№ 2-4971

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   18 січня 2010 року                                                                            Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Садовому О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області, треті особи Дніпропетровська міська рада, комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради і ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, –

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 27 липня 2009 року звернулася до суду з позовом до відповідача інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно, позовні вимоги доповнювалися і уточнювалися. Позивач в своєму позові, а його представник в ході судового засідання посилався на те, що з чоловіком придбали будинок 2 по вул. Муромській м. Дніпропетровська, земельну ділянку для будівництва цього житлового будинку було виділено раніше, зараз подали документи про відведення та оформлення землі на себе, позивач мешкає в цьому будинку, отримав технічний паспорт. Потім позивач робив добудови до домоволодіння і споруд з метою поліпшення своїх житлових і побутових умов. Але, переобладнавши та збудувавши вказане, не оформив належним чином документи і не зареєстрував право власності на ці переобладнання і добудови до цього будинку. Працівники виконкому винесли рішення про ввід будинку в експлуатацію, частки не встановлювалися. Просив позивач визнати за ним право власності на вказані переобладнання, перебудови і будови будинку та споруди, задовольнивши позов в повному обсязі.

    Представник відповідача інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки  суду не повідомив, надавши лист про відсутність заперечень проти позову і прохання слухати справу за наявними документами без нього. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності цього представника відповідача згідно з ст. 169 ЦПК України.

    Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки  суду не повідомив, надавши лист про відсутність заперечень проти позову, згоду з позовом і прохання слухати справу за наявними документами без нього. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності цієї третьої особи згідно з ст. 169 ЦПК України.

      Представники третіх осіб Дніпропетровської міської ради і КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради в судове засідання не з’явилися, про день і час слухання справи повідомлялися належним чином, не заперечували проти заявлених позовних вимог, просив рішення винести на розсуд суду за наявними матеріалами справи по закону, справу розглянути без їх участі. Суд вважає можливим розгляд справи без участі цих представників третіх осіб згідно зі ст. 169 ЦПК України.

    Вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 разом з чоловіком придбали будинок 2 по вул. Муромській м. Дніпропетровська, земельну ділянку для будівництва цього житлового будинку було виділено раніше, зараз подали документи про відведення та оформлення землі на себе, позивач сім’єю мешкає в цьому будинку.

За час їх мешкання в цьому домоволодінні позивач за власний рахунок, своїми силами і працею та за свої власні кошти з метою поліпшення житлових та побутових умов здійснив ремонт з переплануванням та переобладнанням житлового будинку А-2, нове будівництво прибудов і господарських споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Муромська, 2, де вони і мешкати однією сім’єю; при цьому вони були прописані за вказаною адресою, що підтверджується домовою книгою.

Спеціалістами КП ДМБТІ ДОР на замовлення позивача проведена технічна інвентаризація вказаного домоволодіння, 11 липня 2003 року позивачем було отримано технічний паспорт на домоволодіння № 2 по вул. Муромській м. Дніпропетровську, згідно з яким власники цього житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Муромська, 2 – ОСОБА_1 і ОСОБА_2 У зазначеному технічному паспорті було зроблено відмітки-записи про «самовільне будівництво» позивача, а саме: все домоволодіння. В 2006 році позивач отримав «Технічний висновок про стан будівельних конструкцій житлового будинку № 2 по вул. Муромській у м. Дніпропетровську» від 17 травня 2006 року ЗАТ НВФ «Укрспецмонтажпроект» (Ліцензія АВ № 051349). Роботи по оцінці стану будівельних конструкцій виконані у відповідності до вимог чинних нормативних документів. Крім того, здійснювався натурний огляд домоволодіння № 2 по вул. Муромській виконавцем технічного висновку. В результаті в цьому технічному висновку було зроблено висновки про те, що: «...Домоволодіння присадибного типу № 2 по вул. Муромській знаходиться у задовільному робочому стані… Сараї, будови, гараж та ін. – знаходяться в нормальному стані… Всі будівлі домоволодіння виконані з дотриманням чинних вимог будівельних, санітарно-гігієнічних року побудови. Подальша експлуатація будинку і споруд можлива...».

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…»

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому, у зв’язку з необхідністю узаконити вищевказане ОСОБА_1 вимушена звернутися з позовом до суду.

    Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про планування та забудову територій» будівництвом слід вважати здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів градобудівництва, розширення та технічного переоснащення.

    У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

    Судом встановлено, що вищезазначені добудови і переобладнання будинку позивачем було проведено в межах наданої земельної ділянки, тому визнання за позивачем права власності на об’єкти самочинного будівництва не порушує прав фізичних та юридичних осіб. Проведене будівництво не порушує права інших співвласників і власників сусідніх будинків, що підтверджено висновком будівельно-технічної експертизи від 17 травня 2006 року проведеної експертами ЗАТ НВФ «Укрспецмонтажпроект» за результатами інженерно-технічного обстеження стану переобладнаних і збудованих приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Муромська, 3. Рішенням № 355 виконавчого комітету Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради від 25 травня 2007 року збудовані і реконструйовані позивачем житловий будинок з господарськими побудовами за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Муромська, 3 визнано відповідаючими всім будівельним нормам і правилам, затверджено акт державної комісії від 12 лютого 2007 року про готовність до експлуатації закінчених будівництвом житлового будинку і господарських будов та споруд та введено їх в експлуатацію.

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що з відома органів державної влади позивачу видано технічний паспорт на будинок та підключено до електромереж, водо- та газо- постачання та ін., отримано окрему поштову адресу, видано домову книгу для прописки та реєстрації мешканців. Вищенаведені обставини свідчать про визнання органами влади права позивача на мешкання та оформлення правовстановлюючих документів на вказані  перебудови і господарчі споруди.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. У відповідності зі ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежним йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Користуючись цим правом позивач використав відповідно до закону надану земельну ділянку, в результаті чого фактично створив і переобладнав приміщення будинку і господарчих споруд вказаного домоволодіння.

          На підставі ст. 392 ЦК України,  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Враховуючи вказане, суд вважає можливим визнати за позивачем право приватної власності на переобладнане та новостворене нерухоме майно – житловий будинок А-2, загальною площею 1-го поверху 105.1 кв. м., загальною площею 2-го поверху 104.9 кв. м., загальна площа всього будинку А-2 - 210.0 кв. м., житлова площа 142.8 кв., допоміжна площа 65.4 кв. м. , площа літніх приміщень 1.8 кв. м.; сарай Б площею 6.9 кв. м., сарай-гараж В-2 площею 56.9 кв. м.,  вбиральня Г, літній душ Д площею 1.3 кв. м., навіс Е площею 33.6 кв. м., огорожі і споруди 1-10 та мощення 1 у будинку № 2 по вул. Муромській м. Дніпропетровська.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 319, 331, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на новостворене нерухоме майно – житловий будинок А-2, загальною площею 1-го поверху 105.1 кв. м., загальною площею 2-го поверху 104.9 кв. м., загальна площа всього будинку А-2 - 210.0 кв. м., житлова площа 142.8 кв., допоміжна площа 65.4 кв. м. , площа літніх приміщень 1.8 кв. м.; сарай Б площею 6.9 кв. м., сарай-гараж В-2 площею 56.9 кв. м.,  вбиральня Г, літній душ Д площею 1.3 кв. м., навіс Е площею 33.6 кв. м., огорожі і споруди 1-10 та мощення 1 у будинку № 2 по вул. Муромській м. Дніпропетровська.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                      Суддя -