Дата документу 12.02.2020 Справа № 311/2187/18

-

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 311/2187/18 Головуючий у 1-й інстанції: Носик М.А.

Провадження №22-ц/807/491/20 Суддя-доповідач Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Путій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Коваленко Володимира Васильовича на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 21 листопада 2019 року у справі за поданням державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ямпольської І.В про примусове проникнення до житлових та інших приміщень,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року державноий виконавець Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ямпольська Ірина Віталіївна звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до інших приміщень.

Подання обгрунтовано тим, що на виконанні Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження ВП № 59273095 з виконання виконавчого листа, виданого 31.05.2019 року Василівським районним судом про стягнення у дольовому порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 116900 грн. з кожного відповідача.

За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Боржник рішення суду не виконує. Вирішувати питання щодо сплати боргу без застосування заходів примусового виконання рішення відмовляється, про що свідчить також його письмове пояснення наявне в матеріалах виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, державний виконавець просить суд надати дозвіл на примусове проникнення до житлового приміщення та інших приміщень за місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , для здійснення перевірки зареєстрованого (наявного) майна та/або коштів, та в разі їх виявлення, проведення подальшого опису та арешту майна (коштів) боржника в рахунок погашення суми боргу згідно примусового виконання виконавчого листа №2/311/42/2019 виданого 31.05.2019 року про стягнення у дольовому порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість в сумі 116900 грн. з кожного відповідача.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 21 листопада 2019 року подання державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ямпольської І.В задоволено.

Надано дозвіл на примусове проникнення до житлового приміщення та інших приміщень за місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , для здійснення перевірки зареєстрованого (наявного) майна та/або коштів, та в разі їх виявлення, проведення подальшого опису та арешту майна (коштів) боржника ОСОБА_1 в рахунок погашення суми боргу згідно примусового виконання виконавчого листа № 2/311/42/2019 виданого 31.05.2019 року про стягнення у дольовому порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 116900 грн. з кожного відповідача.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 , в особі його представника адвоката Коваленка Володимира Васильовича подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні подання державного виконаця.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за постановою державного виконавця від 04.06.2019 року з нього стягується 20 % нарахованої пенсії та постановою від 06.09.2019 рооку накладено арешт на його майно. При цьому боржник не перешкоджає державному виконацю у здійсненні ним виконавчих дій, зокрема, реалізація описаного майна. Таким чином, рішення суду виконується, з боржника йдуть відрахуванням з пенсії, тобто державним виконавцем було використано всі можливості щодо забезпечення викоання судового рішення в примусовому порядку. Щодо доступу до будинку зазначає, що будинок йому не належить, а він користується він будинком за договором. Майно, яке знаходиться в цьому будинку належить зовсім іншій особі, тому, на його думку, суд прийняв упереджену ухвалу про доступ до будинку, який належить особі, яка не є боржником.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу державний виконавець Василівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Микитюк Т.Л. зазначає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 перешкоджає примусовому виконанню судового рішення, внаслідок чого мають місце підстави для примусового проникнення до його володіння.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом установлено, що на виконанні Василівського райцонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження ВП № 59273095 з виконання виконавчого листа № 22/311/42/2019 виданого Василівським районним судом 31.05.2019 року про стягнення у дольовому порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 116900 грн з кожного відповідача.

За вказаним виконавчим листом державним виконавецем Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управіління юстиції у Запорізькій олбасті Ямпольською І.В. постановою ВП № 59273095 від 04.06.2019 року було відкрито виконавче провадження.

ОСОБА_1 , зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

30.09.2019 року, 01.11.2019 року, 01.11.2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

В ході проведення ваиконавчих дій та здійснення виконавчих заходів, 11.09.2019 року державним виконавцем було здійснено виїзд за місцем реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення перевірки наявного майна, опису та арешту для подальшої його реалізації, проте, ОСОБА_1 не допустив державного виконавця до будівлі, внаслідок чого судове рішення до теперішнього часу залишається невиконаним.

Так, відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішенням від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" визначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система (виконання рішень) була ефективною як в теорії, так і на практиці. А виконання рішень має відбуватись таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 19 Закону №1404-VІІІ боржник зобов`язаний допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Частиною 1 статті ст. 439 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

За змістом указаних норм права підставою для примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника є ненадання ним доступу до належного йому майна для проведення виконавчих дій із виконання судового рішення або рішення іншого органу (посадової особи).

Встановивши, що ОСОБА_1 не допустив державного виконавця до житлового будинку , де мали бути проведені виконавчі дії з виконання судового рішення, суд першої інстанції обґрунтовано надав останньому дозвіл на примусове проникнення до володіння боржника.

Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки ухвала суду правильна, обґрунтована, відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі його представника адвоката Коваленка Володимира Васильовича залишити без задоволення.

Ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 21 листопада 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 14 лютого 2020 року.

Головуючий суддя СуддяСуддя

Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.