1Справа № 335/3635/24 2-о/335/153/2024

                                УХВАЛА

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про передачу справи за підсудністю

03 квітня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Шалагінової А.В., вивчивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району міста Запоріжжя, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,

                                               ВСТАНОВИВ:

02.04.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа – орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району міста Запоріжжя, про визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення над нею опіки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною першою статті 295 ЦПК України встановлено, що заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Заявником у заяві зазначено, що ОСОБА_2 , яку просить визнати недієздатною та призначити над нею опікуна, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується копією паспорта громадянина України на її ім`я з відповідною відміткою.

Таким чином, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є адреса, віднесена до адміністративної території Хортицького району м. Запоріжжя.

Разом із тим, у заяві ОСОБА_1 вказує, що фактичним місцем проживання ОСОБА_2 є квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження чого заявник додав до заяви Акт обстеження по факту проживання від 09.02.2024, складений сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, абзацом п`ятим ст. 3 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1382) визначено, що місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Пунктами 1 та 5 ст. 5 Закону України від 05.11.2021 №1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі – Закон №1871) встановлено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

При цьому, реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи (п. 12 ст. 2 Закону №1871).

Декларування місця проживання особи – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади (п. 4 ст. 2 Закону №1871).

Отже, чинним законодавством не передбачено такої форми підтвердження місця проживання особи за певною адресою як Акт обстеження по факту проживання. Таким чином, долучений до заяви Акт обстеження по факту проживання не є доказом проживання ОСОБА_2 за певною адресою, а тому не може бути врахований судом під час вирішення питання щодо підсудності розгляду справи.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 , заінтересована особа – орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району міста Запоріжжя, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки підлягає передачі до Хортицького районного суду м. Запоріжжя, тобто до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_2 , щодо якої ставиться питання про визнання недієздатною.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 31, 260, 295 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Передати цивільну справу № 335/3635/24 (провадження № 2-о/335/153/2024) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району міста Запоріжжя, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки на розгляд Хортицькому районному суду м. Запоріжжя.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвалу складено та підписано 03 квітня 2024 року.

Суддя                                                                А.В. Шалагінова