Єдиний унікальний номер 133/3371/23

Номер провадження 2/133/12/24

РІШЕННЯ

Іменем України

04.04.24                                                                        м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді                        Щерби Н.Л.,

за участю секретаря                        Білокура Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача - Грибанов Денис В`ячеславович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Денис В`ячеславович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі договору факторингу ТОВ«Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №829291353, укладеним 22 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , в сумі 16 381 гривень.Взяті на себе зобов`язання відповідачем не виконано в повному обсязі, а тому має заборгованість перед позивачем за кредитним договором №829291353 в сумі 16 381 гривень, з яких: 10 000,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 6 381,00 гривень - заборгованість за відсотками за користування позикою.Позивач просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ«Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами у загальному розмірі 16 381 гривень. А також просить стягнути із відповідача суму сплаченого судового збору 2 684 гривень 00 копійок.

13 грудня 2023 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якій позов не визнає в повному обсязі, з мотивів того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження набуття на підставі договору факторингу №28/1118-01 права вимоги ТОВ «Таліон Плюс»від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №829291353 від 22 липня 2021 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Отже, позивачем не доведено наявність у Товариства права вимоги до відповідача. Також ним не додано до позовної заяви копію Реєстру боржників №155 від 12 жовтня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». Також зазначив, щовідповідач кошти за кредитним договором№829291353 від 22 липня 2021року не отримувала, а викладені обставини у позові не підтверджені жодними доказами. Зокрема, саме по собі підписання за допомогою разового електронного підпису кредитних договорів, а також розрахунки заборгованості за ними не є підтвердженням факту видачі (перерахування) позичальнику кредитних коштів. Щодо розміру заборгованості в сумі 16 381 гривень, то зазначив, що позивач не надав до суду первинні документи, зокрема банківську виписку по картковому рахунку відповідача, які б підтверджували її розмір.

25 грудня 2023 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому позов підтримує, мотивуючи це тим, що відповідач через особистий кабінет на Веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав клієнту за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який останнім було використано для підписання кредитних договорів. Переказ коштів було здійснено шляхом перерахування на банківську картку відповідача, яку було вказано клієнтом особисто в заяві на отримання кредиту. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Однак відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорах, або доказів того, що вказані карткові рахунки йому не належать, а тому просить позов задовольнити. У задоволенні витрат на правничу допомогу просить відмовити за безпідставністю.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, проте в прохальній частині позову просить розгляд даної цивільної справи проводити без його участі.

У судове засідання відповідач  ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пилипчук В.О. не з`явилися, проте представник надав до суду заяву, в якій позовні вимоги не визнає, з мотивів наведених у відзиві та запереченні, просить розгляд справи провести без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що у задоволенні позовну слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №829291353, шляхом його підписання відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV879QK, який був надісланий на номер мобільного телефону останнього, про що свідчить п.6 кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін. Відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10 000 гривень строком на 56 днів, зі сплатою процентів визначених п. 1.4. договору.

Відповідно додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, положення договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, він укладений між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт), Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно Витягу з Реєстру прав вимоги №155 від 12 жовтня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору 829291353, має заборгованість за основною сумою боргу 10 000 гривень, сума заборгованості за відсотками становить 6 381 гривень, загальна сума заборгованості 16 381 гривень.

Відповідно до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор), клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Суд звертає увагу на те, що в копії договору факторингу № 20102022 доданій позивачем до позовної заяви наявні не усі аркуші та відсутній реєстр прав вимоги № 1, де зазначено ціну, за яку було здійснено відступлення права вимоги, у тому числі і за кредитним договором№829291353 від 22 липня 2021 року.

Згідно Витягу з Реєстру прав вимоги № 2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору 829291353, має заборгованість за основною сумою боргу 10 000 гривень, сума заборгованості за відсотками становить 6 381 гривень, загальна сума заборгованості 16 381 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №829291353 від 22 липня 2021 року заборгованісь  ОСОБА_1 за період з 06 березня 2023 року по 31 серпня 2023 року становить 16 381 гривень, з яких: 10 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 381 гривень - сума заборгованості за відсотками

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять його умови. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Звертаючись з позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» посилається на те, що через невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором№829291353 від 22 липня 2021 року утворилась заборгованість, яку позивач просив стягнути як правонаступник кредитора у спірних правовідносинах.

На підтвердження позовних вимог позивачем було долучено копію кредитного договору №829291353 від 22 липня 2021 року з додатками, копію Додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, Витяг з Реєстру прав вимоги № 155 від 12 жовтня 2021 року, копію Договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, Витяг з Реєстру прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, розрахунок суми заборгованості за період з 06 березня 2023 року по 31 серпня 2023 року, платіжне доручення від 31 жовтня 2020 року.

Отже надані позивачем докази підтверджують укладення кредитного договору №829291353 від 22 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Також на виконання ухвали суду від 03 січня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» 31 січня 2024 року надано інформацію щодо відповідача, яка станом на 22 липня 2021 року мала відкриті рахунки в банку, а також виписку з карткового рахунку відповідача згідно якого 22 липня 2021 року відбулося зарахування переказу на картку відповідача в сумі 10 000 гривень.

Вищевказане також підтверджує, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало повністю за кредитним договором №829291353 від 22 липня 2021 року.

Проте, як вбачається із матералів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу 28/1118-01, проте, в матеріалах справи відсутній примірник вказаного договору.

31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» була укладена Додаткова Угода № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно умов якої, сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.

Пунктом 4.1 Додаткової Угоди № 26 сторони визначили порядок відступлення права вимоги, зокрема, наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру права вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.

Отже на час укладення договору факторингу № 28/1118-01 (28 листопада 2018 року) кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (укладеного 22 липня 2021 року) ще не існувало.

Із наведеного слідує, що у ТОВ «Таліон Плюс» не виникло право вимоги до відповідача.

Так, 20 жовтня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено договір факторингу № 20102022, відповідно умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимог, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах , визначених цим договором (п. 2.1). Згідно умов договору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, по формі встановленій у додатку до цього договору (п. 4.1.).

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить згідно кредитного договору 16 381 гривень, разом з тим, згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість у заявленій Товариством сумі 16 381 гривень розрахована за період з 06 березня 2023 року по 31 серпня 2023 року, що може свідчити про те, що станом на час підписання реєстру прав вимоги № 2 за ОСОБА_1 не може рахуватися заборгованість у вказаній сумі.

Отже, із умов договору вбачається, що сторони погодили умови переходу права вимоги від Клієнта до Фактора, проте, позивачем не надано доказів щодо набуття права грошової вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором №829291353 від 22 липня 2021 року перед ТОВ «Таліон Плюс» у зв`язку з укладенням договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).

При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК унормовано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, як це закріплено правилами ч. 4 ст. 12 ЦПК України.

Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов`язком, на підтвердження права грошової вимоги позивача до відповідача та щодо визначеного ним у позовній заяві розміру заборгованості за договором №829291353 від 22 липня 2021 року, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору слід залишити без відшкодування.

Щодо витрат відповідача на правничу допомогу необхідно зазначити таке.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником відповідача - адвокатом Пилипчуком В.О. на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень суду надано Договір про надання правничої допомоги, розрахунок вартості адвокатських послуг, акт виконаних робіт, квитанція на суму 5 000 гривень.

Зважаючи на часткове задоволення позову, беручи до уваги категорію справи, час, витрачений адвокатом на підготовку та складання відзиву, суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача слід стягнути 2 000 гривень сплачених за надання правничої допомоги, оскільки суд вважає, що витрати саме в даному розмірі є співмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 536, 551, 598, 599, 610, 615, 628, 629, 630, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 223, 258, 259, 263, 264, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача - Грибанов Денис В`ячеславович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити ІВАN № НОМЕР_1 в АТ "ТАСкомбанк") на користь ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , витрати на надання правничої допомоги в розмірі 2 000 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", яке розташоване в м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014;

відповідач - ОСОБА_1 , який зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя: