Судове рішення 526/2208/19 від 19.02.2020

Судове рішення #84854313

Ухвала

іменем України

17 лютого 2020 року

м. Київ

Провадження № 51-6514 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ємця О.П.,

суддів: Щепоткіної В.В., Кишакевича Л.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року про повернення апеляційної скарги,

встановив:

Вироком Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 9 жовтня 2019 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014170110000192, останнього визнано винуватим і засуджено за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за ч.1 ст. 263 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років; за п. 6, п. 11. п. 12 ст. 115 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим десять років позбавлення волі без конфіскації майна.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати цей вирок і направити кримінальне провадження до суду першої інстанції для проведення судового провадження в загальному порядку, посилаючись на порушення їх прав внаслідок ухвалення цього вироку.

Суддя Харківського апеляційного суду ухвалою від 14 січня 2020 року повернув апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з тих підстав, що вони не входять до переліку осіб, які мають право подати апеляційну скаргу на вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості іншої особи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про перегляд у касаційному порядку ухвали судді Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року. При цьому посилається на те, що оскаржуване судове рішення безпосередньо стосується його прав. Зазначає, що справа за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та виділене кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 перебувають на розгляді однієї колегії суддів, а у виділених матеріалах міститься обвинувальний акт, у якому вказано про спільне вчинення ними злочинів. Крім того, вважає, що вказівка у вироку «особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження», констатує його причетність до вчинення зазначених злочинів.

Перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, надані до них копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Частиною 4 ст. 475 КПК України передбачено, що вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених ст. 394 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК Українивирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладання угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексуугода не може бути укладена.

Тобто, положеннями вказаної норми процесуального закону встановлено вичерпний перелік осіб, які можуть оскаржити в апеляційному порядку вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК Україниапеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що обґрунтовуючи право на подання апеляційної скарги, він вказує на те, що у вироку Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 встановлені та викладені обставини щодо дій інших співучасників злочинів, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, які свідчать про його причетність до вчинення злочинів.

Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом. Крім того, відповідно до вимог п.9-2 ч. 2 ст. 393 КПК України право на апеляційне оскарження виникає у фізичної або юридичної особи у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третьої особи - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію.

Зі змісту постанови Верховного Суду України від 3 березня 2016 року у справі № 5- 347кс15 вбачається, що хоча особа і не була визнана учасником кримінального провадження, вона вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок у даному провадженні, шляхом звернення до апеляційної інстанції з його оскарженням.

Тобто, у визначених ч. 2 ст. 24, п. 9-2 та п. 10 ч. 2 ст. 393 КПК України випадках для виникнення права на апеляційне оскарження у особи кримінальним процесуальним законом встановлена умова, а саме - оскаржуване рішення має стосуватися її прав, свобод та інтересів. Наявність такої умови пов`язана з обов`язком особи довести під час апеляційного оскарження судового рішення, що це рішення стосується її прав, свобод та інтересів.

З копії вироку Гадяцького районного суду Полтавської області вбачається, що ОСОБА_2 вчинив злочини у співучасті з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. При цьому відсутні посилання на прізвище ОСОБА_1 та будь-які дані, що вказували б на вчинення ним злочинів у співучасті з ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 не наводить обґрунтування, що зазначений вирок суду стосується його прав.

Із оскаржуваного судового рішення вбачається, що апеляційний суд, перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 встановив, що вказану апеляційну скаргу на вирок місцевого суду, ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, подано особою, яка не має права її подавати, а тому дійшов правильного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.

Касаційна скарга не містить переконливих, об`єктивно спроможних доводів, що вирок щодо ОСОБА_2 стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 у розумінні правового висновку, викладеного у вищевказаній постанові Верховного Суду України від 03 березня 2016 року, а тому права на оскарження цього вироку на підставі ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 393 КПК України він не має.

Таким чином, з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень не вбачається допущення судом апеляційної інстанції порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити йому постановити законне та обґрунтоване рішення, або які слід віднести до безумовних підстав для його скасування чи зміни.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи наведене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року про повернення апеляційної скарги.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає

Судді

О.П. Ємець В.В. Щепоткіна Л.Ю. Кишакевич

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кп/526/229/2019

Номер: 1-кп/526/229/2019
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження
Номер справи: 526/2208/19
Суд: Гадяцький районний суд Полтавської області
Суддя: Ємець Олександр Петрович
Результати справи:
Етап діла: Виконання рішення
Департамент справи:
Дата реєстрації: 10.10.2019
Дата етапу: 23.01.2020

Судове провадження 11-кп/814/346/20

Номер: 11-кп/814/346/20
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
Номер справи: 526/2208/19
Суд: Полтавський апеляційний суд
Суддя: Ємець Олександр Петрович
Результати справи:
Етап діла: Призначено до судового розгляду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 22.11.2019
Дата етапу: 24.07.2020

Судове провадження 51-6514 ск 19 (розгляд 51-6514 впс 19)

Номер: 51-6514 ск 19 (розгляд 51-6514 впс 19)
Опис:
Тип справи: Надійшла справа за підсудністю з іншого суду
Номер справи: 526/2208/19
Суд: Касаційний кримінальний суд
Суддя: Ємець Олександр Петрович
Результати справи: Справа направлена за підсудністю
Етап діла:
Департамент справи:
Дата реєстрації: 27.12.2019
Дата етапу: 03.01.2020

Судове провадження 11-кп/818/1412/20

Номер: 11-кп/818/1412/20
Опис: кримінальне провадження відносно Пасічного Ігоря Миколайовича за ст.ст. 122 ч.1,115 ч.2,263 ч.1 КК України.
Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
Номер справи: 526/2208/19
Суд: Харківський апеляційний суд
Суддя: Ємець Олександр Петрович
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 10.01.2020
Дата етапу: 10.01.2020