Справа № 487/5804/16-ц

Провадження № 6/487/67/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Притуляк І.О.,

за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А.,

представника заявника ОСОБА_1 .

заінтересованої особи ОСОБА_2

державного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кухарь С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ :

14 січня 2020 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» звернулись до суду із заявою про визнання виконавчого листа, виданого 13.07.2017 року Заводським районним судом м. Миколаєва по справі № 487/5804/16-ц у виконавчому провадженні №60924645, про зобов`язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» відновити газопостачання шляхом приєднання газового приладу (газової плити) в кв. АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , до загальної системи газопостачання, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначили, що рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 22.06.2017 року по справі № 487/5804/16-ц, позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задоволено частково. Зобов`язано публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» відновити газопостачання шляхом приєднання газового приладу (газової плити) в квартирі АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , до загальної системи газопостачання. На виконання зазначеного рішення 13.07.2017 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист № 487/5804/16-ц.

20.06.2019 року державним виконавцем Заводського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області Кухарь С.С. відкрито виконавче провадження № 59375093 з примусового виконання вищенаведеного виконавчого листа. 24.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження, про що зроблено відповідну відмітку у виконавчому листі, а сам виконавчий лист повернуто до суду першої інстанції.

13.12.2019 року ОСОБА_2 повторно отримав у Заводському районному суді м.Миколаєва виконавчий лист №487/5804/16-ц від 13.07.2017 року. 21.12.2019 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №60924645 з примусового виконання виконавчого листа №487/5804/16-ц від 13.07.2017 року, що є недопустимим з огляду на те, що виконавче провадження по примусовому виконанню цього виконавчого листа було закінчено, постанову про закінчення виконавчого провадження та поверненя виконавчого документу, стягувачем оскаржено не було. З урахуванням зазначеного Заводський районний суд м. Миколаєва помилково повторно видав стягувачу виконавчий лист.

Вищенаведені обставини послугували підставою для їх звернення до суду з відповідною заявою.

В судовому засіданні представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» заяву підтримав, просив визнати виконавчий лист виданий 13.07.2017 року Заводським районним судом м. Миколаєва по справі № 487/5804/16-ц, таким, що не підлягає виконанню, в зв`язку з тим, що даний виконавчий документ було помилково повторно видано Заводським районним судом м. Миколаєва.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви в повному обсязі.

В судовому засіданні державний виконавець просив прийняти рішення на розсуд суду.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження №60924645,суд приходить до наступного.

22.06.2017 року рішенням Апеляційного суду Миколаївської області по справі №487/5804/16-ц, позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задоволено частково. Зобов`язано відповідача відновити газопостачання шляхом приєднання газового приладу (газової плити) в квартирі АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , до загальної системи газопостачання.

На виконання зазначеного рішення, 13.07.2017 року Заводським районним судом м.Миколаєва видано виконавчий лист №487/5804/16-ц про зобов`язання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» відновити газопостачання шляхом приєднання газового приладу (газової плити) в кв. АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , до загальної системи газопостачання.

20.06.2019 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Кухарем С.С. відкрито виконавче провадження №59375093 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа.

Постановою державного виконавця Заводського відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області Кухаря С.С. від 24.07.2019 року виконавче провадження №89375093 з примусового виконання виконавчого листа №487/5804/16-ц виданого 13.07.2017 року було закінчено відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

13.12.2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про повторну видачу виконавчого листа №487/5804/16-ц від 13.07.2017 року. 20.12.2019 року даний виконавчий лист було ним отримано, про що свідчить відповідна розписка стягувача .

21.12.2019 року державним виконавцем Заводського відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області Кухарем С.С. було відкрито виконавче провадження №60914645 з примусового виконання виконавчого листа №487/5404/16-ц виданого 13.07.2017 року.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, судове рішення - це основний акт правосуддя, акт реалізації конституційних повноважень органу державної, судової влади, яким вирішується правовий спір від імені держави Україна. Тому для держави і суспільства незаперечний інтерес становить повага до судового рішення, визнання обов`язковості його виконання, довіра до прийнятих судами рішень.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Частиною 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на матеріально-правові та процесуально-правові.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Виконавчий документ це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Отже, за змістом ст. 432 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов`язок у зв`язку з його припиненням.

Існування підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підтверджується наявністю обставин, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, а також з підстав припинення зобов`язань внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Посилання заявника на винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження №59375093, як на обставину, що свідчить про видачу Заводським районним судом м.Миколаєва виконавчого листа помилково, є безпідставним з огляду на те, що дане виконавче провадження не взаємопов`язане з виконавчим провадження №60924645 яке являється предметом розгляду у даній заяві. Окрім того, законом не встановлено заборони повторного пред`явлення стягувачем виконавчого диста до примусового виконання в межах строку його пред`явлення.

Вищенаведене свідчить про відсутність підстав для визнання виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню в розумінні ст.. 432 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, необґрунтована та не містить передбачених процесуальним законом підстав для такого визнання, а отже у її задоволенні слід відмовити.

Стосовно заявленого ОСОБА_2 клопотання про стягнення судових витрат (в редакції від 12.02.2020 року, за вих. №4678) за період з 14.01.2020 року по 12.02.2020 року, в сумі 12005,65 грн., суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання з огляду на те, що стягнення судових витрат при розгляді заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 432 ЦПК України, Главою 8 Розділу І ЦПК України не передбачено.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про стягнення судових витрат – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.02.2020 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ І.О. ПРИТУЛЯК