Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 14 лютого 2020 р.                                                                                 № 520/13525/19  

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )      до      Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області      (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків, 61022,  код ЄДРПОУ 14099344)      про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

                                                                                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.03.2018 р., яка визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати», «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач всупереч вимог     Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"     протиправно обмежив максимальний розмір його пенсії, шляхом зменшення розміру грошового забезпечення відповідних сум грошового забезпечення після проведеного перерахунку пенсії на виконання     постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103.                    

Ухвалою суду від 28.12.2019 року  відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому     статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України     та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що позивачу здійснено перерахунок пенсії на виконання     постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Відповідно ч.2     ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"     (в редакції     Закону №1166 від 27.03.2014 року, що діє на час виникнення права на перерахунок) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону № 2262-ХІ1 були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку.

Розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку збільшився. Таким чином, умови пенсійного забезпечення позивача не погіршилися, позаяк відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на зменшення його розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

           ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до     Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб»     з 2010 року, перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ в Харківській області .

Протиправні дії відповідача полягають у виплаті позивачу лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 р., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом задля захисту його прав та інтересів.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є     Закон України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"     (далі Закон № 2262-ХІІ).

Вказаним     Законом     держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного     законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до     ст. 13 Закону № 2262-ХІІ     (в редакції     Закону     на момент призначення пенсії) максимальний     розмір     пенсії,     обчислений          відповідно до цієї статті,     не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення          (стаття          43),          а          особам,          які          під          час проходження          служби          брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській     АЕС і віднесені в установленому     законом     порядку до категорії          1,          -          100          процентів,          до категорії 2, - 95 процентів.

Пунктом 8     розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011р., та пунктом 23 розділу II          Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014р., до ч.2                         ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"     було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

Таким чином, внесено зміни до     статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим     Законом,          у разі реалізації ними такого права.

Суд зазначає, що внесені     Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні"     зміни до ч. 2     ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"          щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які          визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності          військовослужбовцям          є     стаття 63 Закону № 2262-ХІІ.

Однак, вказаною статтею не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за          Законом № 2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Вказана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року.

Таким чином, суд робить висновок, що дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії при проведенні перерахунку позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог адміністративного     позову.

Згідно з частиною 1     статті 139 КАС України     при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього     Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.     2,     6-10,     13,     14,     77,     139,     205,     242-246,     250,     255,     257-263,     293,     295, п.п.15.5 п.15     Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1      ( АДРЕСА_1 ,  код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.03.2018 р., яка визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати», «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до     ст. 295 цього Кодексу.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

    У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.          

Суддя                                                                                      Зінченко А.В.