Справа № 2-1898/10

                         Р І Ш Е Н Н Я

                       ІМЕНЕМ   УКРАІНИ

                           (ЗАОЧНЕ)

18 лютого  2010 року   Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого - судді                 Агєєвої Л. І.,

при секретарі                             Черно А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УКрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                        В С Т А Н О В И В:

08.07.2009 року ПАТ «УКрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 39 854,48 грн. та понесених судових витрат - держмито в сумі 398,54 грн. і витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв’язку з відсутністю сторін суд ухвалив розглядати справу відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2006 року року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», згідно рішення Загальних Зборів Акціонерів від 27.10.2009 року) та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11065478000 про надання останньому кредиту у розмірі 7 950 доларів США, що еквівалентне 40 147 грн. 50 коп. строком з 26.10.2006 р. по 24.10.2011 р. із сплатою 11 % річних.

Відповідно до положень Кредитного договору та графіку погашення кредиту, відповідач зобов’язався повертати частинами отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені договором строки.

З метою забезпечення зобов’язань по договору, між позивачем і відповідачем було укладено Договір застави транспортного засобу, відповідно до якого в заставу був переданий транспортний засіб – автомобіль марки ВАЗ, модель 210700 20, рік випуску 2006, колір бежевий, шасі (кузова, рама, коляска) №НОМЕР_2, легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого ММРЕВ УДАІ УМВС в Миколаївській області від 25.10.2006 року.

Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконував, у зв’язку з чим станом на 16.06.2009 року виникла заборгованість в сумі 5 236 доларів США, що еквівалентно 39 584 грн. 48 коп., а саме: сума заборгованості за основним та простроченим кредитом 4 770 доларів США, що еквівалентно 36 306 грн. 38 коп., сума заборгованості за строковими та простроченими процентами за користування кредитом 386,74 доларів США, що еквівалентно 2 943 грн. 63 коп., сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та по процентам за користування кредитом – 79,41 доларів США, що еквівалентно 604 грн. 47 коп.    

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідачем не сплачена, тому з нього слід стягнути 5 236 доларів США, що еквівалентно 39 584 грн. 48 коп.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата нейстойки.

Відповідно до ст. 1050 ч. 2 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

     Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат – держмита в сумі 398,54 грн. та понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 250 грн., то суд вважає за необхідне задовольнити їх, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 213-215, 218 ЦПК України, суд-

                        В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УКрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11065478000 від 26.10.2006 року у сумі 5 236 доларів США, що еквівалентно 39 584 грн. 48 коп., а саме: сума заборгованості за основним та простроченим кредитом 4 770 доларів США, що еквівалентно 36 306 грн. 38 коп., сума заборгованості за строковими та простроченими процентами за користування кредитом 386,74 доларів США, що еквівалентно 2 943 грн. 63 коп., сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та по процентам за користування кредитом – 79,41 доларів США, що еквівалентно 604 грн. 47 коп.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УКрСиббанк» сплачене держмито у сумі 398,54 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УКрСиббанк» сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250 грн.

Рішення набуває законної сили протягом 10 днів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через місцевий суд шляхом подання в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ:                             АГЄЄВА Л. І.