Справа № 308/13611/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 лютого 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

судді-доповідача : Готра Т.Ю.,

суддів - Собослоя Г.Г., Кондора Р.Ю.,

з участю секретаря судових засідань : Микуляк Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Дениса Володимировича, 3-ї особи ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 грудня 2019 року, постановлену суддею Малюк В.М.,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В., 3-ї особи ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, яку мотивувала тим, що відповідач ОСОБА_2 , маючи зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке нею оспорюється, вчиняє дії щодо її виселення з помешкання, в якому вона проживає. Дану обставину стверджує копією вимоги ОСОБА_2 , отриману нею 23.12.2019, в якій останній вимагає звільнити квартиру.

Вважає, що на даний час існує загроза того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову вона буде примусово виселена зі свого єдиного житлового приміщення без достатньої на то правової підстави, так як реєстрація права власності на вказану квартиру відбулась за штучно створених обставин та з порушенням норм права, і у разі задоволення позову, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, це може унеможливити виконання рішення суду, так як відповідач, будучи юридичним власником квартири, має можливість вільно нею розпоряджатись, що може призвести до її неодноразової реалізації третім особам.

За наведених обставин, просила суд накласти арешт на житлове приміщення, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії пов`язані з володінням, користуванням, вселенням та виселенням, реєстрацією та зняттям з реєстрації, здаванням в оренду квартири АДРЕСА_1 - до набрання судовим рішенням по даній справі законної сили. Вжити заходів до негайного виконання ухвали після її постановлення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 грудня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , поданій її представником ОСОБА_4 , просить скасувати зазначену ухвалу, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити. Вказує на те, що обставини справи свідчать про наявність дійсного спору між сторонами та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам позивача, так як у разі реалізації квартири втрачається сенс подальшого розгляду позовних вимог, і це призведе до неможливості відновлення порушених прав та інтересів позивача і виконання ймовірного рішення суду про задоволення позовних вимог. Окрім цього, відповідач ОСОБА_5 вчиняє дії по виселенню її з єдиного помешкання, а тому вважає, що є достатньо обґрунтоване припущення, що у разі невжиття заходів забезпечення позову це може утруднити або унеможливити виконання рішення суд по суті позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу, поданій представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Андрейчук О.М., ставиться питання про залишення без задоволення апеляційної скарги позивача, як безпідставної, та залишення ухвали суду без змін.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Білоцерковець Ю.С. апеляційну скаргу підтримав.

Сторони та інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано доказів, які мають підтвердити необхідність вжиття негайних заходів забезпечення позову, що позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Твердження заявника про можливе відчуження відповідачем квартири ґрунтується лише на припущеннях та власних його міркуваннях, що не може бути підставою для застосування заходів забезпечення позову. Суд вважав, що накладення арешту на спірну квартиру, може призвести до порушення прав відповідача, що на його думку є неприпустимим.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, оскільки такого суд дійшов з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема :

-накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб;

-забороною вчиняти певні дії;

-встановленням обов`язку вчинити певні дії;

-забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2 ст.150 ЦПК України).

Позивач ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову просила акласти арешт на житлове приміщення, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії пов`язані з володінням, користуванням, вселенням та виселенням, реєстрацією та зняттям з реєстрації, здаванням в оренду квартири АДРЕСА_1 - до набрання судовим рішенням по даній справі законної сили.

Вказувала на те, що відповідач ОСОБА_2 , маючи зареєстроване право власності на цю квартиру, яке нею оспорюється, вчиняє дії щодо її виселення з помешкання, в якому вона проживає. Дану обставину стверджує копією вимоги ОСОБА_2 , отриману нею 23.12.2019, в якій останній вимагає звільнити квартиру.

Вважає, що на даний час існує загроза того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову вона буде примусово виселена зі свого єдиного житлового приміщення без достатньої на то правової підстави, так як реєстрація права власності на вказану квартиру відбулась за штучно створених обставин та з порушенням норм права, і у разі задоволення позову, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, це може унеможливити виконання рішення суду, так як відповідач, будучи юридичним власником квартири, має можливість вільно нею розпоряджатись, що може призвести до її неодноразової реалізації третім особам.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів може потягти за собою невиконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

А тому, з`ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, заявленій позовній вимозі про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49709833 від 16.11.2019, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , і за наявності доказів, зокрема письмової вимоги відповідача ОСОБА_2 від 11.12.2019 про виселення позивача з цієї квартири (а.с.43), яка є єдиним її житловим приміщенням, та за наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, колегія суддів уважає, що є всі передбачені законом підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі забезпечення позову буду порушені права відповідача, так як правомірність набуття ним права власності на вказану квартиру оспорюється позивачем. А тому в разі невжиття заходів забезпечення позову це може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. Тобто, в даному випадку, забезпечення позову гарантує реальне виконання судового рішення, прийнятого за позовом позивача.

Зважаючи на наведене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції, відповідно до ст.374 ЦПК України, підлягає скасуванню з постановленням з цього питання нової ухвали, якою заяву позивача про забезпечення позову та апеляційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 374, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 грудня 2019 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на житлове приміщення, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії пов`язані з володінням, користуванням, вселенням та виселенням, реєстрацією та зняттям з реєстрації, здаванням в оренду квартири АДРЕСА_1 - до набрання судовим рішенням по даній справі законної сили.

Зазначена ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Копію ухвали для виконання слід надіслати Ужгородському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за адресою м.Ужгород, вул.Заньковецької,10.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 лютого 2020 року.

Суддя-доповідач :

Судді :