Справа № 510/838/22

Провадження № 2/510/266/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2024  р.  Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю: секретаря – Березенко С.П.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу без її участі, про що надала письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_2 будучи неодноразово сповіщені належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, у призначені судові засідання не явились, про причини неявки суд не сповістили, відзив на позов, клопотання про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу без його участі, про що надав письмову заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 280 ЦПК України, у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Ухвалою суду від 29.09.2023 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовчий розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.12.2023 р. закрито підготовче провадження у справі та призначена справа до судового розгляду по суті.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . За життя їй належало: житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Орлівської сільської ради № 9 від 20.01.2006р.

Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядилась належним їй майном, 04.06.2001р. залишила заповіт на ім`я сина ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_5 . У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, її донька ОСОБА_5 (як спадкоємець за заповітом) звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу № 328/07. Так, відповідач ОСОБА_2 не вчинив жодних дій щодо прийняття спадщини. Таким чином, ОСОБА_5 прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої матері, але не встигла її юридично оформити.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . За життя їй належало: житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який вона фактично прийняла після смерті матері.

Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядилась належним їй майном, заповіт не залишила. Тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої є сторони по справі, тобто діти спадкодавця: позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, її діти звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. За зверненням сторін нотаріусом було заведено спадкову справу № 189/2019. На час розгляду справи відповідач ОСОБА_3 на спадщину не претендує не заперечує щоб спадщину оформив позивач на своє ім`я.

Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову.

Після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_5 та вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК Ураїни, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, після померлої ОСОБА_4 спадщину прийняла її донька ОСОБА_5 та не заявила про відмову від неї. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла за законом – позивач ОСОБА_1 . В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях щодо звернення з відповідною заявою до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішень про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесена вмотивована постанова, у зв`язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом однак, з незалежних від нього причин він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим був вимушений звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355  ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                         І.Д. Бошков