Справа   № 2-а-171/ 2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                 22 лютого 2010 року   Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді –  Яременко Г.М.

при секретарі –   Ковган О.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в  м. Ромни, представник відповідача ОСОБА_3  про  визнання неправомірною відмови провести перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та перерахунок пенсії, -

встановив :

     ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області (надалі УПФ) і просить визнати    дії    УПФ  щодо  відмови в перерахунку пенсії та додаткової пенсії, передбаченої ст.. 50, 54 Закону України  «Про статус та соціальний  захист громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  неправомірними, зобов'язати УПФ здійснити їй  перерахунок пенсії як інваліду 2 групи  постраждалої внаслідок  Чорнобильської катастрофи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначеної ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи” з  22.05. 2008 року, здійснити їй  перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75  відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”  з 22.05.2008 року  та  провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову вказала, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії і як пенсіонер отримує пенсію, яка призначена з застосуванням закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”.  Їй була встановлена 2 група  інвалідності, захворювання має зв»язок з дією шкідливих чинників  внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. На  звернення до УПФ щодо перерахунку розміру пенсії, їй відповіли, виходячи з того, що пенсія визначена відповідно чинного законодавства і підстав для її перерахунку немає.

      В судове засідання  позивач не прибула,  будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, але забезпечила явку представника.

    Представник позивача  ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав  позовні вимоги і обставини викладені в  позовній заяві.

    Представник відповідача  ОСОБА_3 в судовому засіданні   заперечувала проти задоволення позовних вимог і пояснила, що вона визнає, що позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи і має інвалідність, пов»язану з цим, також визнала, що на даний час діють норми в тій редакції як зазначив позивач, але заперечувала проти виплати пенсії і доплати до пенсії в більшому розмірі, посилаючись на постанову КМУ та відсутність коштів в бюджеті.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

      Судом встановлено, що  ОСОБА_1 є  постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії  і їй встановлена 2 група інвалідності. Вказані обставини підтверджені копією посвідчення особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсійним посвідченням(а.с. 7), довідкою  МСЕК (а.с.9)  і  визнані відповідачем.  Згідно довідки МСЕК, експертного висновку ОСОБА_1  інвалід 2 групи, яка має встановлений зв»язок хвороби з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих  чинників внаслідок  аварії на  Чорнобильській АЕС , це визнав і відповідач.

       ОСОБА_1 призначена державна пенсія відповідно до положень статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір якої обчислений у відповідності ПКМ України від 16 липня 2008 року № 654 “Про підвищення рівня  пенсійного забезпечення громадян” та додаткова пенсія розмір якої обчислений у відповідності з ПКМ України від  28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

      Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

      Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

      Статтею 49 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

      Відповідно до статті 50 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” (чинної на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності -  8 мінімальних пенсій за віком.

      Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

      Згідно положень частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

      Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами,  суд доходить висновку, що при визначенні позивачеві розміру державної та додаткової пенсії застосуванню підлягали статті 49-50,54 Закону України “Про статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

      При вирішенні спору суд не бере до  уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України “Про статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

      При визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

      Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,  іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

    В зв'язку з наведеним суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення частини третьої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії та  щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50 Закону України  “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”.

      Крім цього суд вважає, що відсутність коштів не може розцінюватися як поважна причина невиконання  зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 і 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо визначення розміру та виплати пенсій.

      Частиною 3 статті 67  Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня  встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

      Підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

      Відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

      Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

      Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної  пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Слід враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначається, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Крім цього, згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.  Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України”  Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.  Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату  надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне  правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Порушення прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду,  тривало з 22.05.2008 року по даний час. Згідно  ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»N 1788-XII, 05.11.1991 : «Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.»    Таким чином,  суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо перерахунку і виплати пенсії.

      На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 10, 11, 12, 71, 158, 159, 160, 161,162,  163, 167, 186 КАС України, ст.ст. 50,54 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” суд,  -

     постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в  м. Ромни  про  визнання неправомірною відмови провести перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та перерахунок пенсії задоволити.

      Визнати    дії    управління Пенсійного фонду України в  м. Ромни  щодо  відмови в перерахунку пенсії та додаткової пенсії, передбаченої ст.. 50, 54 Закону України  «Про статус та соціальний  захист громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»  неправомірними.  

    Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області здійснити   ОСОБА_1  перерахунок пенсії як інваліду 2 групи  постраждалої внаслідок  Чорнобильської катастрофи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначеної ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи” з  22.05. 2008 року, здійснити ОСОБА_1  перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75  відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”  з 22.05.2008 року  та  провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                       ОСОБА_4