральної шкоди, котра була призначена до розгляду на 19 лютого 2020 року.

17 лютого 2020 року адвокат Свірневська Н.В., котра діє в інтересах кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області подала заяву про відвід судді Сливка Л.М., обґрунтовану тим, що 09 липня 2018 року ОСОБА_1 , як голова КДКА Тернопільської області у складі кваліфікаційної палати КДКА Тернопільської області, прийняла рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту на набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні та видачі відповідного свідоцтва ОСОБА_2 , що свідчить про наявність впливу на неї. Також, зазначає, що: позивач впливає на суддю; провадження у справі відкрито за завідомо безпідставним позовом та без їх обґрунтування, що, на думку представника заявника, свідчить про упередженість та необ`єктивність суду; суддя не реагує на зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Як визначено частиною 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Вивчивши доводи заяви, через призму статтей 36, 37 ЦПК України, суд може умовно поділити їх на ті обставини, котрі хоча і не передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, однак на думку представника заявника, викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України). Сюди входять обставини, пов`язані із складанням кваліфікаційного іспиту та видачею ОСОБА_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту на набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні та впливу на суддю.

Та ті обставини, котрі за своєю юридичною природою є процесуальними рішеннями суду (судді). Мова йде про відкриття провадження у справі, не прийняття рішення, щодо дій, котрі представник заявника вважає зловживання процесуальними правами.

Незгода учасника справи, яким у даному випадку є представник заявника з просувальними рішеннями суду (судді) не може бути підставою для відводу згідно з частиною 4 ст. 36 ЦПК України, а тому суд не бере до уваги доводи викладені у попередньому абзаці.

Щодо інших обставин, то їх аналізу слід приділити належну увагу.

09 липня 2018 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду голови КДКА Тернопільської області у складі кваліфікаційної палати КДКА Тернопільської області, затвердила результати кваліфікаційного іспиту та видачі ОСОБА_2 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту на набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

Однак ця обставина сама по собі не свідчила та не може свідчити про упередженість або необ`єктивність судді чи можливість впливати на неї.

Навпаки, як на момент відкриття провадження у справі так і зараз суддя Сливка Л.М. є безсторонньою, неупередженою та об`єктивною при розгляді вказаної справи.

Доказів зворотнього представником заявника не надано.

Водночас, суддя вважає, що на даний момент виникли підстави для самовідводу судді.

Передумовою для них стала наявність тієї ж таки обставини, щодо кваліфікаційного іспиту ОСОБА_2 , котра набула нового змісту у зв`язку з суб`єктивним відношенням до неї однією із сторін спору – кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області.

У комплексі ці фактори можуть викликати сумніви у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача, що є неприпустимим.

Згідно із вимогами пункту 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо, наявні обставини, котрі хоча і не передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, однак викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Окрім цього, у статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженому 11 черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством в разі наявності упередженості щодо одного з учасників судового процесу, а також у випадку, якщо судді з власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Аналогічна норма передбачена і джерелами міжнародного права.

Так, у пункті 2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів» від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У даному випадку, враховуючи конкретні обставини справи та суб`єктивне відношення відповідача до суду, задля унеможливлення виникнення сумнівів у неупередженості та об`єктивності головуючого судді Сливка Л.М., суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

Керуючись статтями 36 – 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Свірневської Наталії Віталіївни, котра діє в інтересах кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, про відвід головуючого судді Сливка Л.М. – відмовити.

Прийняти самовідвід головуючого судді Сливка Л.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про відшкодування моральної шкоди.

Справу передати в канцелярію суду для повторного визначення головуючого судді автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка