Справа №22ц-21019/2009

Категорія 44 (2)

Головуючий в 1 інстанції Українець Ю.Й.

Доповідач - Братіщева Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:- НеклесиВ.І.

суддів: - Братіщевої Л.А., Соколан Н.О.

при секретарі: - Бондаренко І.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачів

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням і в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що АДРЕСА_1 на підставі ордеру №1533 від 22.05.1980р. була отримана на родину і в зазначеній квартирі були прописані відповідачі - ОСОБА_3 (її дід), ОСОБА_4 (її баба), ОСОБА_6 (матір позивачки), ОСОБА_5 з її неповнолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 і в 1981 року була прописана вона.

В квартирі зареєстровано 6 чоловік і відповідно на всіх здійснюється нарахування житлово-комунальних платежів. Відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 тривалий час не проживають в зазначеній квартирі і мають інші місця проживання, за комунальні послуги не сплачують, особистих речей в квартирі не мають, перешкод у користуванні спірною квартирою вона не чинить.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її неповнолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 особами, що втратили право користування житловим приміщенням.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20.11.2008 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням задоволено, визнано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з її неповнолітньою донькою такими, що втратили право на користування жилим приміщенням у АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд у зв'язку з порушенням судом вимог процесуального права. Зокрема справа була розглянута за їх відсутності, що позбавило їх права надавати свої доводи і заперечення по суті позову, чим порушені їх процесуальні права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Згідно положень ч. ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Проте суд першої інстанції вимоги зазначених законів не виконав.

Так, справа розглядалася судом 15.08.2008 р., 22.10.2008р та 20.11.2008 р., однак відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не були присутніми на жодному із судових засідань, при цьому докази про належне їх повідомлення про час і місце судового розгляду в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів не приймає як доказ належного повідомлення відповідачів про розгляд справи, призначений на 15.08.2008 р. через оголошення у пресі (а.с. 42,43) з наступних підстав.

Згідно ч. 9 ст. 74 ЦПК України відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи місце проживання відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відоме позивачці, оскільки його вказано нею в позовній заяві.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав правових підстав для виклику відповідачів на засідання суду в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 74 ЦПК України.

Крім того, розглядаючи справу і ухвалюючи в судовому засіданні 20.11.2008 р. рішення за відсутності відповідачів, суд не звернув уваги на те, що через оголошення в газеті відповідачі були викликані у судове засідання призначене на 15 серпня 2008 року, хоча по суті справа розглянута з ухваленням рішення 20 листопада 2008 року.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не виконавши свого обов'язку щодо своєчасного повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи, а також обов'язку щодо відкладення розгляду справи у випадку неявки відповідачів, враховуючи відсутність відомостей про вручення їм повісток, розглянув заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги за відсутності відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 й ухвалив рішення по суті позову, позбавивши їх права на особисту участь у процесі та захист від заявлених позовних вимог шляхом надання ними заперечень проти позову та доказів в обґрунтування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень, що є основним змістом загальних засад цивільного судочинства - змагальності сторін та диспозитивності.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд в іншому складі суду, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Враховуючи допущені судом порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303,307, п. 3 ч. 1 ст. 311,313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 -задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 листопада 2008 року -скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.