Справа 288/1372/14-к

1-кп/288/25/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року . смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді –Рудник М. І.,

за участю секретаря  судових засідань - Франчук Ю.О.,

прокурора                 - Давидюка Р.М.,

обвинуваченого       - ОСОБА_1 ,

захисника – Омельчука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань  за  №12012060270000033   від 03 грудня 2012 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Карпівці, Чуднівського району, Житомирської області, проживає в АДРЕСА_1 ,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2020 року до Попільнянського районного суду Житомирської області надійшло клопотання прокурора Коростишівської місцевої прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 185 КК України.

       Згідно клопотання у провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 23.04.2012 року близько 21 години знаходячись в селі Василівка АДРЕСА_2 Попільнянського району, Житомирської області, з метою повторної крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, зайшов на територію домогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_2 , де підійшов до незачиненого автомобіля марки «Москвич - 412», в якому зберігались до нього належні ОСОБА_2 автозапчастини, звідки таємно, повторно шляхом вільного доступу почав викрадати: радіатор до а/м «Москвич - 412», вартістю 150 гривень; вентилятор до а/м «Москвич- 412», вартістю 10 гривень; колектор до а/м «Москвич - 412», вартістю 30 гривень; клапанну кришку до а/м «Москвич- 412», вартістю 40 гривень; ремінь генератора до а/м «Москвич - 412», вартістю 20 гривень; бензонасос до а/м «Москвич - 412», вартістю 50 гривень; патрубок до а/м «Москвич - 412», вартістю 15 гривень, а всього майна на загальну суму 315 гривень 00 копійок, однак свій злочинний умисел довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки він був помічений ОСОБА_3 .

Своїми умисними діями, які виразились в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України.

За результатами досудового розслідування кримінальне провадження за №12012060270000033 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, 23.09.2014 року направлене до Попільнянського районного суду Житомирської області.

Однак, під час судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 на даний час за місцем свого проживання відсутній та місце його перебування не відоме про що свідчать матеріали кримінального провадження у суді, пояснення захисника, щодо того що обвинувачений перестав виходити на зв`язок, у зв`язку з чим 30.10.2019 року оголошувався судом у розшук та кримінальне провадження зупинялось.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 ухиляється від явки до суду, так, як останньому відомо про розгляд щодо нього обвинувального акта у вчиненні кримінального правопорушення. Зазначене також підтверджується проведенням з обвинуваченим судового засідання у режимі відеоконференцїї та повідомленні останнього про дату та час наступного судового засідання. Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 перешкоджають проведенню судового розгляду і прийняттю законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення судом по даному кримінальному провадженню у розумні строки.

Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий 25.06.2011 року Андрушівським районним судом Житомирської області за ст.185 ч. 3 КК України на строк 3 роки 3 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки 6 місяців, що дає підстави вважати, що останній схильний та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тому необхідно брати до уваги ґрунтовність та вагомість доказів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, а також те що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення тяжкого злочину, вчинив нове кримінальне правопорушення в період відбуття іспитового строку та неодноразово переховувався від суду, має слабкі соціальні зв`язки, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Враховуючи вищевикладені обставини, прокурор просить клопотання задовольнити, обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд, заслухавши в судовому засіданні прокурора, який просив задовольнити дане клопотання, захисника, який просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, обвинуваченого, який також просив обрати йому запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, дослідивши матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання про застосування запобіжного заходу, приходить до наступного висновку.

       Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177  цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

       За змістом пункту четвертого частини четвертої статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною першою статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги статті 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як було встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів  кримінального  провадження,  ОСОБА_1   обвинувачується  у вчиненні  умисного корисливого злочину середньої тяжкості, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, також вчинив злочин в період відбуття іспитового строку, раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжував вчиняти кримінальні правопорушення, судом виносились ухвали про відеоконференцію з обвинуваченим через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська, однак обвинувачений в судові засідання до вказаного суду не з`являвся, також до обвинуваченого неодноразово застосовувались приводи через органи Національної поліції, однак дані ухвали суду також не виконувались, оскільки за відомою адресою місця проживання обвинуваченого, ОСОБА_1 був відсутній, на телефоні дзвінки свого захисника також перестав відповідати. Крім того, в судовому засіданні не міг пояснити точної адреси свого теперішнього проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про слабкі соціальні зв`язки, зважаючи на тяжкість злочину, а також покарання, яке загрожує йому, може переховуватись від органів досудового слідства та суду; та вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та вбачає підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На підставі вищенаведеного, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватості, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити та застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою. Застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктом першим, третім, п`ятим частини першої статті 177 КПК України, що зазначені в клопотанні.        

Згідно частини третьої статті 183 КПК України  встановлено, що суд  при постановлені  ухвали про застосування запобіжного  заходу у вигляді тримання під вартою  зобов`язаний  визначити розмір застави, достатньої для забезпечення  виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим законом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, за який він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити  розмір застави у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2020 складає – 2027 гривень, що в сумі становить  81 080 (вісімдесят одна тисяча вісімдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає за необхідне покласти на останнього, визначені пунктом 1, 2, 3 частини п`ятої статті 194 КПК України, наступні обов`язки: - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; - не відлучатися з  населеного пункту, де він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно  від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання. При невиконанні умов застави до обвинуваченого підлягають застосуванню  заходи, передбачені  частиною восьмою, десятою  статті 182 КПК України.

Керуючись статтями 132, 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання  прокурора Коростишівської місцевої  прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  ОСОБА_1   -  задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Карпівці, Чуднівського району, Житомирської області, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 2 статті 185 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 13 лютого 2020 року по 12 квітня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 суму застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить  81 080 (вісімдесят одна тисяча вісімдесят) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у  розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під  вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1   з-під варти звільнити.

       У разі внесення застави покласти на обвинуваченого  ОСОБА_1 обов`язки,  передбачені пунктами 1, 2, 3  частини п`ятої   статті 194 КПК України, а саме: 

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

       Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом семи діб з дня її оголошення.

       Суддя Попільнянського

       районного суду М. І. Рудник