03.02.2020 Єдиний унікальний номер 205/3048/19

Єдиний унікальний номер судової справи 205/3048/19

Номер провадження 2/205/743/20

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2020 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу № 205/3048/19 за позовом ОСОБА_1 до директора Дніпровського міського центру зайнятості Ніколаєва Юрія Васильовича про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 квітня 2019 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до директора Дніпровського міського центру зайнятості Ніколаєва Юрія Васильовича про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 , 1960 року народження, 18 липня 2018 року звернувся до Новокодацького відділення Дніпровського міського центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні. Профільний фахівець з працевлаштування ОСОБА_2 видав ОСОБА_1 три направлення на працевлаштування від 18 липня 2018 року за № 04501805220127002, № 04501805220127006, № 04501807120001003 на робочі місця експедитор, сортувальник поштових відправлень та виробів друку та інженер відповідно.

Оскільки ОСОБА_1 має вищу освіту фізика, викладача фізики, а останні 10 років працював інженером-електриком 1-ї категорії, він спробував заперечувати проти направлень не за фахом, але спеціаліст центру ОСОБА_2 . не звернув на це уваги.

24 липня 2018 року ОСОБА_1 за умовами працевлаштування повернув до центру корінець направлення № 0450180712001003 на робоче місце інженер з відміткою про відмову в прийнятті його на роботу. Місця працевлаштування: експедитор та сортувальник поштових відправлень не відвідав, оскільки вони не відповідають його фаху.

Спеціаліст центру зайнятості Чайка Н.В. відмовив ОСОБА_1 в наданні статусу безробітного, вважаючи його дії відмовою від запропонованої ним підходящої роботи.

Згідно п. 2 ст. 46 ЗУ «Про зайнятість населення» «...для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи...».

Останнім місцем роботи ОСОБА_1 , згідно запису у трудові книжці, є посада інженера 1-ї категорії енергетичного цеху. Отже робота, запропонована фахівцем центру зайнятості не може вважатися підходящою і відмова у наданні ОСОБА_1 статусу безробітного є незаконною.

ОСОБА_1 змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та посилаючись на ст.ст. 22, 1172 ЦК України просить стягнути зі директора Дніпровського міського центру зайнятості Ніколаєва Юрія Васильовича на користь ОСОБА_1 майнову (матеріальну) шкоду, завдану його працівником ОСОБА_2 під час виконання ним своїх службових обов`язків у розмірі 13 056,00 грн., що складає розмір мінімальної допомоги по безробіттю за двадцять чотири місяці їх незаконного не призначення позивачу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

23 квітня 2019 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2019 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2019 року повернуто скаржнику.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2019 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

12 грудня 2019 року від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали та заперечували проти їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 18 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості з метою працевлаштування.

18 липня 2018 року Дніпровським міським центром зайнятості ОСОБА_1 видано направлення на працевлаштування:

- ІТМ МАНУ Україна і Національного космічного агентства, інженер (заробітна плата 3 723,00 грн., фактична адреса підприємства: м. Дніпро вул. Ляшко-Попеля, 15), результат відвідування - кандидатура не відповідає вимогам;

- ТОВ «ДК Дніпротрейд», експедитор (заробітна плата 3 800,00 грн., фактична адреса підприємства: м. Дніпро вул. Енергетична, 14а), вакансія не опрацьована, направлення на працевлаштування не повернуто до центру зайнятості;

- ПАТ «Укрпошта», сортувальник поштових відправлень та виробів друку (заробітна плата 6 000,00 грн., фактична адреса підприємства: м. Дніпро пр. Дмитра Яворницького, 62), вакансія не опрацьована, направлення на працевлаштування не повернуто до центру зайнятості.

24 липня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено в надані статусу безробітного на підставі пп. 5 п. 7 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, у зв`язку із не відвідуванням роботодавця та неподанням в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про відмову у працевлаштуванні відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування.

Пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Частиною 1 статті 46 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.

Відповідно п. 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) статус безробітного надається особам, які зазначені у ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до ст. 46 зазначеного Закону.

У разі наявності пропозиції підходящої роботи у день подання заяви про надання статусу безробітного особі видається направлення на працевлаштування за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Особа зобов`язана подати центру зайнятості протягом семи календарних днів з дня отримання такого направлення письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

Якщо в зазначений строк особа подає центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв`язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

Невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про відмову у працевлаштуванні відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування є підставою для відмови у наданні статусу безробітного згідно пп. 5 п. 7 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та введення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198.

Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною першою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пунктом другим частини другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до позовної заяви позивач, в порядку ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ст. 22 ЦК України, просить стягнути з директора Дніпровського міського центру зайнятості Ніколаєва Юрія Васильовича на його користь кошти на відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням - відмовою Дніпровського міського центру зайнятостівід 24 липня 2018 року в надані статусу безробітного у розмірі 13 056,00 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З боку позивача не надано доказів оскарження рішення Дніпровського міського центру зайнятості про відмову в надані статусу безробітного від 24 липня 2018 року у встановленому законом порядку, а також, що зазначене рішення визнано протиправним.

Оскільки з боку позивача не доведено факт протиправності зазначеного рішення, з яким він пов`язує заподіяну йому матеріальну шкоду, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд враховує, що позивач від сплати судових витрат звільнений, його позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим вважає за необхідне віднести судові витрати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76, 77, 81,141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до директора Дніпровського міського центру зайнятості Ніколаєва Юрія Васильовича про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 13 056 грн. - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13 лютого 2020 року.

Суддя Н.Г. Остапенко