Справа № 2а-77/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2010 року Калінінський районний суд міста Горлівка Донецької області у складі: головуючого судді Круподері Д.О.

при секретарі                Грищенко Н.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

5 січня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом, вказавши, що вона є вдовою ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 2 групи. Згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання основної пенсії як інвалід 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Крім того вона має право на 50 % мінімальної пенсії за віком в якості компенсації за втрату годувальника та додатково її пенсія, як члена родини загиблого, повинна підвищуватися на 25% прожиткового мінімуму. 27 листопада 2008 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вказаних норм закону, однак їй було відмовлено. Просила суд визнати такі дії УПФУ протиправними, зобов’язати УПФУ здійснити перерахунок її пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судове засідання позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи без їх участі, у своїх письмових запереченнях просили у задоволенні позову відмовити, вважали його необґрунтованим, а дії УПФУ правомірними. Посилалися на те, що заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії була невстановленої форми та подана в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян». Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії законів, які діяли до прийняття нормативних актів визнаних неконституційними. УПФУ керувалося Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». Крім того розмір пенсії позивача значно більше прожиткового мінімуму встановленого законом.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

На підставі свідоцтва про одруження (арк.спр.12) ОСОБА_2. – чоловік позивача ОСОБА_1, який помер 24 серпня 2004 року (арк.спр.11).

За життя він був визнаний інвалідом 2 групи, мав право на пільги, встановлені Законодавством України для ветеранів війни- інвалідів війни (арк.спр.8), мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (арк.спр.9-10), перебував на обліку в УПФУ. Інвалідність позивача пов’язана з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

27 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до УПФУ з приводу перерахунку основної та додаткової пенсії її чоловіка відповідно до ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та її пенсії за втрату годувальника (арк.спр.16).

Листом УПФУ від 10.12.2008 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні її заяви (арк.спр.14-15).

Згідно з відомостями трудової книжки ОСОБА_1, на момент смерті чоловіка ОСОБА_2 вона не працювала (а.с.37-38)

В поданих до суду запереченнях (арк.спр.31) відповідач визнав факт того, що позивачу була призначена пенсія по втраті годувальника за померлого чоловіка. Таким чином даний факт не підлягає доведенню у судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірах, -  інвалідам 2 групи 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 67 цього Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розмірі прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум», Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно статті 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що пенсія чоловіку позивача повинна розраховуватися відповідно до постанови  № 654 від 16.07.2008 року.

Виходячи із загальних засад пріорітетності законів над урядовими нормативними актами відповідно до приписів ч. 4 ст. 9 КАС України при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови  № 654 від 16.07.2008 року.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно Законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Право на пенсію та додаткову пенсію, встановлює Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсій встановлених законами, не підлягає зменшенню. Це гарантує ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Таким чином суд приходить до висновку, що мало місце порушення вимог Закону при призначенні пенсії чоловіку позивача.

Статтею 52 ч.1 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щ омісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України .

Неправомірна відмова відповідача в перерахунку пенсій (основної та додаткової) чоловіка позивача та її призвела до звуження обсягу прав позивача, які існують в державі для відповідної категорії громадян.

Визначаючи період, з якого необхідно провести перерахунок пенсії суд керується ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  відповідно до якої перерахунок пенсії здійснюється з першого числа місяця в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву зі всіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, чи з першого числа наступного місяця, якщо заява зі всіма необхідними документами подана після 15 числа.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 таку заяву подано 05.01.2010 року то перерахунок пенсій необхідно здійснювати з 01.01.2010 року.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до ст.ст.50, 52 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

На підставі ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не  довів у судовому засіданні правомірність своїх дій віносно позивача.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин суд визнає дії відповідача з відмови у перерахунку пенсії протиправними та зобов’язує відповідача здійснити перерахунок пенсій з розрахунку 50% пенсії, встановленої для ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 2 групи: державної пенсії – не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії – 75% мінімальної пенсії за віком, а також щомісячної компенсації за втрату годувальника з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком з 1 лютого 2009 року відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що від позивача не надходило заяви встановленої форми про перерахунок пенсії, оскільки відповідач своєчасно не повідомив ОСОБА_1 про недоліки чи брак документів, необхідних для перерахунку пенсії, не вжив заходів щодо надання допомоги позивачу у їх одержанні.

В той же час суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині встановлення додатково щомісячного підвищення до пенсії як члену родини померлих осіб, прирівняних до інвалідів війни на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  не підлягають задоволенню, оскільки стаття 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на яку посилається позивач в обгрунтування позовних вимог в цій частині не містить такого виду додаткового підвищення пенсії.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст.50, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28, 45 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 8-11, 158-161 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії в зв”язку з втратою годувальника та додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст.52, ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки здійснити з 1 лютого 2009 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 в зв”язку з втратою годувальника з розрахунку 50% пенсії, встановленої для ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 2 групи: державної пенсії – не менше 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткової пенсії – 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячної компенсації за втрату годувальника з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 січня 2010 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя