Справа № 2-1411/10

                                                                                                                                                2010 р.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 березня 2010 р.                                                                               м. Білгород-Дністровський

            Білгород – Дністровський міськрайонний  суд  Одеської області  у складі:

            головуючого – одноосібно судді  Толкаченко О.О.,

  при секретарі – Ткаченко О.М.,

    розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, треті особи – Білгород-Дністровська міська санітарно-епіодеміологічна станція, Білгород-Дністровське РУГУННС України в Одеській області, Державний архітектурно-будівельний контроль в Одеській області про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, треті особи – Білгород-Дністровська міська санітарно-епіодеміологічна станція, Білгород-Дністровське РУГУННС України в Одеській області, Державний архітектурно-будівельний контроль в Одеській області про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі.

  Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі.

 Представник відповідача виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради у судове засідання не з’явився, надав до суду телефонограму, згідно якої просить розглядати справу без його участі.

Треті особи - Білгород-Дністровська міська санітарно-епіодеміологічна станція, Білгород-Дністровське РУГУННС України в Одеській області, Державний архітектурно-будівельний контроль в Одеській області.  

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину по закону від 21.03.1995 року   та договору купівлі-цродажу житлового будинку від 22.12.2003 року, ОСОБА_1 являється власником житлового будинку № 24 по вул. Димитрова в м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Земельна ділянка площею 168 кв.м. по вул. Димитрова, 24 у м. Білгород-Дністровському Одеської області рішенням Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 26.02.1998 року № 332-ХХІІ передано безкоштовно ОСОБА_1 для побудови та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, з двором загального користування площею 39 кв.м..

На території домоволодіння № 24 по вул. Димитрова у м. Білгород-Дністровський Одеської області позивач самочинно збудувала душ літера «І» розміром 2,00 м х 4,27 м, навіс літера «Л», сарай літера «М» розміром 4,00 м х 2,60 м, нежитлову прибудову літера «А2» (збільшені розміри).

У червні 2009 року позивач звернулась до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради з документами щодо узгодження самочинно збудованих будівель.

В результаті будівництва права сусідів не були порушені.

Відповідно до постанови № 1527 за справою про адміністративне правопорушення від 19 червня 2009 року, позивача було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 170,00 грн (Сто сімдесят гривень 00 коп.), який було сплачено за квитанцією      № 116 від 24 червня 2009 року.

Згідно висновку від 28.09.2009 року за № 542/65 управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради розміщення самовільних будівель та збільшення площ узгоджено з управлінням містобудування та архітектури міста, будівництво їх не суперечить будівельним нормам. В результаті будівництва права інших осіб не порушені.

В якості третіх осіб судом були залучені Білгород-Дністровська міська санітарно-епіодеміологічна станція, Білгород-Дністровське РУГУННС України в Одеській області, Державний архітектурно-будівельний контроль в Одеській області, але висновків від цих служб не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України – право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України – житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно  ч.3 ст. 376 ЦК України – право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України - на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, що самовільно побудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб.

Керуючись ч.3 ст. 375 ЦК України, ч.1 ст. 376 ЦК України, ч. 3 ст. 376 ЦК України, ч.5 ст. 376 ЦК України,   213, 214-215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, треті особи – Білгород-Дністровська міська санітарно-епіодеміологічна станція, Білгород-Дністровське РУГУННС України в Одеській області, Державний архітектурно-будівельний контроль в Одеській області про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на чинно збудовані будівлі, а саме на: душ літ. «І» розміром 2,00 м х 4,27 м, навіс літ. «Л», сарай літ. «М» розміром 4,00 м х 2,60 м, нежитлову прибудову літера «А2» (збільшені розміри), розташовані на території домоволодіння № 24 по вул. Димитрова у м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Рішення набрало сили 12 березня 2010 року.          

Суддя:             /підпис/                              ОСОБА_2

            З орігіналом вірно:

            Голова суду                     ОСОБА_3