Справа № 185/5121/17

Провадження № 2/185/1454/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики грошей, суд -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики грошей, в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь суму боргу за договорами позики у розмірі 32 000,00 грн., проценти за користування позикою у розмірі 196 200,50 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що 26.08.2015 року вона уклала з відповідачем договір позики грошей, згідно якого вона передала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 32 000,00 грн. з умовою їх повернення до 26.08.2018 року. Договір було укладено у письмовій формі. Однак у визначений договором строк ОСОБА_2 грошові кошти не повернув. Згідно п. 4.4 укладеного договору позики грошей, у разі неповернення грошей в строк, який вказаний в договорі (п. 4.2) позичальник сплачує проценти за користування позикою у розмірі 5% в день від суми простроченої заборгованості та нараховується до дня повного розрахунку позичальника з позикодавцем. Так як на момент звернення до суду з даним позовом сума неповернутого боргу складає 32 000,00 грн., проценти за користування грошовими коштами за період з 26.09.2015 року по 10.02.2017 року складають 196 200,50 грн. Відповідач не виконує належним чином умови договору, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

19 жовтня 2017 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області було ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики грошей були задоволені у повному обсязі, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики грошей від 26 серпня 2015 року в розмірі 228 200,50 грн., з яких: заборгованість по позиці - 32 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 196 200,50 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 366,00 грн.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики грошей скасоване, розгляд цивільної справи призначено у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивачем була надана уточнена позовна заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором позики грошей від 26 серпня 2015 року у розмірі 214 586,79 грн., з яких сума боргу за договорами позики у розмірі 32 000,00 грн., проценти за користування позикою у розмірі 182 586,79 грн.

Не погодившись з позовом, у порядку ст. 178 ЦПК України, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, до змісту якого зазначив, що він позовні вимоги не визнає у повному обсязі, так як з позивачем не знайомий та отримував від неї грошових коштів, договір позики не підписував, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання позивач не з`явилася, просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити на підставах, зазначених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити на підставах, зазначених у відзиві.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими-ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

26 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей, відповідно до якого ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 32 000,00 грн., а ОСОБА_2 зобов`язався повернути зазначену суму у строк до 26.08.2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На підтвердження укладання зазначеного договору ОСОБА_2 надав розписку про отримання ним від позивача грошових коштів у сумі 32 000,00 грн. від 26.08.2015 року.

Таким чином, форма договору позики не порушена.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач за договором позики грошей жодного платежу не зробив.

Згідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 4.4 укладеного договору позики грошей, у разі неповернення грошей в строки, які вказані в договорі (п. 4.2) позичальник сплачує проценти за користування позикою у розмірі 5% в день від суми простроченої заборгованості та нараховується до дня повного розрахунку позичальника з позикодавцем.

Сума боргу за договором позики грошей від 26.08.2015 року у розмірі 32 000,00 грн. ОСОБА_2 залишається неповернутою, проценти за користування позикою за період з 27.09.2015 року по 10.02.2017 року складають 182 586,79 грн., згідно розрахунку позивача.

Так, відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що договір позики грошей був укладений у належній письмовій формі, у договорі додержано всі істотні умови договору позики: сума позики, строк повернення грошових коштів, а також відповідальність за порушення зобов`язання.

Відповідачем не доведено факту не укладання та не отримання грошових коштів за договором позики від 26.08.2015 року, що свідчить лише про спроби звільнення відповідача від відповідальності за зазначеним договором.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягаю розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики грошей - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , суму боргу за договором позики грошей від 26 серпня 2015 року у розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. 00 коп., проценти за користування позикою у розмірі 182 586 (сто вісімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят шість) грн. 79 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , понесені судові витрати по справі, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 2 145 (дві тисячі сто сорок п`ять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко