№ 2- 5013

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   05 березня 2010 року                                                                        Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області, третя особа ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною і визнання права власності на автомобіль, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27 липня 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, зобов’язання вчинити певні дії. Позивач у своєму позові посилався на те, що позивач 17 жовтня 2008 року уклав з відповідачем договір купівлі-продажу автомобіля «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, але від нотаріального посвідчення договору відповідач, що діяв за дорученням від третьої особи, ухиляється. Позивач просив визнати договір купівлі-продажу вказаного автомобіля дійсним, визнавши позивача добросовісним набувачем цього автомобіля, визнати за ним право власності на вказаний автомобіль і зобов’язати управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області дозволити позивачу зняти з обліку в органах ДАІ зареєстрований там автомобіль «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 для подальшої реєстрації за місцем свого мешкання в передбаченому законом порядку, задовольнивши позов в повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки  суду не повідомив, в письмовому зверненні до суду позов визнав, не заперечував проти заявлених в позовних вимогах обставин, просив рішення винести на розсуд суду за наявними матеріалами справи по закону, справу розглянути без його участі Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаного відповідача згідно з ст. 169 ЦПК України.

    Представник відповідача управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки  суду не повідомив, в письмовому зверненні до суду позов не визнав, просив рішення винести на розсуд суду за наявними матеріалами справи по закону, справу розглянути без їх участі Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаного відповідача згідно з ст. 169 ЦПК України.

      Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, не заперечував проти заявлених позовних вимог, просив рішення винести на розсуд суду за наявними матеріалами справи по закону, справу розглянути без його участі. Суд вважає можливим розгляд справи без участі цієї третьої особи відповідача згідно зі ст. 169 ЦПК України.

    З’ясувавши думку сторін і третьої особи, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вказаний автомобіль належить на праві власності третій особі ОСОБА_3, який надав нотаріально посвідчене доручення відповідачу на право відчуження цього автомобіля.

Сторонами вказаного договору були виконані всі обумовлені умови й жодна з сторін не мала одна до одної претензій матеріального або майнового характеру. Кожним були виконані загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для дійсності цього правочину, а також дотримано письмову форму договору. Сторони домовившись між собою і оцінили незавершений вказаний автомобіля «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 у 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, що після складання даного договору він був підписаний обома сторонами, що після складання даного договору позивач передав відповідачу в якості оплати за даним договором 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, які були перераховані відповідачем в присутності свідків, після чого договір був підписаний свідками, оформлено розписку про отримання коштів.

Факт законності та дійсності договору купівлі-продажу між сторонами тягне виникнення в позивача права власності на придбане майно. Але коли позивач намагався оформити вказаний договір купівлі-продажу автомобіля «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 у нотаріальному порядку відповідач під різними приводами відмовлявся або ухилявся від цього. Іншим чином, ніж судовий порядок позивач не може встановити факт дійсності вищевказаного домашнього правочину, а відповідно не може зареєструвати вказане майно за собою з метою повної реалізації свого права власності на нього, тобто володіти, користуватись та розпоряджатись. Таким чином, відповідач фактично ухиляється від нотаріального оформлення вказаних правовідносин стосовно укладеного договору купівлі-продажу автомобіля, а відповідно позивач не може узаконити придбану ним у відповідача власність.

        Згідно до вимог ст. 203 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо його не визнаного судом недійсним

Даний правочин ніким не заперечується і не визнавався недійсним в судовому порядку.

         Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…»

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому, і у зв’язку з необхідністю узаконити вищевказане позивач вимушений звернутися з позовом до суду.

    У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. У відповідності зі ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежним йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Користуючись цим правом відповідач на законних підставах продав спірний автомобіль.

          На підставі ст. 392 ЦК України,  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися  на припущеннях. Відповідач управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області  заперечує будь-які домовленості і зобов’язання стосовно позивача, але їх визнали ОСОБА_2 і тертя особа, заперечення не підтверджені, а позивач довів свою позицію, твердження відповідача управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області  про можливу наявність будь-яких інших зобов’язань сторін стосовно позовних вимог є припущенням.

Не може суд прийняти до уваги позицію відповідача управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області стосовно не визнання позовних вимогах, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджується.

Враховуючи вказане, суд вважає можливим визнати договір купівлі-продажу автомобіля «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, укладений 17 жовтня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, що діяв за дорученням від ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 автомобіль «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер АР 27 33АХ дійсним, визнати за позивачем право приватної власності на вказаний автомобіль та зобов’язати управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області дозволити ОСОБА_1 зняти з обліку в органах ДАІ зареєстрований там вказаний спірний автомобіль «Фольксваген Пассат» для подальшої реєстрації за місцем свого мешкання в передбаченому законом порядку.

    Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання та підлягають задоволенню.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 203, 319, 331, 392 ЦК України, ст. ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,    суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу автомобіля «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, укладений 17 жовтня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, що діяв за дорученням від ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 автомобіль «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер АР 27 33АХ дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на автомобіль «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Зобов’язати управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області дозволити ОСОБА_1 зняти з обліку в органах ДАІ зареєстрований там автомобіль «Фольксваген Пассат», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 для подальшої реєстрації за місцем свого мешкання в передбаченому законом порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                      Суддя –