№ 2- 5534

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   27 січня 2010 року                                                                            Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Васюченко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення меж земельних ділянок, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28 вересня 2009 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення меж землекористування, посилаючись на те, що на підставі рішення суду домоволодіння 23 по вул. Корсакова виділене в два окремих, є право власності, а стосовно меж землекористування є невизначеність і спір, зверталися до виконкому Жовтневої райради м. Дніпропетровська, де їм рекомендовано було звернутися до суду. Звернулися до спеціаліста, складено було проект з правильними розмірами земельної ділянки, меж землекористування та ін., без порушенням норм закону. В судовому засіданні свої вимоги підтримала і просила встановити порядок розподілу спільного майна співвласників будинку № 23 по вул. Корсакова м. Дніпропетровська в порядку виділу його в окремі домоволодіння та встановити межі та границі земельних ділянок: по вул. Корсакова, 23, що належить позивачу, рівної 1112 кв. м. й залишком 876 кв. м. та по вул. Корсакова, 23-б, що належить відповідачу, рівної 1000 кв. м. й залишком 991 кв. м. відповідно до геодезичних матеріалів – розподілу земельної ділянки, виконаної в жовтні 2009 році підприємцем ОСОБА_3 (ліцензія АБ № 120056 від 09 грудня 2004 року і діяла до 07 листопада 2009 року) з прив’язками будівель та споруд до існуючих меж, задовольнивши позов в повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2 судовому засіданні визнав вимоги позивача, не заперечував проти пояснень та обставин спору і просив вимоги задовольнити з урахуванням наданого проекту схеми земельної ділянки.

    Вислухавши пояснення позивача і відповідача, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

    В судовому засіданні встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2007 року визнано за ОСОБА_1 право власності на самовільно збудований житловий будинок В – 1 з господарськими спорудами та будівлями у домоволодінні № 23 по вул. Корсакова м. Дніпропетровська, визнано право власності за ОСОБА_2 на самовільно збудований житловий будинок Б – 1 цього ж домоволодіння, виділене в натурі належне вказаним особам нерухоме майно з виділенням ОСОБА_1 будинку № 23, а ОСОБА_2 - № 23-б, зобов’язано виконком Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська ввести вказані об’єкти нерухомості в експлуатацію.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2007 року відносно спірного об’єкту нерухомості стосовно майна позивача і відповідача набрало законної сили, а тому є достатньо підстав для звільнення сторін від доказування даного позову в частині питань про їх право власності, як вона створювалася, обсяг і розміри будівель і споруд, окремості будинків, спів власність, причинний зв'язок та ін., питання стоїть лише про розмір земельних ділянок, їх межі і спів розмірність один відносно іншого. Зараз стоїть питання лише про те, щоб вірно визначити розташування об’єктів нерухомості позивача і відповідача на земельній ділянці домоволодіння з визначенням меж ділянок відповідно до геодезичних матеріалів – розподілу земельної ділянки, виконаної в жовтні 2009 році підприємцем ОСОБА_3 (ліцензія АБ № 120056 від 09 грудня 2004 року і діяла до 07 листопада 2009 року) з прив’язками будівель та споруд до існуючих меж.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…»

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому, у зв’язку з необхідністю визначення вищевказаного сторони вимушені звернутися до суду.

    У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що вищезазначені добудови і переобладнання будинку сторонами було проведено в межах займаної земельної ділянки, тому визнання за ними вказаного права власності на об’єкти самочинного будівництва не порушує прав фізичних та юридичних осіб. Проведене будівництво не порушує права інших співвласників і власників сусідніх будинків, що підтверджено висновком визначенням меж ділянок відповідно до геодезичних матеріалів – розподілу земельної ділянки, виконаної в жовтні 2009 році підприємцем ОСОБА_3 (ліцензія АБ № 120056 від 09 грудня 2004 року і діяла до 07 листопада 2009 року) з прив’язками будівель та споруд до існуючих меж.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що з відома органів державної влади позивачу видано технічний паспорт на будинок та підключено до електромереж, водо- та газо- постачання та ін., отримано окрему поштову адресу, видано домову книгу для прописки та реєстрації мешканців. Вищенаведені обставини свідчать про визнання органами влади права позивача на мешкання та оформлення правовстановлюючих документів на вказані  перебудови і господарчі споруди.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. У відповідності зі ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежним йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Користуючись цим правом позивач і заявник використали відповідно до закону надану земельну ділянку, в результаті чого фактично створили і переобладнали приміщення будинку і господарчих споруд вказаних окремих будинків цього домоволодіння.

          На підставі ст. 392 ЦК України,  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Враховуючи вказане, суд вважає можливим встановити порядок розподілу спільного майна співвласників будинку № 23 по вул. Корсакова м. Дніпропетровська в порядку виділу його в окремі домоволодіння та встановити межі та границі земельних ділянок: по вул. Корсакова, 23, що належить ОСОБА_1, рівної 1112 кв. м. й залишком 876 кв. м. та по вул. Корсакова, 23-б, що належить ОСОБА_2, рівної 1000 кв. м. й залишком 991 кв. м. відповідно до геодезичних матеріалів – розподілу земельної ділянки, виконаної в жовтні 2009 році підприємцем ОСОБА_3 (ліцензія АБ № 120056 від 09 грудня 2004 року і діяла до 07 листопада 2009 року) з прив’язками будівель та споруд до існуючих меж.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 319, 331, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити порядок розподілу спільного майна співвласників будинку № 23 по вул. Корсакова м. Дніпропетровська в порядку виділу його в окремі домоволодіння та встановити межі та границі земельних ділянок: по вул. Корсакова, 23, що належить ОСОБА_1, рівної 1112 кв. м. й залишком 876 кв. м. та по вул. Корсакова, 23-б, що належить ОСОБА_2, рівної 1000 кв. м. й залишком 991 кв. м. відповідно до геодезичних матеріалів – розподілу земельної ділянки, виконаної в жовтні 2009 році підприємцем ОСОБА_3 (ліцензія АБ № 120056 від 09 грудня 2004 року і діяла до 07 листопада 2009 року) з прив’язками будівель та споруд до існуючих меж.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                      Суддя -