КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/1159/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 382/686/18

12 лютого 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Желепи О.В.

- Олійника В.І.

при секретарі - Осінчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Кисіль О.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовом до Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується записом акту про смерть за № 14 від 10 січня 2000 року. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) за № 757, розміром 4,53 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Сотниківське» Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, що належало померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0060103, виданого Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 22 січня 1997 року на підставі рішення Яготинської районної державної адміністрації Київської області та зареєстрованого 22 січня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 61. Нормативно-грошова оцінка майна становить 118 660 грн.

Вказувала на те, що оскільки з моменту смерті ОСОБА_3 спадкове майно ніхто із спадкоємців першої і другої черги не прийняв і воно не було визнано відумерлим та при цьому не було врегульовано цивільні правовідносини між спадкоємцями і особами, які проживали із спадкоємцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, вважається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки проживав із нею однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 1994 року по січень 2000 року, вели спільне господарство та мали єдиний бюджет, приймали участь у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. Інших спадкоємців, передбачених чинним законодавством України у ОСОБА_3 немає. Із заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк до Яготинської районної нотаріальної контори Іванченко В.А. не звертався, але вважається, що спадщину прийняв, проживаючи постійно з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер вітчим позивачки - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай); земельних ділянок загальною площею 5,4579 га, що розташовані на території Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 22 червня 2016 року встановлено, що мати позивачки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , по день його смерті та є спадкоємцем четвертої черги після смерті останнього. Також встановлено, що ОСОБА_2 постійно проживала разом із своєю матір'ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , по день її смерті, та визнано за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно, яке належало на праві власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті його спадкоємцем була мати позивачки - ОСОБА_5 .

Посилаючись на вищезазначене та, що для оформлення свідоцтва про право на спадщину потрібно подати оригінали правовстановлюючих документів на майно, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, проте правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) втрачений ще за життя спадкодавця, позивачка просила суд встановити, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право на земельну частку (пай) за № 757, розміром 4,53 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Сотниківське» Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, що належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0060103, виданого Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 22 січня 1997 року на підставі рішення Яготинської районної державної адміністрації Київської області та зареєстрованого 22 січня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 61.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року позов ОСОБА_2 до Сотниківської сільської ради Яготинської районного ради Яготинського району Київської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності, задоволено.

Встановлено, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право на земельну частку (пай) за № 757, розміром 4,53 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Сотниківське» Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області, що належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0060103, виданого Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 22 січня 1997 року на підставі рішення Яготинської районної державної адміністрації Київської області та зареєстрованого 22 січня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 61.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 , який не брав участі у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що судом не було з`ясовано коло осіб, які мають право на спадщину, у зв`язку з чим порушено його спадкові права, оскільки він є єдиним законним спадкоємцем ОСОБА_3 , та в установлений законом строк згідно ст. 549 ЦК УРСР прийняв спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, так як після смерті ОСОБА_3 він розпорядився речами померлої тітки, будинком, який належав померлій, здійснював обробіток земельної ділянки. Відтак, вважав, що незалучення судом першої інстанції його до участі у справі порушило його спадкові права.

Зазначав, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Так, судом, вирішуючи питання про прийняття спадщини померлим ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , було застосовано вимоги ст.. 1264 ЦК України, що суперечить вимогам закону, оскільки відносини спадкування регулюються ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року, тоді як у разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , то строк для прийняття сплив 8 липня 2000 року, тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року, що при ухваленні рішення враховано не було.

Крім того, вказував на те, що ЦК УРСР не передбачено коло спадкоємців четвертої черги, зокрема і прийняття спадщини особою, яка проживала із спадкоємцем не менше як п`ять років до відкриття спадщини.

Звертав увагу суду, на те, що матеріали справи не містять доказів відмови позивачу нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину.

07 листопада 2019 року надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, в якому вона просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Зазначала, що оскаржуваним рішенням права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 не порушені, оскільки він не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права, інтереси і обов`язки, також такі докази відсутні і в матеріалах справи, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що скаржник має право на оскарження вказаного судового рішення. Вказувала на те, що ЦК УРСР, який був чинний та поширювався на відносини, які виникли у зв`язку з відкриттям спадщини, передбачав дві черги спадкоємців за законом та спадкоємство утриманцями, тоді як апелянт не відноситься ні до одного з перелічених спадкоємців. Таким чином, ОСОБА_1 не входить до кола осіб, які мають право на спадщину, тому не наділений правом на оскарження рішення суду першої інстанції. Крім того, вказувала на те, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказав, що він розпорядився речами померлої тітки, в той час на підтвердження вказаних обставин ним не надано жодних доказів.

Також ОСОБА_2 подала до суду апеляційної інстанції клопотання про виклик свідків, посилаючись на те, що обставини, які мають значення для вирішення справи можуть бути підтверджені показаннями свідків, що згідно ст.. 78 ЦПК України є допустимими доказами у справі. До обставин, які можуть бути підтверджені показаннями свідків відносяться: підтвердження факту вступу в управління та володінням спадковим майном після смерті ОСОБА_3 , одноособово ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; заперечення щодо факту вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1

05 лютого 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги, в якій він виявив бажання відмовитися від апеляційної скарги, у зв`язку з сімейними обставинами, та просив закрити апеляційне провадження.

Також, 06 лютого 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги, в якій просив прийняти його відмову від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження по справі.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., перевіривши матеріали справи, заяви про відмову від апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 364 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи. У разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

Отже, враховуючи, що право відмови від апеляційної скарги передбачено процесуальним законодавством протягом усього часу розгляду справи, і таке право не порушує прав інших осіб, колегія суддів вважає можливим прийняти відмову позивача від апеляційної скарги.

При цьому, слід зазначити, що в заяві, яка надійшла 06 лютого 2020 року, ОСОБА_1 зазначив, що наслідки відмови від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження, які передбачені ст. 364 ЦПК України йому відомі та зрозумілі.

У зв`язку з прийняттям відмови ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності, апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 362, 364 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

у х в а л и в:

Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності.

Апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від апеляційної скарги на рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Сотниківської сільської ради Яготинського району Київської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено13 лютого 2020року.

Головуючий Судді