№ 2-6/2010

 Р І Ш Е Н Н Я

                                                     І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И  

        12 лютого 2010 року                                                                            м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого  одноособово судді                                 Діденко  С.О.

            при секретарі                                                                                Сухіна О.Ю.

    з участю позивачки                                                                      ОСОБА_1

            адвокат                                                                                          ОСОБА_2

відповідача                                                                                    ОСОБА_3

адвокат                                                                                           ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про розірвання шлюбу та розподіл майна, визнання права власності на майно,  зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1  про розподіл сумісного майна подружжя, визнання права власності на майно,  

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2009 року ОСОБА_1 звернулась  до Добропільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3  про розірвання шлюбу та розподіл майна.

2 червня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Добропільського міськрайонного суду  Донецької області з зустрічним позовом  про розподіл сумісного майна подружжя, визнання права власності на майно.

13 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду з заявою про зміну позовних вимог, змінивши позовні вимоги, а саме визнання права власності на майно.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, позовні вимоги відповідача  не визнала, суду пояснила, що  з відповідачем  ОСОБА_3 знаходилась  в зареєстрованому шлюбі з грудня 2003 року. Від даного шлюбу  дітей не мають.

На протязі часу, коли вони мешкали разом, між ними були добрі подружні стосунки. Вона працювала в м.  Москва Росія, рідко бувала вдома, але  відносини між ними були нормальні. Стосунки стали погіршуватися, коли з ними стала мешкати в одній квартирі її племінниця ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона забрала її до себе, бо її батько загинув, а матір – її рідна сестра ОСОБА_6 за рішенням  Добропільського міського суду від 21.03.1997 року була визнана безвісно відсутньою. Відповідач був категорично проти мешкання її племінниці з ними в одній квартирі, вона прийняла всі заходи до того, щоб налагодити їх відносини, але позитивних результатів це не дало. На даний час їх стосунки носять формальний характер, тому просить розірвати шлюб.

 За час сумісного мешкання вона працювала в м. Москва Росія, відповідач не  працював. Сім»ю утримувала вона. Той факт, що відповідач не працював, а користувався всіма благами, що вона йому надавала, підтверджується відсутністю яких-небудь записів про його трудову діяльність у  трудовій книжці на ім'я ОСОБА_7

 За її особисті кошти, які вона заробила вони придбали майно:  побутовий холодильник «Самсунг»; набір корпусних м'яких меблів для кухні; стіл письмовий; тумби з начіпним дзеркалом; пилосос DIGITAL VC-2210; телевізор стаціонарний LG 21 FX5RLX; шафи 3-х дверної; набір меблів для ванної кімнати; пральну машину LG intello washtr 3,5 кг.; набір меблів для спальні; стаціонарного телевізора DAEWOD 14 VIT.

У серпні 2008 року  за належні  особисто їй гроші в сумі 116000 грн., які вона, на підставі договору позики від 04.08.2008 року, позичила в гр. ОСОБА_8 в сумі 120000 грн., придбала легковий автомобіль марки SEAT Toledo SUPERWAGEN 1.6 102 л.с., 2008 року випуску, двигун V =1595 cub/ cm, шасі ( кузов, рама) № VSSZZZ5PZ8R076497, ідентифікаційний номер VSSZZZ5PZ8R076497, тип ТЗ –легковий хетчбек, державний номерний знак АН 8233ЄС. Легковий автомобіль вона змушена була зареєструвати на ім’я відповідача з причини тимчасової відсутності ідентифікаційного номеру.  

Також вона надавала особисто зароблені гроші в м. Москва, для проведення ремонтних робіт в квартирі в АДРЕСА_1. Відповідач купував будівельні матеріали, наймав  працівників, які виконували ремонтні роботи, контролював проведення ремонтних робіт.

Вона не згодна з зустрічними позовними вимогами відповідача на розподіл майна, яке він визначив за спільне майно подружжя, а саме не визнає переліку побутової техніки та меблів, відповідач збільшив список, вказавши майно, якого в них не існувало. Вважає, що висновком експерта визначено список побутової техніки та меблів, з вартістю вона згодна, але вважає, що це її особисте майно, а не спільно придбане.

Також не визнає за спільно придбаний легковий автомобіль марки SEAT Toledo SUPERWAGEN 1.6 102 л.с., 2008 року випуску. Згідно договору позики позичила грошові кошти у ОСОБА_8 у сумі 120000 грн., самотужки віддавала, тому вважає, що легковий автомобіль є її приватною власністю.

Квартира за адресою в АДРЕСА_1 є її приватною власністю, належить їй на підставі  Договору дарування квартири від 8 грудня 2000 грн. За час сумісного мешкання з відповідачем вони провели в квартирі ремонтні роботи. Вона надавала грошові кошти, які заробляла в м. Москва.  Відповідач виконував певні роботи:  купував будівельні матеріали, наймав  працівників, які виконували ремонтні роботи, контролював проведення ремонтних робіт.  Вона не заперечує  проти розподілу суми ремонтних робіт, як вказано в судовій  будівельно-технічній експертизі, а саме сплатити  ? частини ремонтних робіт – 9435 грн.

Також не згодна щодо розподілу  суми, яка витрачена на встановлення віконних та балконних блоків в квартирі. Вона встановлювала їх самостійно, до моменту укладення шлюбу, тобто до грудня 2003 року.  

 Просить розірвати шлюб між відповідачем та нею, бо сумісне мешкання неможливе, примирення також неможливе.

 Визнати за нею право власності на легковий автомобіль SEAT Toledo SUPERWAGEN 1.6 102  л.с., 2008 року випуску,  на побутову техніку та меблі: побутовий холодильник «Самсунг»; набір корпусних м'яких меблів для кухні; стіл письмовий; тумби з начіпним дзеркалом; пилосос DIGITAL VC-2210; телевізор стаціонарний LG 21 FX5RLX; шафи 3-х дверної; набір меблів для ванної кімнати; пральну машину LG intello washtr 3,5 кг.; набір меблів для спальні; стаціонарного телевізора DAEWOD 14 VIT.

Згодна на розподіл вартості  ремонтних робіт, проведених в квартирі № 21, розташованій в будинку № 3 мкр. Молодіжний в м. Добропілля Донецької області, яка належить їй на праві приватної власності  та стягнення  на користь відповідача ? вартості проведений ремонтних робіт в квартирі, згідно експертизи – що складає 9435 гривень.  

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3І відмовити.  

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві підтверджує, вимоги ОСОБА_1  в частині розподілу майна не  визнає.  На розірвання шлюбу згоден.

27 грудня 2003 року між ним та ОСОБА_1 було укладено шлюб. У період перебування у шлюбі ними було придбано наступне майно:  кухонний куток, стінка «Олександра»,набір м»якої меблі, м»який куток «Давид», прихожа, кухня, кухонний куток, спальня «Олена», спальня, холодильник «Самсунг», морозильна камера, пральна машина, телевізор «Самсунг» (плазма), телевізор LG, телевізор Соні, комп’ютер, ел.бак, автомобіль марки  SEAT Toledo SUPERWAGEN, загальною вартістю  спільно нажитого майна склада 102880 грн. Автомобіль вони з ОСОБА_1 купили за власні кошти, які знаходились у них в іностранній валюті і вони при покупці автомобіля обмінювали її на гривні.

За час спільного життя у житловій квартирі № 21, яка розташована в м. Добропілля, мкр. Молодіжний буд. 3, яка є власністю ОСОБА_1,  були виконані  значні поліпшення квартири, які складаються з наступних ремонтних робіт та будівельних матеріалів:  шпаклівка стін, вирівнювання підлоги,  покриття лінолеумом,  поклейка обоїв, підготовка стін, установка дверних блоків, монтаж ел.проводу та розеток, монтаж ванної кімнати, монтаж віконних блоків, монтаж та обшивка балконів, облицьовка плиткою,  обшивка гіпсокартоном, суміш для підлоги, шпаклівка, грунтівка, шпалери, батареї,  труби пластикові, ванна, унітаз, ванний набір,  двері  міжкімнатні, провід електричний,  лінолеум, плитка, пластик,  клей, профіль СД, профіль УД,  гіпсокартон,  утеплювач, вікна пластикові, балконні блоки, пластик, загальною вартісню  грошових коштів на поліпшення квартири складає 76618,50 грн. В зв’язку з істотно збільшеною  вартістю належної позивачці квартири, вважає, що він має право  визнати в судовому порядку  квартиру за адресою в АДРЕСА_2 сумісною спільною власністю, тому має право на ? її частини.

Просить розподілити спільно нажите майно, визнати за ним право власності на  ? частини  житлової квартири № 21 мкр. Молодіжний в м. Добропілля буд. 3, та на легковий автомобіль SEAT Toledo SUPERWAGEN; ОСОБА_1 залишити ? частини  житлової квартири № 21 мкр. Молодіжний в м. Добропілля буд. 3, майно: кухонний куток, стінка «Олександра»,набір м»якої меблі, м»який куток «Давид», прихожа, кухня, кухонний куток, спальня «Олена», спальня, холодильник «Самсунг», морозильна камера, пральна машина, телевізор «Самсунг» (плазма), телевізор LG, телевізор Соні, комп’ютер, ел.бак.

Зобов’язати стягнути  з позивачки компенсацію у розмірі 22800 грн., що є  ? від вартості спільно нажитого майна.

Свідок  ОСОБА_9  в судовому засіданні пояснила, що  вона є рідною дочкою позивачки. Її матір на протязі п’ятнадцяти років працює в м. Москва на ринку.

В 2003 році мати зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, який за весь час знаходження у шлюбі не працював, перебивався частковими заробітками, які не приносили доходу. Починав свій бізнес, але в нього нічого не виходило, при тому, що це було неодноразово. Основний дохід їх сім»ї був заробіток її матері.

Свідок   ОСОБА_10    в судовому засіданні пояснила, що  вона є подругою ОСОБА_1 Дала пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_9, додала, що на час реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 у позивачки була квартира за адресою в АДРЕСА_2, яка належала їй на праві приватної власності.  На момент реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 в 2003 році  в квартирі були всі необхідні меблі та побутова техніка.

Вона разом з ОСОБА_11 була присутня, коли ОСОБА_1 брала позику у ОСОБА_8 в розмірі 120000грн. Борг обумовлювався тим, що ОСОБА_1 хотіла купувати  легковий автомобіль, вона також оговорювала, що  заїзжали з ОСОБА_8 та ОСОБА_1 в юридичну контору для  юридично грамотного складання договору позики.

Свідки   ОСОБА_12, ОСОБА_13  в судовому засіданні пояснила, що  вони знайомі ОСОБА_1 Дали пояснення, аналогічні пояснення  свідка  ОСОБА_10  Додали, що віконні  та балконні блоки були встановлені ОСОБА_1 в квартирі до реєстрації шлюбу з  ОСОБА_3

Свідок    ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою позивачки. ОСОБА_11  в 2003 році уклала шлюб з ОСОБА_14 Спочатку відносини між ними були добрі, а потім погіршилися з причини, що з ними в квартирі почала жити  їх племінниця.

Вона з сестрою працюють в м. Москва тривалий термін, понад 15 років, у них постійне місце роботи і постійний доход.  ОСОБА_3 ніде не працював, фактично постійного доходу у нього не було, утримувався за рахунок її сестри.

У сестри до укладення шлюбу була квартира за адресою в АДРЕСА_2, вона їй була подарована в 2000 році. Вона частково виконала ремонті роботи, а саме замінила віконні та балконні  блоки, знаходячись не в шлюбі. Після реєстрації шлюбу вони виконали  ремонтні роботи з ОСОБА_3  за кошти, які її сестра заробила в Росії. ОСОБА_3 займався організаційними питаннями по ремонту квартири, доставкою матеріалів, наймав працівників, та контролював виконання. В це час сестра знаходилась в м. Москві, надавала йому гроші на проведення ремонту.

За час сумісного мешкання  вони придбали  кухонний гарнітур, телевізор, пральну машину, шкаф в ванну кімнату за кошти, які заробила її сестра.  ОСОБА_3 не вкладав своїх грошей для цих покупок.

Сестра з 1995 року має водійське посвідчення, постійно керувала автомобілем. Автомобіль її  був потрібен, як для побутових справ, також і для перевозки їх племінника, який є інвалідом, і не може самостійно рухатись. Сестра продала свій особистий автомобіль, який був придбаний не в шлюбі з ОСОБА_3,  та в 2008 році сестра  уклала договір позики, згідно якого вона взяла у борг у ОСОБА_8, яка мешкає в м. Москва 120000 грн. на придбання легкового автомобіля. В зв’язку з втратою ідентифікаційного номеру сестра не мала можливості оформити автомобіль на своє ім’я,  тому при покупці автомобіля, було вирішено оформити автомобіль на ОСОБА_3  

Свідок   ОСОБА_8   в судовому засіданні пояснила, що  вона знає сім»ю ОСОБА_1, а саме її сестер, братів, батьків біля тридцяти років. Підтримували завжди дружні стосунки.  Вона раніше мешкала на о. Камчатка, потім після смерті чоловіка переїхала  на постійне місце мешкання в м. Москва.

Більш п’ятнадцяти років позивачка та її сестра працюють в м. Москва на ринку, і мешкали у неї на квартирі. Позивачка біля п’яти років тому зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 Вона мала спроби неодноразово улаштувати ОСОБА_3 в м. Москва на роботу, але він не хотів там працювати, тому працювала ОСОБА_1 сама, а її чоловік знаходився в м. Добропілля, займався побутом, вона не має відомостей, що він коли-небудь би працював. В серпні 2008 року ОСОБА_1 вирішила придбати автомобіль, позичила у неї 120000 грн. Вони уклали договір позики, бо сума позики була велика.

В квітні 2009 року ОСОБА_1 повернула борг в повному обсязі. Частину грошових коштів віддала ОСОБА_1, а  частину боргу віддав її брат, який мешкає на о. Камчатка.

Свідок    ОСОБА_5  в судовому засіданні пояснила, що вона племінниця позивачки. Мають добрі стосунки.

Розлади у сім»ї  ОСОБА_1, яка є рідною тіткою, почалися з того моменту, коли вона стала мешкати разом з ними в квартирі за адресою в АДРЕСА_2. В неї є рідний брат ОСОБА_15, який є інвалідом  першої групи з дитинства, не може самостійно передвигатися. Йому постійно потрібна допомога сторонніх.  Вони з братом сироти, її тітка ОСОБА_1  постійно опікувались ними,  утримувала їх з братом, виховувала на протязі тривалого часу. В зв’язку з обставинами, які склалися в їх сім»ї, вона стала мешкати в квартирі у ОСОБА_1, доглядала за братом, цей факт викликав у ОСОБА_3 постійне невдоволення, він негативно відносився до брата. ОСОБА_3 ніколи не працював, знаходився на утриманні у  її тітки ОСОБА_1

Свідок  ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що  сім’ю ОСОБА_1 знає приблизно біля восьми років. Вони мешкали разом. Обидва працювали. Неодноразово бував у них в гостях, бачив, що вони робили ремонт в квартирі. Більш нічого не може пояснити.

Свідок   ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що  знає сім’ю ОСОБА_1 біля чотирьох років. Неодноразово був в гостях у них. Також він знав, що  ОСОБА_3 працював разом з ОСОБА_1 в м. Москва біля одного року.

Свідок   ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що  він сусід сім’ї ОСОБА_1. Він неодноразово був у них в квартирі  за адресою в АДРЕСА_3. ОСОБА_1 робили в квартирі ремонт, міняли віконні та балконні блоки. Після проведення ремонту він  заходив до квартири і бачив, що в коридорі в  квартирі дві прихожі, в зальній кімнаті м»який куток, телевізор, зальний гарнітур, в  великій спальні ліжко, шифанер, комод. На кухні кухонний гарнітур, м»який куток, стіл, телевізор. В період шлюбу подружжя ОСОБА_1 купували спальний гарнітур, він бачив, як його заносили в квартиру. За чії кошти він був куплений, він не знає.

    ОСОБА_3 займався бізнесом, яким конкретно він не знає. Він не має відомостей про його місце роботи.

    В квітні 2009 року біля 22.50 год. він йшов на роботу, та бачив в під»їзді  в ящиках меблі, біля них стояла ОСОБА_1 та декілька чоловіків.  Він вважає, що це був зальний гарнітур «Олександра», який він раніше бачив в квартирі ОСОБА_1.

Свідок  ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що  ОСОБА_3 його друг. Він декілька раз був у нього дома.  Вся квартира мебльована, в коридорі стояла прихожа, на кухні холодильник, морозильна камера,  кухонний гарнітур, телевізор, в зальній кімнаті стояв зальний гарнітур «Олександра» світло-коричневого кольору,  назву він запам’ятав, бо придивлявся, щоб придбати аналогічний.  Також в зальній кімнаті стояв м»який куток, телевізор. В спальні – спальний гарнітур недешевий, телевізор. В дитячій кімнаті стояв комп’ютер. Йому відомо, що ОСОБА_3 їздив в м. Москва, заробляв гроші. Коли він приходив до ОСОБА_3,  позивачки вдома не було, зі слів ОСОБА_3 вона знаходилась на заробітку в м. Москва.

   Вислухавши позивачку, відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали  справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, позовні вимоги ОСОБА_14 -  задовольнити частково, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що  ОСОБА_1 перебуває  у шлюбі з ОСОБА_3 з 27 грудня 2003 року, який зареєстрований виконкомом Новодонецької селищної ради м. Добропілля Донецької області, актовий запис № 46 (арк. Справи 9).

З пояснень сторін вбачається, що від даного шлюбу дітей не мають.

Проголошена ст.51 Конституції України охорона сім»ї державою полягає, зокрема в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно статті 112 Сімейного кодексу України, суд  з»ясував фактичні взаємини подружжя, які з січня 2009 року фактично припинили шлюбні відносини і мешкають окремо, сумісне господарство не ведуть, втратили почуття любові та поваги один до одного.

Мають майнового спір.

Враховуючи фактичні взаємини подружжя, суд  приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам як позивача, так і відповідача.

Згідно ст.ст. 60,70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них  не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом  права спільної сумісної власності.

У разі поділ майна, що є об’єктом  права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 60 СК України, кожна сторона  зобов’язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні щодо розподілу автомобіля SEAT Toledo SUPERWAGEN, 2008 року випуску встановлене наступне:

Згідно договору № 1/С/060808 від 6 серпня 2008 року, укладеного ТОВ «Фортуна ЛТД» та ОСОБА_3, вбачається, що ОСОБА_3 купив автомобіль SEAT Toledo SUPERWAGEN 1.6 102 л.с., 2008 року випуску, за 116079,00 грн.  Покупець 100%  ціни автомобіля протягом одного банківського дня з моменту підписання договору.

Як вбачається з договору позики від 4 серпня 2008 року  ОСОБА_8 передала  грошові кошти  ОСОБА_1  в сумі  120000 грн. з зобов’язанням повернути  суму боргу до 5 березня 2009 року, без процентів. Також розписка підтверджує факт отримання грошових коштів ОСОБА_1  в сумі 120000 грн. в присутності свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11  (арк.справи 21,22).

Згідно автотоварознавчої експертизи № 3932/27 від 09.09.2009 року, ринкова вартість автомобіля марки SEAT Toledo SUPERWAGEN,  2008 року випуску, ідентифікаційний номер VSSZZZ5PZ8R076497, державний номерний знак АН 8233ЄС склала 99102,98 грн.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується  повернути позикодавцеві  таку ж суму  грошових коштів (суму позики). Договор позики  є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також зі ст. 1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобов’язаний  повернути позикодавцеві  позику (грошові кошти у такій  самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 57 СК України, якщо в придбане майно вкладені крім спільних  коштів і коштів, що належали одному з чоловіка і жінки, то частка в цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

В судовому засіданні достовірно підтверджено свідками ОСОБА_8, ОСОБА_11,  ОСОБА_10, що ОСОБА_1 в самостійному порядку брала позику у ОСОБА_8 в присутності свідків ОСОБА_11 і  ОСОБА_10 в сумі 120000 грн., в такому ж порядку погашала заборгованість, тобто  ОСОБА_1, працюючи в м. Москва погашала заборгованість, з її свідчень та свідчення свідка ОСОБА_8 також підтверджується факт, що для погашення позики рідний брат ОСОБА_1 надавав матеріальну допомогу. Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що  ОСОБА_3 участі  в погашенні суми позики  не приймав,  взагалі він ніде не працював, його утримувала ОСОБА_1

 Хоча ст. 61 ч. 3 СК України передбачає, що якщо одним  із подружжя укладено договір в інтересах сім»ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, але в судовому засіданні, так і договором позики підтверджується факт, що позивачка ОСОБА_1 позику брала не в інтересах сім’ї, бо вона разом з сестрою ОСОБА_11 опікуються за дітьми їх рідної сестри -  ОСОБА_6, яка за рішенням  Добропільського міського суду від 21.03.1997 року була визнана безвісно відсутньою. Її дочку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона забрала до себе жити, а син – ОСОБА_15, 29 грудня 1979 року інвалід  з дитинства, 1 групи, потребує сторонньої допомоги. Для вирішення всіх побутових проблем, ОСОБА_1 мала намір придбання легкового автомобіля.

              Факт отримання в борг грошових коштів ОСОБА_1 також підтверджується договором позики, який вона уклала з ОСОБА_8 4 березня 2008 року в м. Москва,  в позичальниках вказана  ОСОБА_1, в позиці грошових коштів ОСОБА_3 участі не приймав.

 Суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_3 в тій частині, що  він разом з позивачкою, при покупці автомобіля, міняли  грошові кошти в іностранній валюті для придбання автомобіля  SEAT Toledo SUPERWAGEN,  2008 року випуску.  Цей факт не підтверджується іншими доказами, крім свідчень відповідача,  які б були надані до суду, а ідуть в протиріччя з поясненнями позивачки, свідків  ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8 Факту, що ОСОБА_3 працював, отримував заробітну платню, в судовому засіданні не надано, тому зробити висновок про грошовий внесок при покупці автомобіля або при погашенні позики, яку брала ОСОБА_1,  в суді не доведено. Також ОСОБА_3 суду не надано письмових свідчень (квитанція з обмінного пункту) про обмін валюти на час купівлі автомобіля, яка б достовірно  підтверджувала цей факт.

Факт роботи і отримання заробітної плати ОСОБА_1 в м. Москва  Росія підтверджується, як самою позивачкою, свідками ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13, так і відповідачем, який підтвердив факт, що ОСОБА_1 постійно на протязі тривалого часу працює в м. Москва, і він також тимчасово працював  (біля одного року) в м.Москва.  

  Те, що відповідач за час спільного проживання з ОСОБА_1 ніде не працював і не мав постійного доходу цілком підтверджується  допитаними в суді свідками: ОСОБА_8,  ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_5,  ОСОБА_18 і ін.

Суд приходить до висновку, що  легковий автомобіль SEAT Toledo SUPERWAGEN,  2008 року випуску,  необхідно визнати  приватною власністю позивачки.

Щодо розподілу майна (побутової техніки та меблів), встановлене наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві  спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Позивачкою  ОСОБА_1 в  заяві (уточненій)  вказане майно, а саме:  побутовий холодильник «Самсунг»; набір корпусних м'яких меблів для кухні; стіл письмовий; тумби з начіпним дзеркалом; пилосос DIGITAL VC-2210; телевізор стаціонарний LG 21 FX5RLX; шафи 3-х дверної; набір меблів для ванної кімнати; пральну машину LG intello washtr 3,5 кг.; набір меблів для спальні; стаціонарного телевізора DAEWOD 14 VIT, що воно придбано за  кошти ОСОБА_1, яке є з її слів є  її приватною власністю.

Відповідачем ОСОБА_3 вказаний перелік майна:  кухонний куток, стінка «Олександра»,набір м’якої меблі, м’який куток «Давид», прихожа, кухня, кухонний куток, спальня «Олена», спальня, холодильник «Самсунг», морозильна камера, пральна машина, телевізор «Самсунг» (плазма), телевізор LG, телевізор Соні, комп’ютер, ел.бак,  з його слів  є  спільним суміснім майном  подружжя.

Як  вбачається з  висновку експерта № 3931/26 від 12 жовтня 2009 року, ринкова вартість наданого на дослідження майна з врахуванням зносу та дефектів зовнішнього виду:   побутовий холодильник «Самсунг», 2005 року придбання – 2762,50 грн.; набір корпусних м'яких меблів для кухні, 2005 року придбання – 2238,50 грн.; стіл письмовий, 2006 року придбання – 516 грн.; тумби з начіпним дзеркалом, 2005 року придбання, 560 грн.; пилосос DIGITAL VC-2210, 2006 року придбання – 264 грн.; телевізор стаціонарний LG 21 FX5RLX, 2007 року придбання – 960 грн.; шафи 3-х дверної, 2006 року придбання – 1150 грн.; набір меблів для ванної кімнати, 2004 року придбання – 600 грн.; пральну машину LG intello washtr 3,5 кг., 2004 року придбання – 1500 грн.; набір меблів для спальні, 2006 року придбання – 1320 грн.; стаціонарного телевізора DAEWOD 14 VIT, 2008 року придбання – 588 грн., загальною вартістю  12459,00 грн.  На момент проведення дослідження не представлені – кухонний куток, мікрохвильова піч, диван-кровать малютка, письмовий стіл (по вказаному списку ОСОБА_1М.); кухонний куток, стінка «Олександра», набір м»яких меблів, м»який куток «Давид», прихожа,  кухонний куток, спальня «Олена», морозильна камера, телевізор «Самсунг» плазма, комп’ютер (по вказаному  списку  ОСОБА_3І.).

    В судовому засіданні, від сторін не надано відомостей про знаходження меблів, які  не ввійшли в експертний висновок,  тому суд бере до уваги при розподілі майна побутову техніку та меблі, вказані в експертному висновку.

    В судове засідання ОСОБА_3 було надано товарні чеки б/н ПП Харченко М-н «Меркурій» від  23 серпня 2008 року – купівля кухні «Юля» - 6800 грн., кухонний куток – 1200 грн.,  14 жовтня 2008 року – стінка «Олександра» - 14000 грн., набір м»яких меблів дуб – 13800 грн.,  13 листопада 2008 року – м»який куток «Давид», шафа купе 205 - 4780 грн.,  та   22 грудня 2009 року – спальня «Олена» - 22600 грн., дзеркало, комод, дві тумби – 5000 грн., які з його думки підтверджують факт  купівлі вказаних в чеках  меблів, і просить їх включити до списку спільно придбаного майна. Але в судовому засіданні береться до уваги меблі та побутова техніка, яка знаходилась в квартирі АДРЕСА_4 на час проведення товарознавчої експертизи.  Місце знаходження ОСОБА_3 меблів не  вказано, також суд критично відноситься до наданих чеків, і не може прийняти їх до  уваги, бо серед них є чек від 22 грудня 2009 року, а позовна заява   про розірвання шлюбу та розподіл майна ОСОБА_1 була подана до суду 18 травня 2009 року, тобто ОСОБА_3 підтверджує факт, що коли цивільна справ знаходилась в провадженні суду, вони з ОСОБА_1 купували меблі.  Також і тим фактом, що ОСОБА_3 звернувся до суду 2 червня 2009 року, а наданий ОСОБА_3 разом з позовною заявою копії товарних чеків,  виписаний і виданий магазином «Меркурій», тобто раніше, бо меблі купувались згідно товарного чеку 22 грудня 2009 року.

    З пояснень ОСОБА_3 в судовому засіданні  та позовній заяві, він наполягає на  компенсації на його користь вартості ? частини спільно придбаного майна.

Вирішуючи питання про грошову компенсацію відповідачу за частину спільного майна подружжя, суд керується ст. 71 ч. 4 СК України, яка  передбачає, що  присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, але  необхідно враховувати тільки те майно, яке внесено до висновку експерта і  є в наявності. Інших відомостей від сторін про знаходження майна  не надійшло.

Згідно ч. 5 ст.  71 СК України, присудження одному з чоловіка і жінки грошової компенсації можливо за умови попереднього внесення іншим з чоловіка і жінки відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, що власне і виконано позивачкою. Позивачкою внесено на депозитний рахунок суду 40000 грн.

   В  Постанові Пленума Верховного суду  від 21.12.2007 року № 11  “Про практику застосування судами   законодавства при розгляді справ  про право на шлюб, розірвання шлюбу,   визнання його недійсним   та поділ спільного майна подружжя” вказано, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами,  встановленими статтями  69-72  СК   та  ст.  372  ЦК України.  Вартість майна,  що підлягає поділу,  визначається за погодженням між подружжям,  а при недосягненні згоди - виходячи  з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Ст. 372 ЦК України, у разі поділу  майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

    Суд критично оцінює пояснення позивачки ОСОБА_1 в тій частині,  що вона за особисті кошти придбала майно вказане в експертному висновку: побутовий холодильник «Самсунг»; набір корпусних м'яких меблів для кухні; стіл письмовий; тумби з начіпним дзеркалом; пилосос DIGITAL VC-2210; телевізор стаціонарний LG 21 FX5RLX; шафи 3-х дверної; набір меблів для ванної кімнати; пральну машину LG intello washtr 3,5 кг.; набір меблів для спальні; стаціонарного телевізора DAEWOD 14 VIT, що воно придбано за  кошти ОСОБА_1, і просить визнати на них право власності, бо в судовому засіданні не надано доказів, які б  достовірно підтверджували факт купівлі вказаного майна за особисті кошти ОСОБА_1   В судовому засіданні не доведено, що для придбання вказаних меблів та побутової техніки, ОСОБА_1 брали кредит, або позику, або використала інші особисті кошти.

    Згідно зі ст. 61 ч. 2 СК України, об’єктом  права спільної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані  одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську  (кредитну) установу, тому суд вважає,  що в судовому засіданні    підтвердився факт придбання подружжям ОСОБА_1  меблів та побутової техніки, згідно висновку експерта  вказане майно придбане за час сумісного мешкання подружжя.

    Виходячи з наступного, суд вважає, що майно: побутовий холодильник «Самсунг»; набір корпусних м'яких меблів для кухні; стіл письмовий; тумби з начіпним дзеркалом; пилосос DIGITAL VC-2210; телевізор стаціонарний LG 21 FX5RLX; шафи 3-х дверної; набір меблів для ванної кімнати; пральну машину LG intello washtr 3,5 кг.; набір меблів для спальні; стаціонарного телевізора DAEWOD 14 VIT, необхідно залишити позивачці на праві приватної власності, а відповідачу компенсувати ? вартості  вказаного майно, враховуючи  вартість, згідно експертизи.  

 Щодо розподілу квартири  та  ремонтних робіт, суд встановив наступне:

 Згідно матеріалів судової будівельно-технічної експертизи № 3930/23 від 06.10.2009 року, вартість квартири, розташованої  в будинку № 3 в м. Добропілля мкр. Молодіжний у м. Добропілля Донецької області  склала 124766 грн.;

-ремонтних робіт у квартирі № 21 будинку № 3 на мкр. Молодіжний у м.Добропілля Донецької області склала 18870 грн.;

 -вартість установки віконних і балконних блоків і дослідженій квартирі розрахована експертом в окремому  розрахунку , бо з слів  позивачки  вони були встановлені в період, який був до проведення ремонтних робіт.

- вартість установки віконних і балконних блоків з врахуванням вартості  конструкцій складає 7645 грн.

 Квартира за адресою в АДРЕСА_2 належала  на праві приватної власності ОСОБА_1  на підставі  договору дарування квартирі, посвідченого 8 грудня  2000 року,  зареєстрована за № 4036 і зареєстрована  в БТІ міста Добропілля 8 грудня 2000 року за рестраційним № 26708995.

Згідно договору дарування квартирі  від 13 березня 2009 року  ОСОБА_1  подарувала ОСОБА_9  (своїй дочці)  квартиру за адресою в м. Добропілля мкр. Молодіжний буд. 3 кв. 21.Зареєстровано у реєстрі за номером 825, зареєстровано в електронному Реєстрі  прав власності нерухомого майна 17 березня 2009 року.

В судовому засіданні позивачкою  ОСОБА_1  вказано, що віконні та балконні блоки, вона встановлювала до шлюбу з ОСОБА_3, тобто в період з 2000 по 2003 рік. Цей факт підтверджується свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, інших доказів, тобто документів,  не існує. Суд вважає, що в судовому засіданні доведено той факт, що віконні та балконні блоки встановлювались в квартирі ОСОБА_1 до шлюбу, тому є її приватною власністю. Також судом береться до уваги, що ОСОБА_1 не заперечуючи проведення основного ремонту в квартирі, знаходячись в шлюбі з відповідачем, категорично заперечує проти  встановлення віконних та балконних блоків, факти доведені  свідками.  

Суд критично оцінює пояснення відповідача,  свідка ОСОБА_18, який дав пояснення, що віконні та  балконні блоки  встановлювались за час сумісного мешкання ОСОБА_1.   Вважає, що пояснення відповідача та ОСОБА_18 ідуть в протиріччя поясненням позивачки, свідків  ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, і є нічим іншим, як бажання ОСОБА_3 збільшити кількість майна, яке вони придбали за час сумісного мешкання.

Відповідач посилається на той факт, що він з позивачкою на протязі сумісного мешкання провели ремонтні роботи в квартирі за адресою в АДРЕСА_2, чим істотно збільшили  її вартість.

Відповідач посилається на ст. 62 ч. 1 СК України,  що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може  бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної  власності подружжя.

В судовому засіданні досліджено, що квартира  на час реєстрації шлюбу  ОСОБА_3 належала позивачці ОСОБА_1, на даний час вона належить дочці ОСОБА_1 – ОСОБА_9 згідно договору дарування від 13 березня 2009року. З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона працюючи в м. Москва, надавала грошові кошти відповідачу про проведення ремонтних робіт в спірній квартирі, який в свою чергу  купував будівельні матеріали, наймав працівників для проведення ремонтних робіт, також контролював ремонтні роботи, тому суд вважає, що вартість ремонтних робіт, проведених в квартирі № 21 будинку № 3 в м. Добропілля, а саме згідно експертизи 18870 грн., без урахування віконних та балконних блоків, необхідно вважати, як спільне майно подружжя, і необхідно розподілити, стягнувши з ОСОБА_1 компенсацію в розмірі ? частини проведених ремонтних робіт.

Поняття «істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя»,  що враховує відповідач ОСОБА_3,  і просить визнати за ним право власності на ? квартири за адресою в АДРЕСА_2, суд  вивчивши та  дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, вислухавши свідків, вважає, що істотність – це насамперед, сума, яка  перебільшує  суму вартості квартири, або більша частина вартості квартири. Квартира, згідно експертизи оцінена  взагалі в 124766 грн., сума ремонтних робіт  згідно цієї ж експертизи без врахування віконних і балконних блоків складає 18870 грн., що не складає «істотної частини» від вартості квартири, тому судом не  можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача, що  ремонті роботи істотно збільшили вартість квартири, і  позовні вимоги ОСОБА_3 не можуть підлягати задоволенню про визнання права власності на ? частини квартири.

Позивачкою ОСОБА_1 не заперечується в судовому засіданні той факт, що відповідач приймав участь в ремонтних роботах, а саме  в організації та контролюванні ремонтного процесу, також купівля будівельних матеріалів, наймання працівників, тому вартість ремонтних робіт підлягає розподілу, як спільне майно подружжя, необхідно компенсувати ? частини проведених ремонтних робіт  позивачкою – відповідачу,  іншим способом неможливо, враховуючи що на даний час квартира належить на праві приватній власності іншій особі.

Згідно ч. 5 ст.  71 СК України, присудження одному з чоловіка і жінки грошової компенсації можливо за умови попереднього внесення іншим з чоловіка і жінки відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, що власне і виконано позивачкою. Позивачкою внесено на депозитний рахунок суду 40000 грн.

 Виходячи з суті позовних вимог, враховуючи досліджені у судовому засіданні надані сторонами докази, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  вимоги позивачки  ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.  

Згідно ст. 88 ч. 2 ЦПК України,  якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до  розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. ОСОБА_3 сплачено  за проведені експертизи суми 1606, 08 грн., 137,88 грн., 516,24 грн., загальною сумою 2260,20 грн., тому необхідно 1130,10 грн. стягнути з позивачки на користь ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 5,10,60, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 57,60,62,70,71 СК України,   1167, 1168, 1187, 1193  ЦК України, суд,

                                                     В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_3  про розірвання шлюбу та розподіл майна, визнання права власності на майно, - задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_3  до ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розподіл сумісного майна подружжя, визнання права власності на майно, - задовольнити частково.

 Розірвати шлюб між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище  Криницька) ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_3,  який зареєстрований 27 грудня 2003 року  виконкомом   Новодонецької селищної ради м. Добропілля Донецької області, актовий запис № 46.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути на користь держави судовий збір з ОСОБА_3 в розмірі 25 (двадцять п’ять) гривень 50 копійок, ОСОБА_1  -  від витрат звільнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на легковий автомобіль SEAT Toledo SUPERWAGEN 1.6 102  л.с., 2008 року випуску, двигун V=1595 cub/cm, шасі (кузов, рама) №VSSZZZ5PZ8R076497, ід.номер VSSZZZ5PZR076497, тип Т3 – легковий хетчбек, державний  номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 8 серпня 2008 року.

Визнати  за ОСОБА_1  право приватної власності на легковий автомобіль SEAT Toledo SUPERWAGEN 1.6 102  л.с., 2008 року випуску, двигун V=1595 cub/cm, шасі (кузов, рама) №VSSZZZ5PZ8R076497, ід.номер VSSZZZ5PZR076497, тип Т3 – легковий хетчбек, державний  номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 8 серпня 2008 року.

      Стягнути з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 6229 (шість тисяч двісті двадцять дев’ять) гривень 50 копійок вартості майна: побутового холодильника «Самсунг» вартістю 2762,5 грн.; набору корпусних м'яких меблів для кухні вартістю 2238,5 грн.; столу письмового вартістю 516 грн.; тумби з начіпним дзеркалом вартістю 560 грн.; пилососу DIGITAL VC-2210 вартістю 264 грн.; телевізора стаціонарного LG 21 FX5RLX вартістю 960 грн.; шафи 3-х дверної вартістю 1150 грн.; набору меблів для ванної кімнати вартістю 600 грн.; пральної машини LG intello washtr 3,5 кг. вартістю 1500 грн.; набору меблів для спальні вартістю 1320 грн.; стаціонарного телевізора DAEWOD 14 VIT вартістю 588 грн., загальною вартістю всього майна – 12459 грн.

В порядку поділу  сумісного майна подружжя,  поділити вартість ремонтних робіт, проведених в квартирі № 21, розташованій в будинку № 3 мкр. Молодіжний в м. Добропілля Донецької області, та стягнути за рахунок  грошових коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Добропільського міськрайонного суду, на користь ОСОБА_3  9435 (дев’ять тисяч чотириста тридцять п’ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3  за проведені  експертизи за рахунок  грошових коштів, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Добропільського міськрайонного суду, суму в розмірі 1130 (одна тисяча сто тридцять) грн. 10 копійок.

Повернути ОСОБА_1  грошову компенсацію в розмірі 23205 (двадцять три  тисячі двісті п»ять) гривень 40 коп., внесену нею на депозитний рахунок  Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області  поточний рахунок 37317004001000 в УГК в Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26288796.

В іншій частині позовних вимог сторін відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в  Апеляційний суд Донецької області  через Добропільський міськрайонний суд Донецької області  протягом двадцяти днів після надання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з наступного дня після проголошення рішення.

Складено  в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя                                                   С.О.Діденко