ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 р.Справа № 820/5892/17

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Рєзнікової С.С. ,  Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування", Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 10.09.19 року по справі № 820/5892/17

за позовом      Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області  

до      Акціонерного товариства "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування"              

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства “Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування”, в якому просив суд стягнути з відповідача суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за вересень-жовтень 2017 року у розмірі 69714,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Публічне акціонерне товариство “Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування” в розумінні ч.6ст.37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» №848-VIII від 26.11.2015 відноситься до категорії інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а тому різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується за рахунок відповідача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі № 820/5892/17 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до Акціонерного товариства “Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування” про стягнення суми. У задоволенні заяви Акціонерного товариства “Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування» про розподіл судових витрат – відмовлено.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та  процесуального права, просив суд скасувати рішення суду про відмову в задоволенні адміністративного позову, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції по суті справи є законним та обґрунтованим, але суд протиправно відмовив у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з чим порушив норми матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат та ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з позивача судові витрати за надання професійної правничої допомоги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2019 замінено позивача у справі з Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на првонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Представник позивача судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду про відмову в задоволенні адміністративного позову, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, проти вимог апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат та ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з позивача судові витрати за надання професійної правничої допомоги, проти вимог апеляційної скарги позивача заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 1337П від 05.12.1995 відкрите акціонерне товариство "Укрхіммаш" (в подальшому перейменоване на публічне акціонерне товариство "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування") засновано шляхом створення на базі Українського науково-дослідного інституту хімічного машинобудування   на підставі плану приватизації "Українського науково-дослідного інституту хімічного машинобудування", затвердженого розпорядженням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 569-Р від 20.11.1995 та керуючись   Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" від 26 листопада 1995 року № 699. та постанови КМУ № 686 від 07.12.92 "Про затвердження Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств в відкриті акціонерні товариства".

Повідомленнями Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова позивача повідомлено про необхідність відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, по колишнім працівникам позивача за вересень- жовтень 2017 року на загальну суму 69714,65 грн.

Зазначені повідомлення були отримані відповідачем, але кошти згідно повідомлень не сплачені.

Позивач, у зв`язку із несплатою вказаних коштів, звернувся до суду із вимогою про їх стягнення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до ПАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" не перейшли обов`язки Українського науково-дослідного інституту хімічного машинобудування, зокрема обов`язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, оскільки на момент ліквідації такого обов`язку у ліквідованого підприємства не існувало.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 9 статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1977-XII від 13.12.1991 в редакції після внесення змін Законом України № 1646-III від 06.04.2000 (який набув чинності з 16.05.2000), вперше було запроваджено механізм відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Так, вказаною нормою було передбачено, що різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується наступним чином:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам сплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

26 листопада 2015 року прийнято новий Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII, який також врегулював питання фінансування різниці між сумами пенсій.

Так, згідно з пунктом 5 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

В редакції, чинній з 01.01.2017, частина 6 статті 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII передбачає, що різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев`ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Ця норма закону кореспондується з частиною 2 пункту 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

На виконання вимог закону розроблено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372, з урахуванням постанови КМУ України від 27 липня 2016 року № 472 "Про реалізацію пункту 5 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Відповідно до пункту 4 Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Судовим розглядом встановлено, що позивач створений в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство.

Станом на грудень 1995 року Законом України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ не було передбачено відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії, призначеної за іншим законом.

Таким чином, на момент ліквідації Українського науково-дослідного інституту хімічного машинобудування у зазначеного підприємства не було обов`язку щодо фінансування різниці сум пенсій.

А тому, враховуючи положення пункту 4 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, суд приходить до висновку, що до ПАТ "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" не перейшли обов`язки Українського науково-дослідного інституту хімічного машинобудування, зокрема обов`язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, оскільки на момент ліквідації такого обов`язку у ліквідованого підприємства не існувало.

За таких обставин Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова винесено повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за спірний період всупереч вимог діючого законодавства.

У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа №820/5999/17 за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій, скасування повідомлень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 у справі №820/5999/17 визнано протиправними дії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова по визначенню для публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, в загальній сумі за квітень 2017 року 83355 (вісімдесят три тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн 85 коп., в загальній сумі за травень 2017 року 46693 (сорок шість тисяч шістсот дев`яносто три) грн 45 коп., в загальній сумі за червень 2017 року 46364 (сорок шість тисяч триста шістдесят чотири) грн 61 коп., в загальній сумі за липень 2017 року 53823 (п`ятдесят три тисячі вісімсот двадцять три) 12 коп., в загальній сумі за серпень 2017 року 46364 (сорок шість тисяч триста шістдесят чотири) грн 61 коп., в загальній сумі за вересень 2017 року 52786 (п`ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 44 коп та в загальній сумі за жовтень 2017 року 16928 (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) грн 21 коп.

Визнано протиправними дії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова по складанню та надісланню публічному акціонерному товариству "Український науково - дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" повідомлень про суму витрат на фінансування різниці наукових пенсій з квітня 2017 року (лист № 672-03/49 від 19.04.2017 року із додатками), з травня 2017 року (лист № 211-03/49 від 15.05.2017 року із додатками), з червня 2017 року (лист № 361-03/49 від 09.06.2017 року із додатками), з липня 2017 року (лист № 593-03/49 від 17.07.2017 року із додатками), з серпня 2017 року (лист № 734-03/49 від 11.08.2017 року із додатками), з вересня 2017 року (лист № 867-03/49 від 06.09.2017 року із додатками) та з жовтня 2017 року (лист № 1064-03/49 від 06.10.2017 року з додатками з урахуванням листа № 9955-03-3/49 від 25.10.2017 року).

Скасовано повідомлення, надіслані публічному акціонерного товариства "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за квітень 2017 року на загальну суму 83355 (вісімдесят три тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн 85 коп., в загальній сумі за травень 2017 року 46693 (сорок шість тисяч шістсот дев`яносто три) грн 45 коп., в загальній сумі за червень 2017 року 46364 (сорок шість тисяч триста шістдесят чотири) грн 61 коп., в загальній сумі за липень 2017 року 53823 (п`ятдесят три тисячі вісімсот двадцять три) 12 коп., в загальній сумі за серпень 2017 року 46364 (сорок шість тисяч триста шістдесят чотири) грн 61 коп., в загальній сумі за вересень 2017 року 52786(п`ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 44 коп та в загальній сумі за жовтень 2017 року 16928 (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) грн 21 коп.

Стягнуто на користь публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування" (ідентифікаційний код - 00220285) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (ідентифікаційний код - 41248278) судовий збір у розмірі 5924 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 13 коп.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене рішення суду набрало законної сили 26 липня 2019.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Під час розгляду справи № 820/5999/17 Харківським окружним адміністративним судом було встановлено, що у 2017 році позивачем сплачено відшкодування суми витрат на виплату наукових пенсій в розмірі 33254,10 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2327 від 25.01.2017, № 2412 від 02.03.2017, № 2477 від 28.03.2017.

За період з 01.04.2017 по 10.10.2017 загальна сума відшкодування різниці в сумах пенсій, яка фінансується а рахунок коштів ПАТ «УкрНДІхіммаш» складає 21623,36 грн.

У січні 2017 року позивачем було визначено суму витрат на виплату наукових пенсій у розмірі 3629,55 грн.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надходження у лютому та березні 2017 року на адресу відповідача відомостей щодо змін, які б стосувалися обставин виплати наукових пенсій. Таким чином, сума витрат на виплату наукових пенсій у лютому та березні 2017 року складає 3629,55 грн.

Отже, за період з 01.01.2017 по 10.10.2017 загальна сума відшкодування різниці в сумах пенсій, яка фінансується за рахунок коштів ПАТ «УкрНДІхіммаш» складає 32512,01 грн.

Оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № 820/5999/17, яке набрало законної сили визнано протиправними дії позивача по визначенню відповідачу сум витрат на фінансування різниці наукових пенсій за спірний період, який зазначено в адміністративному позову, а також визнано протиправними дії позивача щодо складання та надіслання відповідачу повідомлень про суму витрат на фінансування різниці наукових пенсій за вказаний період, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволення заяви представника відповідача щодо розподілу судових витрат при ухваленні судового рішення у справі.

В обґрунтування поданої заяви представником зазначено, що відповідно до укладеного 31.07.2019 договору № 3-7/19 адвокат зобов`язався надати АТ “Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування” правову допомогу по справі № 820/5892/17. На виконання зазначеного договору сторонами було складено акт приймання-передачі № 1 від 04.09.2019 та остаточно погоджена вартість наданих правових послуг, яка складає 10000 грн, яка сплачена відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п.1 ч.1 ст.132 КАС України).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах” розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Крім того, з 15 грудня 2017 року КАС України запроваджено нові правила компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 “Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення”, зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за № 1686/24218.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “East/West Alliance Limited” проти України””, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі “Ятрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Враховуючи положення вищезазначених норм права, а також порядок розподілу судових витрат, який встановлено ст.139 КАС України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що повідомлення Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за спірний період прийнято всупереч вимог діючого законодавства, а тому підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі № 820/5892/17 відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Український науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування"  залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області  залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року по справі № 820/5892/17  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка

Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова  О.М. Мінаєва

Повний текст постанови складено  17.02.2020 року