Судове рішення 160/954/24 від 08.04.2024

Судове рішення #848634603

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 рокуСправа №160/954/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Фрідман В.Б. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що виразилася:

- у ненарахуванні та невиплаті в повному обсязі військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень та лютий 2023 року;

- у ненарахуванні та невиплаті військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року;

- у ненарахуванні та невиплаті військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , солдату ОСОБА_1 окладу за військовим званням за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року;

- у ненарахуванні та невиплаті військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень за червень, липень, серпень, жовтень та грудень 2023 року.

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 :

- нарахувати в повному обсязі та виплатити військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , солдату ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень за листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року;

- нарахувати та виплатити військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , солдату ОСОБА_1 додаткову винагороди у розмірі 100000 гривень за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року;

- нарахувати та виплатити військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , солдату ОСОБА_1 . оклад за військовим званням за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року;

- нарахувати та виплатити військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , солдату ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень за червень, липень, серпень, жовтень та грудень 2023 року;

3) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що виразилася у невиплаті військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , солдату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпусток за 2022 та 2023 роки;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити військовослужбовцю ЗСУ ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної відпустки в кількості 30 днів та додаткової відпустки в кількості 14 днів за 2022 рік та основної відпустки в кількості 30 днів та додаткової відпустки в кількості 14 днів за 2023 рік;

4) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що виразилася у відсутності проведення індексації на грошове забезпечення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити військовослужбовцю ЗСУ ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 02 жовтня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 за мобілізацією, є учасником бойових дій. 02 жовтня 2022 року при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини ним отримано вогнепальне поранення, у зв`язку з чим, проходив безперервне лікування у різних лікарнях України, а також був направлений на безоплатне лікування закордон по теперішній час. за період безперервного лікування військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 . В позовній заяві зазначається, що за період безперервного лікування з 02 жовтня 2022 року та станом на момент подання даного позову, тяжких травм та поранень, які були отримані ним під час захисту Батьківщини, відповідачем було допущено порушення його прав в частині: - неповної виплати або повної невиплати йому сум грошового забезпечення до якого входять: посадовий оклад, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення; - невиплати компенсації за невикористану відпустку за 2022 та 2023 роки; - відсутність індексації грошових доходів ОСОБА_1 , тобто законодавчо встановленого підвищення його грошових доходів, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Також, в обґрунтування позовної заяви зазначено, що грошове забезпечення (щомісячні основні виплати, щомісячні додаткові виплати, одноразові та додаткові види грошового забезпечення, виплати матеріальної допомоги) є майном позивача в розумінні п. 1 ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і він має цілком законні сподівання на одержання означеного грошового забезпечення у відповідних періодах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що наказами командира військової частини НОМЕР_1 №1897 від 05.04.2023 та №112 від 28.08.2023 за час лікування від поранення ОСОБА_1 після надання відповідних медичних документів виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн. на місяць: - у квітні 2023 за період з 02.10.2022 до 19.01.2023 в сумі 246885,49 грн.; - у вересні 2023 за період з 20.01.2023 до 01.01.2023 в сумі 30208,18 грн. Інших медичних документів військова частина не отримувала. Таким чином, в цій частині спір відсутній, а позовні вимоги є безпідставними. Щодо індексації грошового забезпечення, представник відповідача зазначає, що індексація позивачу виплачена в повному обсязі: - за жовтень 2022 в сумі 1281,80 грн.; - за листопад 2022 в сумі 1424,80 грн.; - за жовтень 2022 в сумі 1470,83 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 р. №2710-IX?на 2023 рік, зокрема, зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Таким чином, в даній частині спір також відсутній. Також вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій соціального захисту військовослужбовців в особливий період» №1589-VII від 04.07.2014 внесено зміни до пункту 19 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з якого вбачається, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпуски. Таким чином, грошова компенсація як соціальна гарантія може бути виплачена у разі наявності відповідного права на відпустки. Позивач не набув відповідного права на отримання грошової компенсації за не отриману додаткову відпустку та щорічну відпустку під час дії особливого або воєнного стану.

Представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, в якому зазначено, що 02 лютого 2024 року поштою на адресу адвоката Фрідмана В.Б. від Військової частини НОМЕР_1 надійшли довідки про виплати грошового забезпечення військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 , копії яких додав до вказаного клопотання: 1) Довідка № 211 від 19 січня 2024 року Про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ; 2) Довідка № 212 від 19 січня 2024 року Про виплату додаткової бойової винагороди ОСОБА_1 ; 3) Довідка № 213 від 19 січня 2024 року Про виплату грошової допомоги для оздоровлення ОСОБА_1 за період з 2022 року по 2023 рік; 4) Довідка № 214 від 19 січня 2024 року Про виплату грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 за період з 2022 року по 2023 рік.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 22.03.2024р. – припадає на період перебування судді на лікарняному, у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 01.04.2024р.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 за мобілізацією, що підтверджується довідкою № 13/555 від 23 лютого 2023 року, є ветераном війни та учасником бойових дій у відповідності до Посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 виданого 23 січня 2019 року.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2022 року о 14:10 солдатом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , було отримано вогнепальне поранення, а саме: поєднане вогнепальне осколкове поранення шиї, грудей, тазу та кінцівок; наскрізне поранення м`яких тканин шиї справа; дотичне поранення м`яких тканин грудної клітки справа зі значним дефектом м`яких тканин; правобічний післяопераційний пневмоторакс; сліпе поранення м`яких тканин правої сідничної ділянки; сліпе поранення м`яких тканин лівого стегна; дотичне поранення правого гомілково-ступневого суглобу з дефектом медіальної поверхні дистального мета епіфізу правої великогомілкової кістки, що підтверджується Первинною медичною карткою, виданою ЛСБ «Куп`янск» (форма 100) від 14 жовтня 2022 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Після отримання 02 жовтня 2022 року вказаного поранення, травм та пошкоджень солдат ОСОБА_1 проходив безперервне лікування у наступних лікувальних закладах (закладах охорони здоров`я) та в наступні періоди:

- в період з 02 жовтня 2022 року по 04 жовтня 2022 року проходив стаціонарне лікування у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону м.Харків (Військова частина НОМЕР_3 ), переведений у відповідності до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 12013;

- в період з 04 жовтня 2022 року по 19 січня 2023 року проходив стаціонарне лікування у КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» переведений у відповідності Виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № 145344/105257/1337;

- в період 20 січня 2023 року по 27 січня 2023 року проходив стаціонарне лікування у Гастроентерологічному відділенні КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня», переведений у відповідності до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 151290/59;

- в період з 30 січня 2023 року по 20 лютого 2023 року проходив стаціонарне лікування у КНП «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР» м.Дніпро, переведений у відповідності до Виписки з медичної карти № 3448 стаціонарного хворого;

- 23 лютого 2023 року гарнізонна військово-лікарська комісія Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» провела огляд солдата ЗСУ ОСОБА_1 про що 25 лютого 2023 року видала відповідне Свідоцтво про хворобу № 3604, у відповідності до якого було встановлено причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: наслідки поєднаної мінно-вибухової травми (02 жовтня 2022 року): наскрізне поранення м`яких тканин шиї праворуч, дотичне поранення м`яких тканин грудної клітки праворуч зі значним дефектом м`яких тканин, правобічним пневмотораксом, сліпе поранення м`яких тканин сідничної ділянки, дотичне поранення правого гомілково-ступневого суглобу з дефектом м`яких тканин, вогнепальний перелом дистального мета епіфізу правої великогомілкової кістки, пошкодження задньої великогомілкової артерії - травма тяжка, поранення, травма, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. Хронічний вірусний гепатит «С» у фазі нестійкої ремісії з помірним порушенням функції печінки, гемангіома печінки без клінічних проявів - захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби.

- в період з 21 лютого 2023 року по 06 квітня 2023 року проходив стаціонарне лікування у КНП «Міська клінічна лікарня № 21 ім.проф. Є.Г. Полкової» ДМР» м.Дніпро, переведений у відповідності до Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 545;

- в період з 10 квітня 2023 року по 02 травня 2023 року проходив стаціонарне лікування у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини у КНП «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР» м.Дніпро, переведений у відповідності до Виписки з медичної карти № 12170 стаціонарного хворого;

- в період з 04 травня 2023 року по 19 червня 2023 року проходив стаціонарне лікування у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини у КНП «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР» м.Дніпро, переведений у відповідності до Довідки виданої КНП «Міська клінічна лікарня № 4» ДМР» 19 червня 2023 року;

- в період з 20 червня 2023 року по 12 липня 2023 року проходив стаціонарне лікування у гнойно-септичному центрі ім.Св. Луки КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені 1.1. Мечникова» ДОР» м.Дніпро, переведений у відповідності до Етапного епікризу з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № е9986;

- 06 липня 2023 року керівництвом КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР» м.Дніпро солдату ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 було надано Висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон;

- в період з 13 липня по 06 серпня 2023 року проходив стаціонарне лікування у «Центр охорони здоров`я» «Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті» м.Дніпро у відповідності до Виписки з медичної карти амбулаторного хворого (стаціонарного) травматологічного відділення № 2887;

- 06 серпня 2023 року «Центр охорони здоров`я» «Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті» м.Дніпро видав солдату ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 довідку № 2281 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу;

- 08 серпня 2023 року військовослужбовця ЗСУ солдата ОСОБА_1 було відправлено на безоплатне лікування закордон до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділення ортопедії, АДРЕСА_1 ), де він перебуває на лікуванні по теперішній час, означене підтверджується довідками від 25 серпня 2023 року та від 11 грудня 2023 року.

05 листопада 2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 було видано Довідку № 27/2345 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), згідно якої солдат ОСОБА_1 02 жовтня 2022 року близько 13 години 10 хвилин під час виконання бойового завдання отримав внаслідок обстрілу з танку позицій підрозділу в районі (….) зі сторони збройних сил Російської Федерації поєднане вогнепальне осколкове наскрізне поранення шиї справа, наскрізне вогнепальне осколкове проникаюче поранення грудної клітки справа з дефектом м`яких тканин та правобічним гемопневмотораксом; вогнепальне осколкове сліпе поранення обох нижніх кінцівок з вогнепальним переломом кісток правого гомілково-ступеневого суглобу; пошкодження задньої великогомілкової артерії, травматичний шок І-ІІ ст.. Поранення отримане під час захисту Батьківщини, саме - виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій та ПОВ`ЯЗАНЕ з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини.

Означену довідку було видано на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17 жовтня 2022 року № 1863.

23 лютого 2023 року Гарнізонна військово-лікарська комісія Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний центр» за розпорядженням начальника № 1051-р від 31 січня 2023 року провела огляд військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 та видала йому Свідоцтво про хворобу № 3609, яке було затверджено Постановою Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 1032/2 від 25 лютого 2023 року, якою крім підтвердження діагнозів та інших даних було визначено причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва - травма, тяжка; поранення, травма, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. Також, на підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з переглядом через 6 місяців.

В листі Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.05.2023р. №737/4/1369 за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 щодо отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 повідомлено, що після отриманих поранень йому нараховано та (з урахуванням передбачених законодавством утримань) виплачено належне грошове забезпечення, додаткова винагорода та одноразові додаткові види грошового забезпечення, а саме:

- у листопаді 2022 року щомісячне грошове забезпечення у розмірі 14 293,83 грн (зараховано на картку 08.11.2022 року), додаткова винагорода у розмірі 31 822,46 грн з розрахунку 30 000,00 грн за 30 діб жовтня і 100 000,00 грн за 1 день жовтня (зараховано на картку 19.11.2022 року);

- у грудні 2022 року щомісячне грошове забезпечення у розмірі 14 434,68 грн (зараховано на картку 09.12.2022 року), додаткова винагорода у розмірі 29 550,00 грн (зараховано на картку 16.12.2022 року), матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі 13 031,25 грн (зараховано на картку 29.12.2022 року);

- у січні 2023 року щомісячне грошове забезпечення у розмірі 14 480,02 грн (зараховано на картку 14.01.2023 року), додаткова винагорода у розмірі 29 550,00 грн (зараховано на картку 20.01.2023 року);

- у лютому 2023 року щомісячне грошове забезпечення у розмірі 13 395,31 грн (зараховано на картку 09.02.2023 року), додаткова винагорода у розмірі 29 550,00 грн (зараховано на картку 19.02.2023 року);

- у березні 2023 року щомісячне грошове забезпечення за лютий 2023 року у розмірі 720,86 грн (зараховано на картку 07.03.2023 року).

В подальшому, у квітні 2023 року донараховано та виплачено додаткову винагороду за жовтень 2022 року у розмірі 66 725,81 грн з розрахунку 100 000,00 грн за 30 днів жовтня (зараховано на картку 23.04.2023 року), додаткову винагороду за листопад 2022 року у розмірі 68 950,00 грн з розрахунку 100 000,00 грн за 30 днів листопада (зараховано на картку 23.04.2023 року), додаткову винагороду за грудень 2022 року у розмірі 68 950,00 грн з розрахунку 100 000,00 грн за 31 день грудня (зараховано на картку 23.04.2023 року), додаткову винагороду за січень 2023 року у розмірі 42 259,68 грн з розрахунку 100 000,00 грн за 19 днів січня (зараховано на картку 23.04.2023 року).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2022 № 265 увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження командира частини з 03 жовтня 2022 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.02.2023 №33 Вам, як такому, що знаходиться в розпорядженні командира військової частини та перебуває на лікуванні більше чотирьох місяців, на підставі пункту 9 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (зі змінами) (далі - Порядок), виплату грошового забезпечення призупинено з 2 лютого 2023 року.

З метою поновлення виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди за час перебування на лікуванні понад чотири місяці необхідно надати командиру військової частини НОМЕР_1 висновок лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) про необхідність продовження лікування понад чотири місяці.

Під час розгляду справи, судом також були досліджені надані представником позивача та представником відповідача додаткові докази, а саме: довідка № 211 від 19 січня 2024 року Про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ; довідка № 212 від 19 січня 2024 року Про виплату додаткової бойової винагороди ОСОБА_1 ; довідка № 213 від 19 січня 2024 року Про виплату грошової допомоги для оздоровлення ОСОБА_1 за період з 2022 року по 2023 рік; довідка № 214 від 19 січня 2024 року Про виплату грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 за період з 2022 року по 2023 рік; виписки AT КБ «ПРИВАТБАНК» порахунку, який належить ОСОБА_1 за період вересень - грудень 2022 року, січень - грудень 2023 року; накази, довідки та відомості щодо виплати індексації, додаткової винагороди, які надані відповідачем до відзиву на позов.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року N 2011-XII (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Статтею 101 Закону № 2011-ХІІ врегульовані питання щодо права військовослужбовців на відпустки, порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них, та пунктом 19 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ (в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо рівних можливостей матері і батька, які є військовослужбовцями, на догляд за дитиною в особливий період" від 29.07.2022 № 2490-ІХ) визначено, що надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток припиняється, крім відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами; відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, - одному з них за їх рішенням); відпустки у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії".

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який триває до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022р. та застосовується з 24.02.2022р.

Згідно із пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1146, яка застосовувалася у період з 01 вересня 2022 року до прийняття 09 серпня 2023 року Постанови Кабінету Міністрів України Постанови № 836) було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

09 серпня 2023 року Постановою Кабінету Міністрів України № 836 внесено зміни до Постанови № 168 (в частині виплати додаткової винагороди означена постанова почала дію з 01 червня 2023 року) в такій редакції:

«Г . Установити, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі -військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням заінтересованих центральних органів виконавчої влади та державних органів.

«Г. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1"', у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії».

Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затверджено Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, доповнено Порядок Розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року.

У пунктах 10, 11 Розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» вищевказаного Порядку визначено, що:

10. У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

11. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із

захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.»

26 вересня 2023 року у відповідності до Наказу Міністерства оборони України № 566 було внесено зміни до Порядку № 260 в частині змін та доповнень до розділу XXXIV, які застосовуються з 01 червня 2023 року:

Так згідно п.2 Порядку № 260 (із вищеозначеними змінами) встановлено: «На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

50000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);

від 15000 до 30000 гривень - військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).

Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних підрозділів), а також посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Міністром оборони України;

6000 гривень - військовослужбовцям строкової військової служби в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби (пропорційно часу проходження служби);

2350 гривень - курсантам вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, закладів фахової передвищої військової освіти, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу (пропорційно часу проходження служби (перебування на навчанні)).

Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).»

Згідно п.11 Порядку № 260 (із вищеозначеними змінами) встановлено: «У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.».

Згідно п.12 Порядку № 260 (із вищеозначеними змінами) встановлено: «Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.».

З указаного вбачається, що особи, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.

Крім того, законодавчо визначено такий вид відпустки, як відпустка для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, та підзаконними нормативно-правовими актами передбачено, що під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 05 листопада 2022 року командиром Військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцю ЗСУ, солдату ОСОБА_1 було видано Довідку № 27/2345 «Про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)», згідно якої «Поранення отримане під час захисту Батьківщини, саме - виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій та ПОВ`ЯЗАНЕ з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини», що у відповідності п.12 розділу XXXIV Порядку № 260 є підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Також, суд зазначає, враховуючи безперервне лікування з 02 жовтня 2022 року по 09.01.2024р. (дата звернення із даним позовом до суду), у відповідності до п.11 розділу XXXIV Порядку № 260 є підставою для включення таких військовослужбовців до відповідних наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що ОСОБА_1 , як такому, що перебуває на безперервному стаціонарному лікуванні з 02 жовтня 2022 року по 09.01.2024р. (дата звернення із даним позовом до суду) (включаючи час лікування у закордонному закладі охорони здоров`я з 08 серпня 2023 року по теперішній час) Військовою частиною НОМЕР_1 було не в повному обсязі нараховано та виплачено:

- виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року;

- додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року;

- оклад за військовим званням за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень за червень, липень, серпень, жовтень та грудень 2023 року.

Вказані обставини підтверджується дослідженими судом та наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: довідкою № 211 від 19 січня 2024 року Про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ; довідкою № 212 від 19 січня 2024 року Про виплату додаткової бойової винагороди ОСОБА_1 ; довідкою № 213 від 19 січня 2024 року Про виплату грошової допомоги для оздоровлення ОСОБА_1 за період з 2022 року по 2023 рік; довідкою № 214 від 19 січня 2024 року Про виплату грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 за період з 2022 року по 2023 рік; виписками AT КБ «ПРИВАТБАНК» порахунку, який належить ОСОБА_1 за період вересень - грудень 2022 року, січень - грудень 2023 року; наказами, довідками та відомостями щодо виплати індексації, додаткової винагороди, які надані відповідачем до відзиву на позов.

Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , суд вважає, що для захисту та відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум:

- додаткову винагороди у розмірі 100000 гривень за листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень та лютий 2023 року;

- додаткову винагороди у розмірі 100000 гривень за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року;

- оклад за військовим званням за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року;

- додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень за червень, липень, серпень, жовтень та грудень 2023 року.

Щодо позовних вимог в частині невиплати компенсації за невикористану відпустку за 2022 та 2023 роки, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено право військовослужбовців на відпустки та порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них.

Згідно п.17 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені пунктами першим, шостим та дванадцятим цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

Відповідно до п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до п.12 ст.12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року , учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Статтею 4 Закону України «Про відпустки» від 05 листопада 1996 року № 504/96-ВР передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 16-2 Закону України «Про відпустки» учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Згідно п.8 ст.10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

Згідно п.18 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Відповідно до п.19 ст.10-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, -тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Стаття 1 Закону України «Про оборону України» визначає особливий період, як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Крім того, в ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення мобілізації та демобілізації. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпуски.

Однак, суд зазначає, що Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним військової служби.

Водночас у разі невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Отже, суд приходить до висновку, що припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток (відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті) є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо. Між тим, обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується пунктом 12 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пунктом 8 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 16-2 Закону України «Про відпустки».

При цьому визначення розміру недоотриманих за вказаний строк виплат є виключною компетенцію військової частини.

Відтак, суд вважає, що бездіяльність відповідача, яка виразилася у відсутності виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпусток за 2022 та 2023 роки ОСОБА_1 не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, відповідно відновлення порушених прав позивача підлягають шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу, грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки в кількості 30 днів та додаткової відпустки в кількості 14 днів за 2022 рік та основної відпустки в кількості 30 днів та додаткової відпустки в кількості 14 днів за 2023 рік.

Щодо позовних вимог в частині невиплати індексації грошових доходів ОСОБА_1 , суд зазначає наступнею

Як було зазначено судом вище, у відповідності до абзацу 2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1283-ХІІ від 03 липня 1991 року, індексація грошових доходів населення -встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

На підставі ч.1 ст.2 Закону «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з ч.1 ст.4 Закону «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок проведення індексації грошових доходів населення).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення: підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. За змістом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення - підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, Відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь Позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо Відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку. Аналіз пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Згідно з пунктом 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення -виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Верховний Суд у постановах від 12 травня 2022 року у справі № 580/3335/21, від 19 травня 2022 року у справі № 200/3859/21, від 28 червня 2022 року у справі № 420/4841/21 дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01 січня 2008 року по 01 березень 2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними.

Крім того, суд звертає увагу на висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18 та від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, відповідно до яких: індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті; виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Верховний Суд виклав у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 09 червня 2022 року у справі № 600/524/21-а.

З аналізу наведених вище нормативно-правових актів та судової практики, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, що є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці в тому числі і військовослужбовців.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що виразилася у відсутності проведення індексації на грошове забезпечення ОСОБА_1 , належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02 жовтня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття майно, а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно, так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися активом: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є активом, на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Von Maltzan and Others v. Germany № 71916/01, №71917/01 та№ 10260/02).

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 : - додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень та лютий 2023 року; - додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року; - окладу за військовим званням за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року; - додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень за червень, липень, серпень, жовтень та грудень 2023 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати в повному обсязі та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум: - додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень за листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року; - додаткову винагороди у розмірі 100000 гривень за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року; - оклад за військовим званням за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року; - додаткову винагороду у розмірі 20100 гривень за червень, липень, серпень, жовтень та грудень 2023 року.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпусток за 2022 та 2023 роки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної відпустки в кількості 30 днів та додаткової відпустки в кількості 14 днів за 2022 рік та основної відпустки в кількості 30 днів та додаткової відпустки в кількості 14 днів за 2023 рік.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 02 жовтня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02 жовтня 2022 року по 31 грудня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження