Справа № 2а-224/08
ПОСТАНОВА
іменем України
07 листопада 2008 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:
головуючого - судді Перетятька О.Ю.
при секретарі Мінай Г.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Грудніної Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5, від імені та в інтересах якого позов подав ОСОБА_4, до Горлівської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання надати інформацію,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_4, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_5, подав до суду названу позовну заяву, в якій зазначив наступне. 14 березня 2008 року позивач звернувся до Горлівської міської ради зі зверненням в порядку ст. 1 Закону України „Про звернення громадян". В своєму зверненні позивач з метою реалізації прав мешканців територіальної громади, передбачених нормами ст. ст. 140, 143 Конституції України, на підставі ст. ст. 10, 29, 32 Закону України „Про інформацію", ст. ст. 2, 3, 4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 1 Закону України „Про звернення громадян" просив відповідача надати відповідь на наступні питання: -яким органам були передані повноваження ради по управлінню майном, що знаходилось в комунальній власності територіальної громади; - копії рішень про передачу повноважень по управлінню майном, що знаходилось в комунальній власності територіальної громади, іншим органам. Відповідач до теперішнього часу жодної відповіді на вказане звернення позивача не надав. Вважали, що така бездіяльність порушує ст. 40 Конституції України, ч. 1 ст. 1, ч.1 ст. 18 Закону України „Про звернення громадян", ст. 29 Закону України „Про інформацію", п.1 Указу Президента України № 109/2008 від 07.02.2008 р. Просили визнати бездіяльність виконавчого комітету Горлівської міської ради щодо ненадання інформації незаконною. Також просили зобов'язати Горлівську міську раду надати позивачу відповідь на інформацію, вказану в зверненні від 14.03.2008 p., а саме: - яким органам були передані повноваження ради по управлінню майном, що знаходилось в комунальній власності територіальної громади; - копії рішень про передачу повноважень по управлінню майном, що знаходилось в комунальній власності територіальної громади, іншим органам.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, мотивуючи їх аналогічно викладеному в позовній заяві, зазначивши, що позивач до цього часу не отримав жодної відповіді на своє звернення. Звертав увагу суду, що представник відповідача не довів факт відправлення відповіді позивачеві. Такими доказами мали бути поштові квитанції, а не реєстр відправки кореспонденції.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що позивачеві 25.03.2008 р. направлено відповідь за підписом міського голови, в якості доказу направлення відповіді додала реєстр виконавчого комітету Горлівської міської ради кореспонденції, відправленої поштою, де за № 1-М-187-3-12 зареєстрована ця відповідь та зазначені витрати знаків поштової оплати на її відправлення. Пояснила, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язок ради направляти відповіді рекомендованою кореспонденцією, тому вона відправлялася простими листами, що підтверджено записом в реєстрі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає встановленим наступне.
14.03.2008 р. ОСОБА_5, посилаючись на те, що він є мешканцем територіальної громади, з метою реалізації своїх конституційних прав, передбачених нормами ст. 140, 143 Конституції України на підставі ст. ст. 10, 29, 32 Закону України „Про інформацію" ст. ст. 2, 3, 4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 1 Закону України „Про звернення громадян" просив направити на його адресу наступну інформацію: - яким органам були передані повноваження ради по управлінню майном, що знаходилось в комунальній власності територіальної громади; - копії рішень про передачу повноважень по управлінню майном, що знаходилось в комунальній власності територіальної громади, іншим органам, (а.с. 13).
Відповідач 25.03.2008 року надав відповідь № 1-М-187-3-12 на вказаний запит -звернення за підписом міського голови, що підтверджено реєстром виконкому Горлівської міської ради кореспонденції, відправленої поштою. Позивачем оскаржується неотримання відповіді(а.с. 64). Ця відповідь відповідачем була направлена на адресу позивача, що підтверджено копією реєстру кореспонденції, відправленої поштою виконавчого комітету Горлівської міської ради, де зазначено дату відправлення, номер відповіді та вартість знаків поштової оплати, що були витрачені на відправлення цього листа (а.с. 63).
Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Частиною 2 ст. 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Згідно із ст. 8 Конституції України норми конституції є нормами прямої дії.
При цьому в Законах України „Про звернення громадян", „Про інформацію" ці норми конкретизовані.
Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону України „Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Статтею 3 названого Закону України встановлено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Спеціальні норми щодо права громадянина на інформацію встановлені Законом України „Про інформацію" , відповідно до ст. 9 якого всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Згідно з ч.3 ст. 32 Закону України „Про інформацію" під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.
Таким чином, позивач 14.03.2008 р. звернувся до відповідача саме з письмовим зверненням - інформаційним запитом. У зв'язку з цим у нього виникли, права встановлені, зокрема, ст. 40 Конституції України, Законом України „Про звернення громадян", „Про інформацію". Зокрема, відповідно до ч. 1, 4 ст. 15 Закону України „Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Згідно із ст. 18 названого Закону України позивач має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги. Цьому праву відповідає обов'язок органу державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Статтею 20 Закону України „Про звернення громадян встановлені терміни розгляду звернень громадян. Стаття 32 Закону України „Про інформацію" містить вимоги до інформаційного запиту - у запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.
Згідно зі ст. 33 Закону України термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації. Статтею 34 названого Закону України передбачено, що відмова в задоволенні запиту доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. У відмові має бути зазначено: 1) посадову особу державної установи, яка відмовляє у задоволенні запиту;2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови. Відстрочка задоволення запиту допускається в разі, якщо запитуваний документ не може бути надано для ознайомлення у місячний термін. Повідомлення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. У повідомленні про відстрочку має бути зазначено: 1) посадову особу державної установи, яка відмовляє у задоволенні запиту у визначений місячний термін; 2) дату надсилання або видачі повідомлення про відстрочку; 3) причини, з яких запитуваний документ не може бути видано у встановлений цим Законом термін; 4) термін, у який буде задоволено запит. Відмова та відстрочка задоволення запиту щодо надання письмової інформації здійснюються в аналогічному порядку.
Виходячи зі змісту названих норм, позивачеві мала бути дана повна та обгрунтовану відповідь, яка містила запитувану інформацію відповідно до сформульованих в запиті вимог або відмову в задоволенні запиту чи відстрочення задоволення запиту.
Проте, жодним з названих нормативних актів не передбачений обов'язок суб'єкта владних повноважень контролювати отримання заявником відповіді на звернення шляхом направлення її рекомендованою кореспонденцією. Натомість, відповідно до п. 10 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. (з подальшими змінами та доповненнями) внутрішні та міжнародні поштові відправлення поділяються на категорії залежно від технології приймання, обробки, пересилання, доставки (вручення): прості; рекомендовані; з оголошеною цінністю; зви-чайні.До внутрішніх поштових відправлень (поштових переказів) належать: листи (прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю); поштові картки (прості, рекомендовані); бандеролі (прості, рекомендовані, з оголошеною цінні стю);секограми (прості, рекомендовані); посилки (звичайні, з оголошеною цінністю); прямі контейнери (звичайні, з оголошеною цінністю); поштові перекази (прості, телеграфні, електронні). Пунктом 70 названих Правил передбачено, що у поштові скриньки, встановлені на вулицях, опускаються прості листи в стандартних поштових конвертах розмірами 110 х 220 міліметрів, 114 х 162, 114 х 229 міліметрів та поштові картки розміром 105 х 148 міліметрів. У поштові скриньки, встановлені в операційних залах об'єктів поштового зв'язку, крім зазначених поштових відправлень опускаються прості листи та бандеролі, упаковані в конверти інших розмірів. Таким чином, Правилами поштового зв'язку передбачено відправлення простих листів шляхом їх опускання в поштові скриньки.
Суд вважає, що у судовому засіданні доведено, що відповідач надав відповідь позивачеві, направивши її простим листом за вказаною позивачем адресою, що підтверджено копією цієї відповіді та її реєстрацією у відповідному реєстрі. Зміст відповіді щодо її обгрунтованості та повноти в позові не оскаржується. При цьому відповідач не зобов'язаний контролювати отримання позивачем відповіді, направленої простим листом, як і направляти відповіді рекомендованими листами та листами з оголошеною цінністю. Позивач, у разі неотримання відповіді поштою, вправі звернутися до відповідача з заявою про отримання її копії.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що права позивача відповідачем порушені не були, відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, ст. 19, 34, 40 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 15, 18, 20 Закону України „Про звернення громадян", ст. ст. 9, 18, 32, 33, 34 Закону України „Про інформацію", керуючись ст. ст. 11, 14, 70-72, 86, 159-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_5, від імені та в інтересах якого позов подав ОСОБА_4, до Горлівської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання надати інформацію відмовити. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги
Постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом десяти днів з дня складання в повному обсязі постанови і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Вступну та резолютивну частини постанови прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 07 листопада 2008 року.
Постанова в повному обсязі складена і підписана в нарадчій кімнаті 12 листопада 2008 року.