Справа №2-3369/08

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня 2008 року       Приморський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді - Федусик В.В. при секретарі - Нікітіній О.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з травня 1998 року по квітень 2006 року перебував у шлюбі з відповідачкою, за час шлюбу вони придбали земельну ділянку площею 0, 06 га. Для ведення садівництва у садівничому кооперативі «Буревесник» Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області. Після розірвання шлюбу вони не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна. За таких обставин просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину зазначеної земельної ділянки.

Позивач 23.01.2008 року, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідачки на свою користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини спірної земельної ділянки, посилаючись на те, що він, як іноземець, відповідно до ст. 81 Земельного Кодексу України не має право набувати право власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали просили позовні вимоги задовольнити.

ОСОБА_2 в процесі розгляду справи не погоджувалася з позовом однак ніяким чином не обґрунтовувала свої заперечення. В судові засідання, призначені на 12.11.2008 року та 01.10.2008 р. не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Зі згоди позивача справа розглянута в заочному порядку, з постановлениям заочного рішення, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи і надані документи в сукупності, заслухавши доводи викладені представником позивача, позивачем, пояснення відповідача, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є громадянином ОСОБА_3.

З 19 травня 1998 року сторони перебували у шлюбі.

9 червня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,  060 га, розташованої на території Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, надану для ведення садівництва, склад угодь - 0, 60 га під багаторічними насадженнями, що знаходиться в садівничому кооперативі «Буревесник».

26 вересня 2005 року ОСОБА_2 отримала Державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку.

Земельна ділянка була придбана у шлюбі за сумісні кошти, що відповідачка у судовому засіданні не заперечувала, проте договір купівлі - продажу та у подальшому державний акт на право власності на земельну ділянку були оформлені на відповідачку, оскільки позивач, як іноземний громадянин не міг набути права власності на земельну ділянку.

18 жовтня 2007 року Рішенням Приморського районного суду міста Одеси по справі № 2-6302/07, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Рішення суду встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини в квітні 2006 року.

Після розірвання шлюбу вирішити питання щодо розподілу майна, що придбано під час шлюбу у досудовому порядку вони не змогли.Відповідно до ч.1 ст. 60 Сімейного Кождексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно із ст.. 70 СК України, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними  або   шлюбним договором

Відповідно до частини 1 статті 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно пункту «г» частини 1 статті 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, за рішенням суду.

Пунктом «а» частини 2 статті 89 цього ж Кодексу передбачено, що у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки подружжя.

Згідно ч.1 ст. S6 цього Кодексу, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Частиною 3 ст. 88 ЗК України передбачає право учасника спільної часткової власності вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Відповідно до частини 2 ст. 81 ЗК України, іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч.2 ст. 364 ЦК Укроаїни, якщо виділ в натурі частки з сумісного майна не допускається або неможливий, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки.

Таким чином враховуючи, що спірна земельна ділянка придбана під час шлюбу за сумісні кошти та є спільною сумісною власністю колишнього подружжя - ОСОБА_2 та ОСОБА_1, проте позивач, відповідно до ст.. 88 ЗК України, як іноземець, не може набути права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення, вважаю що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо отримання компенсації вартості 1/2 належної йому частки земельної ділянки обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до представленого суду звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, ринкова вартість земельної ділянки площею 0, 060га № 30, розташованої у садівничому кооперативі «Буревісник» Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, що належить ОСОБА_2 станом на 25.07.2008 р складає 244289 гривень.

Частка позивача у грошовому еквіваленті на момент розгляду справи складає 122144, 5 гривень та підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст. ст.. 81, 86, 88, 89 ЗК України; ст.. 364 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 64, ч.9 ст. 74, 209, 212, 214, 215, 218, 224-227 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини земельної ділянки в розмірі 122144, 5 гривень.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачами в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.