№ 2а-180/10
П О С Т А Н О В А
І м`я м У к р а ї н и
23 лютого 2010 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі головуючого судді Клешньова О.І.
при секретарі Гура О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату пенсії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки перерахувати йому з 1 серпня 2009 року пенсію у відповідності до ст. ст. 40, 42 ч.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 9.07.2003 року із застосуванням показників середньої заробітної плати за календарний рік, передуючий року звернення за перерахунком пенсії, визнавши відмову УПФУ в задоволенні його вимог протиправною.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що з 30.07.2007 року йому було призначено пенсію за віком, але він продовжував працювати і у відповідності з ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому повинно бути зроблено перерахунок пенсії.
Такий перерахунок УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки зробило, але без додержання вимог ст. 42 ч.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме для переахунку було взято середню заробітну плату робітників зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік (1 191,91 гривні) замість заробітної плати на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески і яка враховується для нарахування пенсії за календарний рік, який передує року перерахунку пенсії (2008 рік – 1 573,99 гривень).
Він звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки з заявою про перерахунок пенсії згідно з ст. 40 та ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але в цьому йому було відмовлено без належного обгрунтування відмови.
Відмову УПФУ вважає незаконною тому, що виключно законами визначаються умови, норми, порядок пенсійного забезпечення, умови придбання права і порядок визначення пенсійних виплат.
У судовому засіданні позивач наполягав на своїх вимогах на підставах, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала, пояснила, що виключно Законами про державний бюджет визначаються витрати держави на загальносуспільні потреби і дійсно ст. 102 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а також ст. ст. 40 і 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачалося, що у 2007 році перерахування пенсії здійснюється з урахуванням не менш 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії із середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Але Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін в деякі законодавчі акти України» в ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» знов були внесені зміни, які Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року в частині показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії були визнані неконституційними.
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка витрачувала чинність на підставі нормативно-правового акту, який потім визнавався неконституційним. Конституційний Суд України також не вказав на відновлення дії попередньої редакції закону. Тому КМУ України було прийнято Постанову № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» згідно з якою (пп.3 п.11) передбачувалося, що коли застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу із заробітної плати, з якої була призначена пенсія, при цьому за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ст. 40 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахування пенсії.
Міністерство праці та соціальної політики України, як орган, на який покладено забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, пенсійного забезпечення, розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства прийшло до висновку про необхідність законодавчого врегулювання питання про визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески. А до цього означене Міністерство та Пенсійний фонд України спрямували спільний лист № 20/0/18-09/039 від 11.03.2009 року згідно з яким перерахунок пенсії у 2009 році відповідно до пп.3 п.11 Постанови КМУ України № 530 від 28.05.2008 році проводиться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058 враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 гривні).
Віднесення ОСОБА_1 до категорії пенсіонерів підтверджується копією посвідчення, паспорту (а.с. 3, 6-8).
Звернення ОСОБА_1 до УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки з заявами про перерахування пенсії та відмова УПФУ в перерахуванні з посиланням на надісланий спільний лист підтверджуються копіями листів (а.с. 4, 5).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 з 30.07.2007 року являється пенсіонером за віком, отримує пенсію, яку нараховує управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки, працює і у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» має право на перерахування пенсії.
Означене відповідачем не оспорюється.
За перерахуванням пенсії ОСОБА_3 звертався до УПФУ у серпні та вересні 2009 року і у його вимогах обидва рази було відмовлено.
На час звернення ОСОБА_1 Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпунктів 8-12 пункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було внесено зміни до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Неконституційними були визнані абзац третій ч.1, абзац четвертий, сьомий та дванадцятий ч.2 ст. 40 і абзац перший ч.2 та ч.4 ст. 42 означеного Закону які викладені в редакції Закону № 107-VІ від 28.12.2007 року, а абзац перший ч.2 ст. 42 також в редакції Закону № 2505-ІV від 25.03.2005 року.
Згідно з ст. ст. 61, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині, рішення і висновки Суду рівною мірою є обов’язковими для виконання.
Ст. 70 цього ж Закону передбачено наступний порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду України: копії рішень і висновків надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб’єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що приймав правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді України.
Законом «Про Конституційний Суд України» не передбачено винесення рішень з вказівкою на відновлення попередньої норми. Саме визнання неконституційним правового акту повністю або частково означає, що недійсним є і вказівка в цьому акті на припинення дії попереднього правового акту в повному обсязі або в тій частині, яка визнана неконституційною.
З цього витікає, що посилання відповідача на відсутність відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який потім було визнано неконституційним є безпідставною і відповідач, будучи суб’єктом спірних правовідносин, у своїй діяльності зобов'язан був виконувати Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (ст. ст. 40, 42) у попередній редакції з урахуванням того, що дія законів про Державний бюджет обмежена у часі.
Після вище означеного Рішення Конституційного Суду України Кабінет Міністрів України 28 травня 2008 року прийняв Постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка конкретизує механізм призначення, обчислення і перерахунку пенсій у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не визначає видатки на суспільні потреби, що дійсно віднесено до виключної компетенції законів про Державний бюджет України..
Неконституційною означена постанова не визнавалася.
Згідно з ст. ст. 1, 23, 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади, здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України обов’язкові для виконання.
Спільний лист від 11.03.2007 року за підписом заступника Міністра праці та соціальної політики України і заступника Голови правління Пенсійного Фонду України на який посилається відповідач як на вказівку проведення у 2009 році перерахунку пенсії із застосуванням показника відповідної заробітної плати за 2007 рік суперечить п.11.3 Постанови КМУ № 530 про перерахунок пенсії «із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії», по суті призупиняє дію вищого нормативного акту, порушує права ОСОБА_1 і, як не відповідний вимогам нормативно-правового акту, не являється обов’язковим для виконання і не може бути прийнятий до уваги як обґрунтування відповідачем законності своїх дій по відмові в перерахуванні пенсії за відповідними показниками заробітної плати за 2008 рік.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 являються обгрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки в перерахуванні ОСОБА_1. пенсії у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 1 серпня 2009 року у відповідності з чинними на цей час положеннями ст. ст. 40, 42 ч.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 11.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки виплачувати ОСОБА_1 перераховану пенсію з 1 серпня 2009 року у відповідності з діючим законодавством.
Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного суду через Калінінський районний суд м. Горлівки протягом 20 днів після надання у 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: