Справа №1-55/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 березня 2007 року Білопільський районний суд Сумської області в складі.
головуючого судді Конєвой Л.К.
при секретарі Супрун Г.Г.
3 участю прокурора Омельченко С.М.
захисника ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
представника служби у справах неповнолітніх Корнієнко В.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі справу про обвинувачення ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, гр. України, не одруженої, учениці ІНФОРМАЦІЯ_2, освіта 9 класів, уродженки та мешканкиАДРЕСА_1, раніше не судимої за ч. 1 ст. 185 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжка) .
Цей злочин скоєно при слідуючих обставинах.
08.12 2006 року у обідню пору неповнолітня ОСОБА_3, знаходячись у будинку своєї знайомої ОСОБА_2, який розміщений в АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, таємно викрала картку по заробітній платі НОМЕР_1 і кредитну картку НОМЕР_2, що видані СФКБ "Приватбанк" ОСОБА_2, які вартості не мають, а також шматок паперу, що вартості немає, на якому були зазначені пінкоди до рахунків цих карток. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення грошей із банківських рахунків ОСОБА_2, 8.12.2006 року біля 14 год. 30 хвилин, неповнолітня ОСОБА_3, скориставшись раніше викраденими картками та пінкодами до них, таємно зняла і викрала із банківського рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_2 грошові кошти на суму 1400 грн., а 9.12.2006 року біля 9 год. 30 хвилин неповнолітня ОСОБА_3 скориставшись банківською карткою НОМЕР_1 та карткоюНОМЕР_2 зняла і таємно викрала грошові кошти на суму 1010 грн., а всього грошових коштів на загальну суму 2410 грн. Викрадені 8 та 9.12.06 р. гроші ОСОБА_3 використала у своїх корисних цілях.
Факт скоєння ОСОБА_3 цього злочину підтверджується наступними доказами.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 винною себе визнала повністю і пояснив, що із ОСОБА_2 підтримує дружні стосунки близько півтора року і щотижня ходила в гості додому до ОСОБА_2, тому знайома із її мамою та братом і підтримувала з ними нормальні стосунки. 08.12.06 року у обідню пору вона пішла до господарства ОСОБА_2, яке розташоване в АДРЕСА_2, щоб запросити сина ОСОБА_2 до себе на день народження. Скориставшись тим, що ОСОБА_2 вийшла із будинку, та помітила на полиці серванта дві банківські картки, вирішила їх викрасти, а потім зняти із рахунків гроші. Вона взяла картки, положила в карман одягу, дочекавшись ОСОБА_2, вона пішла із будинку, але забула в будинку сумку та шарф. Вийшовши із будинку вона вирішила піти в місто і із банківських карток відразу зняти гроші. Тому пішла до банкомату на вулиці К.Лібкнехта у "Приватбанку" і десь близько 15 години скориставшись кодами до карток зняла із рахунку 1400 грн., пішла до магазину та придбала мобільний телефон "Самсунг" за 980 грн., потім з рештою грошей на таксі поїхала в м. Суми де зайшовши у бар "Жабо" прогуляла всі гроші.
Наступного дня, вранці вона знову зняла гроші за допомогою двох карток із рахунку ОСОБА_2 в сумі 1010 грн. і поїхала в м. Суми, де на ринку придбала зимові чобітк за 200 грн., а решту грошей витратила на продукти харчування. Після цього, поїхала додому до батьків, де про придбані чобітки та мобільний телефон сказала батькам, що гроші їй дала рідна сестра ОСОБА_4.
Покази ОСОБА_3 відповідають обставинам справи та нею не оспорюються.
Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що її донька ОСОБА_2 підтримувала дружні стосунки із ОСОБА_3 8.12.2006 року на початку 13-ї години до її будинку зайшла ОСОБА_3, побув в будинку ОСОБА_3 повідомила, що буде їхати в м. Суми до сестри. У неділю вона вирішила зняти гроші з рахунку, але карток в серванті не знайшла, тому зрозуміла, що їх викрадено. Крім ОСОБА_3 до неї ніхто не приходив, тому вона відразу подумала на неї. Наступного дня, тобто у понеділок, вона звернулася у
відділення банку, щоб заблокувати рахунки і вияснити, чи знямав хтось гроші із її рахунків. У банку її повідомили, що згідно банківської розпечатай із обох її рахунків в продовж 8 та 9 грудня 2006 року було знято всі гроші, та надали фотографії жінки, яка знімала гроші з її рахунків. На цих фото вона впізнала ОСОБА_3 і поїхала до її батьків. 15.12.2006 року батько ОСОБА_3 поверив їй гроші. Просила стягнути з підсудної моральну шкоду 5000 грн. т. я. вказаною крадіжкою їй завдана моральна шкода, яка виразилася в моральних стражданнях, що вона з сім"ею залишилась без грошей, та по кредитній карткі необхідно сплатити відсотки.
Довідкою Білопільського відділення Сумської філії "Приватбанку" про те, що ОСОБА_2 є клієнтом банку, має дві картки а. с. 12-13.
Фотознімками "Приватбанку" на яких зображена ОСОБА_3, яка знявши , викрала гроші із рахунків ОСОБА_2 а. с. 14-15.
Довідкою Білопільського відділення Сумської філії "Приватбанку" про загальну суму викрадених із карткових рахунків ОСОБА_2, яка склала 2410 грн. без комісії а. с. 16-17.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_3 злочину при обставинах відображених в описовій частині вироку доказаний повністю.
Ці дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, т. я. вона скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні ОСОБА_3 вида і міри покарання суд враховує тяжкість скоєного нею злочину, дані про її особу, яка задовільно характеризується за місцем проживання та навчання.
Те, що ОСОБА_3 злочин скоїла вперше, її щире каяття, сприяла встановленню істини по справі, повне відшкодування матеріальної шкоди, злочин скоєно неповнолітньою, суд визнає обставинами, які пом"якшують її відповідальність.
З урахуванням викладених обставин суд призначає ОСОБА_3 міру покарання за ч. 1 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України в вигляді громадських робіт.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 на суму 5000 грн. підлягає частковому задоволенню, т. я. виявивши крадіжку грошей з карткових рахунків вона отримала нервовий стрес, так як залишилась без коштів для існування, а по кредитній картці зобов "язана сплачувати відсотки, але батьки на протязі трьох діб відшкодували потерпілій матеріальну шкоду, в зв"язку з чим суд оцінює її моральні страждання на суму 300 грн., в іншій частині позову відмовляє згідно ст. 1167 ЦК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винною в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання за цим законом з застосуванням ст. 69 КК України в вигляді громадських робіт строком тридцять годин.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3, а при відсутності у неї майна та самостійного заробітку з її батька ОСОБА_5 триста гривень на користь ОСОБА_2 в іншій частині позову відмовити.
Речові докази: а. с. 65 коноплю - дві банківські картки "Приватбанку" залишити ОСОБА_2, шарф і сумку із вмістом речей, жіночі чобітки та документ на мобільний телефон залишити ОСОБА_5, зобов"язавши ОСОБА_2 повернути жіночу сумку та шарф ОСОБА_5
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Білопільський районний суд.