ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"10" лютого 2020 р. Справа№ 910/1119/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко А.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 25.01.2017

у справі №910/1119/16 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА АСТЕР"

до 1) Державного комерційного підприємства "СЕТАМ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЦЕНТР"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк"

про визнання торгів недійсними та скасування свідоцтва

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЦЕНТР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА АСТЕР"

про стягнення збитків та усунення перешкод в користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЦЕНТР" повернуто заявникові без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/1119/16.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Шаптали Є.Ю., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/1119/16 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

04.02.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання ухвали надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2017.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 93 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення рішення) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим судом. У разі якщо в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення рішення), поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. При цьому, клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку з посиланням на відповідні докази, які подаються до апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України в редакції, яка діє станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавством не встановлено безумовного обов`язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняття до розгляду апеляційної скарги у будь-якому разі поданою особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом із цим, неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, із посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, свідчить лише про те, що такій особі, ймовірно, не було відомо про розгляд цієї справи, однак не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними, поновлення цього строку та прийняття скарги до провадження.

Колегія суддів, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне 2 роки, має бути зумовлена виключними обставинами, наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

З апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ-ВЕСТА" звернулось лише 27.12.2019, про що свідчить відмітка відділення поштового зв`язку АТ "Укрпошта", тобто із значним пропуском (понад 2 роки) процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2017.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було додане до апеляційної скарги, скаржник зазначив, що дізнався про оскаржувану ухвалу лише 27.12.2019 за інформацією, отриманою в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як зазначалось вище, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження були визнані судовою колегією неповажними. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦ-ВЕСТА", що у випадку неподання скаржником заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або якщо вказані нею у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. ст. 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

04.02.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання ухвали надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2017. Обґрунтовуючи поважність причини пропуску процесуального строку скаржник посилається на те, що підприємство починаючи з червня 2017 по червень 2019 не мало можливості підписати та подати апеляційну скаргу, оскільки керівник був у відрядженні, відпустці, а згодом тимчасово був переведений до м. Дніпро. В підтвердження вказаних доводів скаржником представлено накази товариства № 06 від 01.06.2017, № 07 від 01.09.2017, № 09 від 25.09.2017 .№03/06-19В від 03.06.2019, №01/07-19 від 01.07.2019.

Проте, вказані доводи не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки тривале відрядження директора до іншого регіону України не може свідчити про об`єктивні непереборні обставини неможливості підписання директором апеляційної скарги та направлення її до суду впродовж понад 2 роки. Крім того, скаржником жодними доводами і доказами не доведено обставин неможливості уповноваження іншої особи як виконуючого обов`язки директора у випадку тривалого відрядження останнього. Інших доводів, що могли бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, апелянтом не наведено.

Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БЦ-ВЕСТА" належними засобами доказування не доведено непереборність обставин, що зумовили пропуск встановленого процесуальним законом строку для своєчасного подання апеляційної скарги.

Додатково колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив наступне: "Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності)".

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2019 у справі "Сабадаш проти України" суд наголошував, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, і без необхідності виправлення серйозних судових помилок, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Попри те, що саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. При поновленні пропущеного строку суд повинен належним чином обґрунтувати своє рішення.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пп. 51 і 52).

Водночас, судова колегія зауважує, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2018 у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА Центр" апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.01.2017 року у справі №910/1119/16 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 25.01.2017 року у справі №910/1119/16 про повернення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" в частині вимог про зобов`язання ТОВ «Мега - Астер» усунути перешкоди у володінні та користуванні майном - об`єктом незавершеного будівництва - адміністративно - виставкового будинку з магазином та кафе, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68, шляхом заборони вчиняти будь - які дії щодо не допуску представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЦЕНТР" до вказаного об`єкту скасовано. Відмовлено у прийнятті зустрічного позову у справі №910/1119/16 в частині розгляду вимоги зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" про зобов`язання ТОВ «Мега - Астер» усунути перешкоди у володінні та користуванні майном - об`єктом незавершеного будівництва - адміністративно - виставкового будинку з магазином та кафе, який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 68, шляхом заборони вчиняти будь - які дії щодо не допуску представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЦЕНТР" до вказаного об`єкту. В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 25.01.2017 року у справі №910/1119/16 про повернення зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Центр" залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2018 у справі № 910/1119/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/1119/16 разом з доданими матеріалами (в тому числі платіжним дорученням № 424 від 25.06.2018 про сплату судового збору) повернуто скаржникові.

Отже, звернення скаржника з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/1119/16 ще у 2018 році спростовує факт необізнаності останнього про наявність оскаржуваної ухвали.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 234, 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ-ВЕСТА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/1119/16.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "БЦ-ВЕСТА" апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/1119/16 разом з доданими до неї матеріалами.

3. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи та скаржнику.

4. Матеріали справи №910/1119/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

А.І. Тищенко