Справа № 2-629/10

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                                                                                           31 березня 2010 року                                                                                                

         Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

під головуванням судді                       Бойчука П.Ю.,

    за участю:  секретаря                        Гарбар ОВ.,

                         позивача                        ОСОБА_1,

 представника позивача                        ОСОБА_2,

                     відповідача                        ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

         ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Ковельського міськрайонного суду від 11 червня 2009 року з нього було стягнуто аліменти на користь відповідача в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. При розгляді вказаної справи, він погодився з позовними вимогами ОСОБА_1 лише з тих міркувань, що на той час він мав значний заробіток. На даний час він звільнений з роботи в зв’язку з відсутністю обсягу робіт, не має змоги працевлаштуватись, перебуває на обліку в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю. Позивачем також стверджується, що на його утриманні знаходиться батько ОСОБА_5, який визнаний інвалідом другої групи. Окрім цього, позивачем стверджується, що відповідач сама розуміє, що таку суму аліментів сплачувати він не має змоги, про що свідчить її звернення до суду в січні 2010 року з позовом про стягнення аліментів в розмірі 300 грн. Однак зазначена позовна заява була залишена без розгляду в зв'язку з тим, що 11 червня 2009 року з нього вже були стягнуті аліменти.

          Враховуючи наведене, позивач просить суд винести рішення, яким зменшити розмір стягнення аліментів в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 200 грн. в місяць.

         У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Суду пояснив, що він не відмовляється від матеріального утримання сина, однак, в зв'язку з втратою постійного джерела заробітку та в зв'язку з утриманням батька, на даний час не має змоги сплачувати аліменти в розмірі 500 грн.

         Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги позивача підтримав повністю.

         Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала повністю та пояснила суду, що позивач має змогу сплачувати аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі, а саме – по 500 грн. щомісячно, оскільки він зобов'язаний утримувати сина, який постійно хворіє. Доводи позивача щодо утримання батька вважає безпідставними, оскільки батько має задовільний стан здоров'я та на даний час працює. Місце його роботи суду не вказала. Своє звернення до суду в січні 2010 року з позовом про стягнення аліментів з позивача в сумі 300 грн. пояснює недосконалим знанням чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову та залишити стягнення аліментів з позивача в розмірі 500 грн.

         Заслухавши пояснення сторін і дослідивши письмові докази у справі суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

         Судом встановлено наступне.

         Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.    

         Згідно рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 червня 2009 року, з позивача ОСОБА_1 в користь відповідача ОСОБА_1 було стягнуто аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

         На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист, який знаходиться на примусовому виконання в відділі державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції у Волинській області, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження.

         Наявність спільного від шлюбу між сторонами сина та факт стягнення вказаних вище аліментів сторонами не оспорюються, а тому не підлягає доказування в силу вимог ст. 61 ЦПК України.

         Згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану.

         Позивач на даний час не має постійного заробітку та перебуває на обліку в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами – довідкою № 153 від 22.01.2010 року та довідкою № 035310178 від 02.03.2010 року, виданими Ковельським міськрайонним центром зайнятості.

         Таким чином має місце зміна матеріального стану позивача на даний час.

         Відповідач жодним чином не підтвердила ту обставину, що звільнення позивача з роботи не потягло за собою зміни його матеріального стану.

         Відповідачем у справі у заперечення позову представлено довідку Дубівської сільської лікарської амбулаторії № 185 від 22 березня 2010 року щодо стану здоров'я неповнолітньої дитини, на утримання якої позивач сплачує аліменти. Разом з тим представлена відповідачем медична довідка не містить посилань на необхідність забезпечення дитини спецхарчуванням,  необхідністю понесення додаткових витрат на її утримання чи лікування, тощо.

         Не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні й та обставина, що батько позивача ОСОБА_5, який є інвалідом другої групи загального захворювання, що підтверджується відповідними довідками, на даний час працевлаштований, як це стверджувалось відповідачем.

         Разом з тим, позивачем та його представником в судовому засіданні належним чином не доведено факт перебування батька позивача на утриманні останнього. Доказів цього позивач не надав.

         Суд також відхиляє доводи позивача про те, що відповідач в січні 2010 року звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів в розмірі 300 грн. через те, що він не може сплачувати їх в розмірі 500 грн. Дана обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, і, як слідує з пояснення відповідача, є свідченням її недосконалого знання законодавства та своїх прав.

         Враховуючи зазначені обставини, а також вимоги ст. 180 СК України, згідно якої обов'язок по утриманню дитини покладається на обох батьків, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру аліментів, які позивач сплачує на утримання неповнолітньої дитини, до 300 грн. щомісячно, тобто в більшому розмірі, ніж просив позивач.

         Позивач має вік 25 років, не має інвалідності, не подав докази існування обставин, які істотно обмежують його працездатність, докази існування інших обставин, що мають істотне значення, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у вказаному вище розмірі.

         Вирішуючи питання про судові витрати, суд приходить до висновку про те, що судові витрати по справі слід залишити за сторонами.

         Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-185, 192 СК України, суд –

В И Р І Ш И В :

         Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.

         Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини, чи зміни майнового стану сторін.

         Судові витрати залишити за сторонами.

         Відкликати виконавчий лист № 2-1106/09, виданий на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 червня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісячно, який знаходиться на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції у Волинській області.

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви – протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

         Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:                                                                                                       П.Ю.Бойчук