№2-546/10

    Р І Ш Е Н Н Я

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 квітня 2010  року        Торезький міський суд Донецької області в складі :

    головуючої-судді             Стріжакової Т.В.

    при секретарі                         Бобрової Ю.О.

за участю позивача                   ОСОБА_2

відповідачів                 ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та  моральної шкоди, завданої злочином. Свої вимоги мотивував тим, що на підставі вироку Торезького міського суду Донецької області від 27 листопада 2009 року відповідачі були визнані винними у скоєні злочину, передбаченого ст.296 ч.3 КК України та піддані покаранню у вигляді 3-х років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України відповідачі звільнені від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. Він був визнаний потерпілим, оскільки відповідачі по даній справі 31 березня 2009 року у 22 годин 00 хвилин біля подвір’я будинку АДРЕСА_1, з хуліганських намірів причинили  йому тілесні ушкодження  легкої тяжкості у вигляді: струс головного мозку, перелом костей носа, ссадин обличчя,  кровоізліяння у білочну оболонку лівого ока. Також вони виражалися у нього адресу нецензурною лайкою. В результаті злочинних дій відповідачів він знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні ЦМЛ м.Тореза у період з 01.04.2009 року по 07.04.2009 року, у зв’язку з чим на лікування він витратив 355грн.95коп. Тому завдана йому матеріальна шкода складає 355грн.95коп. Також, злочинними діями відповідачів йому також завдана моральна шкода, яка виразилася  в наступному: у нього погіршилося здоров’я, був дезорганізований його склад життя. Тілесні ушкодження, які були завдані йому відповідачами є  легкої степені тяжкості, але вони не пройшли безслідно для його здоров’я, у нього з’явилися нові захворювання У результаті перенесених тілесних ушкоджень йому протипоказані стрес, тяжкі фізичні нагрузки. Оскільки його заробіток пов’язаний з тяжким фізичним трудом він з вини відповідачів позбавлений можливості матеріально забезпечувати сім’ю. Ці обставини надовго порушили його склад життя. Моральну шкоду він оцінює у 3000грн. Просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь матеріальну шкоду у розмірі 355грн.95коп. та моральну шкоду у розмірі 3000грн.

У судовому засіданні   позивач  дав пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково пояснив, що 31.03.2009 року він був дома, говорив по телефону, відповідачі позвали його сина, а потім і його. Відповідачі були у стані алкогольного сп’яніння, використовуючи незначний привід, вони стали лаятися, потім почалася сварка, в ході якої ОСОБА_3 наніс йому удар рукою у обличчя, ОСОБА_4 наніс йому удар ногою у взутті по голові. Його син питався припинити хуліганські дії відповідачі,  хотів нанести удар, але втратив рівновагу і упав, і відповідачі почали бити його сина. Дружина просила залишити чоловіка та сина у спокої, але відповідачі продовжували їх бити, чим завдали їм тілесні пошкодження. В результаті йому та сину довелося звернутися до лікарні, лікуватися, витрачати на ліки гроші. Він витратив на своє лікування гроші, але надати докази може тільки про понесення витрат у сумі 187грн.55коп. Також йому була завдана моральна шкода, він пережив фізичний біль, стрес, погіршився стан здоров’я, змінився образ життя. Просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь матеріальну шкоду у розмірі 187грн.55коп. та моральну шкоду у розмірі 3000грн.

Відповідач   ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, додатково пояснив, що у вироку Торезького міського суду правильно викладені обставини, які відбувалися 31.03.2009 року, він з ним повністю згодний, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечує.

  Відповідач   ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги спочатку визнав частково, пояснив, що з вироком Торезького міського суду згоден, але розмір матеріальної шкоди у нього визиває сумнів, а потім пояснив, що вимоги про стягнення матеріальної шкоди у сумі 187грн.55коп. він визнає. Також він визнає, що позивачу завдана моральна шкода, оскільки позивач відчував фізичний біль, лікувався у лікарні.

Вислухавши позивача, відповідачів, оглянувши у судовому засіданні матеріали кримінальної справи №1-510/09 по обвинуваченню ОСОБА_4, ОСОБА_3 у здійсненні злочину, передбаченого ст.296 ч.3 КК України, дослідивши матеріали цивільної справи, судом фактично встановлено , що з матеріалів вказаної кримінальної справи  слідує, що 31.03.2009 року приблизно у 22-00год. біля подвір’я будинку АДРЕСА_1 відповідачі здійснили хуліганські дії, в ході яких ОСОБА_3 діючи безпричинно, із хуліганських намірів, грубо порушивши громадський порядок вчинив ссору з ОСОБА_2 та його сином ОСОБА_5, став виражатися нецензурною браню, після чого наніс ОСОБА_2 удар рукою в обличчя. ОСОБА_4, підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_3, наніс ОСОБА_2 удар ногою по голові.

За даними обставинами постановою від 14.04.2009 року порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.296 ч.3 КК України (а.с.   ). Постановою від 17.04.2009 року ОСОБА_6 по даній справі визнано потерпілим (а.с.  ). Згідно із актами судово-медичного дослідження, висновками експерта позивачу завданий струс головного мозку, перелом кісток носу, які відносяться до легких тілесних пошкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я, який викликав розлад здоров’я на строк більше 6 місяців, але не менше 21 дня; ссадини  обличчя,  кровоізліяння у білочну оболонку лівого ока відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вироком Торезького міського суду від 27.11.2009 року відповідачі визнані винними у скоєні злочину, передбаченого ст.296 ч.3 КК України та піддані покаранню у вигляді 3-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України відповідачі звільнені від відбування покарання з іспитовим строком на один рік (а.с.2-8).

У довідці Амбулаторії с.Розсипне та довідки ЦМЛ м.Тореза вказано, що ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 01.04.2009 року по 07.04.2009 року, приймав ліки, придбані за власний рахунок на загальну суму 187грн.55коп. (а.с.9,10,11).

Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин по справі (докази) встановлюються, у тому числі на підставі висновків експертів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі. Сторони просили справу розглянути на підставі Тому справа розглядається на підставі наявних у справі доказів та у в межах заявлених вимог.

Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі вчинили неправомірні дії, злочин, передбачений ст. 296 ч.1 КК України, його вина підтверджується вироком Торезького міського суду, матеріалами кримінальної та цивільної справи,  вони самі її визнали, у результаті їх неправомірних дій позивач отримав тілесні пошкодження легкої тяжкості, тому позивач має право на відшкодування шкоди, завданої йому відповідачами.

Згідно із наданими документами позивач перебував на лікуванні у період з 01.04.2009 року 07.04.2009 року, на лікування для придбання ліків він витратив 187грн.55коп. На теперішній час позивачу дана сума не відшкодована, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача цих витрат підлягають задоволенню.

Згідно із постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.1995р. під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу завданих позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідачів та інших обставин.

Позивачу неправомірними діями відповідачів завдані тілесні ушкодження легкої тяжкості, було пошкоджено обличчя, внаслідок чого він переніс фізичний біль, нервове переживання, йому прийшлось лікуватися, знаходитися у лікарні, він переживав за себе та свою сім’ю, тому суд вважає, що   у позивача є право вимагати відшкодування моральної шкоди, що порушення законних прав позивача призвело його до моральних страждань, його вимоги про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на матеріальному законі і знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати згідно із ст.23 ЦК України конкретні обставини по справі: характер правопорушення відповідача; характер отриманої позивачем травми, діагноз захворювання, ступінь тяжкості тілесних пошкоджень; характер та глибину страждань, які він зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я, душевні страждання у зв’язку з противоправною поведінкою відповідачів щодо нього, йому довелося нервувати та переживати, був порушений нормальний уклад його життя та його сім’ї, що вимагало додаткових зусиль по організації його життя та його сім’ї, що він не міг займатися своїми необхідними справами, заробляти гроші на утримання сім’ї, реалізувати свої звички.

Враховуючі усі вказані обставини, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2800 грн. Тому вимоги позивача у цій частині позову підлягають частковому задоволенню у сумі 2800грн.  

Відповідно до ст.79,81,88 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути судові витрати: судовий збір у зв’язку з задоволенням вимог позивача по стягненню матеріальної шкоди у сумі 51грн. та моральної шкоди у сумі 8,50грн., всього 59грн.50коп. у доход держави; та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи 120грн. на користь позивача.

Керуючись ст.23,1166,1167 ЦК України, ст.3,10,15,60,79,82,88,197,209,212,214,215,223   ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди витрати на лікування у сумі 187грн.55коп., у відшкодування моральної шкоди в сумі 2800грн., всього 2987грн.55коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір з кожного по 29 грн. 75коп.

Стягнути ОСОБА_3, ОСОБА_4 у дохід Державного бюджету Ворошиловського району м.Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі по 60грн. з кожного.

У решті вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Торезький міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                     Т.В.Стріжакова