УХВАЛА

13 лютого 2020 року

Київ

справа №826/14519/18

адміністративне провадження №К/9901/3736/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року

у справі №826/14519/18

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича,

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов`язання вчинити дії - повернуто скаржнику.

06 лютого 2020 року позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №826/14519/18.

В касаційній скарзі наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Скаржник в касаційній скарзі зазначила, що вона у спірних правовідносинах є споживачем фінансових послуг, а отже на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняється від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням її прав.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності врегульовані положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», який установлює права споживачів, який визначає механізм їхнього захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Преамбула Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначає метою цього Закону створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22).

Тобто в контексті вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їхнім виконавцем, який відповідає за неналежне надання цих послуг, а тому вкладник, звертаючись до суду з позовом, пов`язаним з порушенням його прав за договором банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц Велика Палата Верховного Суду встановила, що при зверненні до суду з позовом про стягнення з Фонду майнової відповідальності за договором банківського вкладу позивач як споживач фінансових послуг звільняється від сплати судового збору за ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не тільки при поданні позовної заяви, а й на наступних стадіях цивільного процесу.

З огляду на це вкладник (споживач фінансових послуг), звертаючись до суду з позовом до банку (виконавця фінансових послуг) за захистом своїх порушених прав, зокрема, через неналежне виконання договору банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд зауважує, що дія наведеної норми поширюється також і на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат від шкодувань за вкладами на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 817/649/16 (провадження № 11-1032апп18) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку.

З цих міркувань Суд доходить висновку, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.

Касаційна скарга відповідає вимогам ст. 330 КАС України, підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження немає.

Керуючись ст.ст. 330, 331 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №826/14519/18.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №826/14519/18.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №826/14519/18.

Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №826/14519/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Судді І.В. Саприкіна

С.М. Чиркін