ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2010 року Справа № 31/374-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю представників сторін :
позивача-1 –Логвинова В.В.
позивача-2 –Круль С.О.
відповідача –ОСОБА_3
розглянувши апеляційну скаргу управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2010р. у справі
за позовом Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради
Комунального виробничо житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району , м. Дніпропетровськ
до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5
про розірвання договору та виселення
В С Т А Н О В И В :
25.11.2009р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (далі Управління) та комунального виробничо житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району (далі ЖРЕП) про розірвання договору оренди та виселення суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у 2004р. Управління уклало з ОСОБА_5 договір оренди нерухомого комунального майна, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 термін дії якого закінчився 21.07.2005р. Не зважаючи на це відповідач не здійснив дій по продовженню дії договору оренди та не звільнив спірне приміщення.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2010р. (суддя Єременко А.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, Управління звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт послався на те, що суд не мав підстав для відмови в задоволенні позову.
Відповідач у своєму відзиві зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2004р. Управління уклало з ОСОБА_5 договір оренди комунального майна, відповідно до якого відповідач отримав у тимчасове користування нежитлове приміщення площею 120,2м2 розташоване за адресою : АДРЕСА_1 зі строком його дії до 21.07.2005р. (а.с.8-11,13,16). Вказане приміщення знаходиться на балансі ЖРЕП.
Починаючи з листопада 2005р. ЖРЕП неодноразово повідомляв відповідача про те, що дія договору оренди закінчилась 21.07.2005р. і ОСОБА_5 повинен звільнити приміщення (а.с.21-22,26,27,28).
Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами, регламентуються приписами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ЦК та ГК України.
Пунктом 10.5 договору передбачено, що дія договору припиняється внаслідок закінчення терміну, на який він був укладений. Якихось зауважень щодо автоматичної пролонгації його дії договір не містить.
Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” також передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Оскільки на протязі місяця після 21.07.2005р. вповноважена на той час власником комунального майна особа (Управління) не направила в адресу відповідача заяву про припинення дії договору, він згідно зі ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином, з огляду на зміст п.10.1 договору, строк дії договору було продовжено ще на 11 місяців та 20 днів, тобто до 1.07.2006р.
У п.12 роз’яснення Вищого господарського суду України від 25.05.2000р. N02-5/237 зазначено, що заяву про припинення дії договору заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. В звзяку з тим, що як до 1.07.2006р., так і після цієї дати Управління, яке до липня 2007р. виконувало функції орендодавця комунального майна (а.с.42), неодноразово повідомляло відповідача про припинення дії договору оренди, дія договору від 10.08.2004р. закінчилась 1.07.2006р., а у ОСОБА_5 виник обов’язок звільнити комунальне майно.
З огляду на те, що дія договору оренди комунального майна припинялась 1.07.2006р., колегія суддів доходить висновку про відсутність предмету спору по вимогах щодо розірвання договору оренди, що у відповідності до п11 ч1 ст.80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі в цій частині. Через відсутність предмету спору у вимогах про розірвання договору колегія суддів не входить в обговорення питання, чи є Управління належним позивачем.
Щодо вимог про виселення відповідача зі спірного приміщення, то колегія суддів враховує наступне.
Матеріалами справи встановлено, що приміщення розташоване за адресою : АДРЕСА_1. знаходиться на балансі ЖРЕП. Отже, у відповідності до приписів ст.136 ГК України спірне приміщення, що є комунальною власністю, передано його власником у господарське відання позивачу-2. Частиною 3 цієї статті обумовлено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Оскільки Главою 29 ЦК України передбачено такий спосіб захисту права власності як усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном ( в тому числі і шляхом подання позову про виселення), то обраний ЖРЕП спосіб захисту свого права господарського відання відповідає чинному законодавству.
В зв’язку з тим, що починаючи з 1.07.2006р. відповідач користується спірним приміщенням без належних правових підстав, вимоги ЖРЕП щодо виселення ОСОБА_5 підлягають задоволенню, оскільки такі дії відповідача порушують передбачені ст.319 ЦК України права позивача-2.
Безпідставними є посилання відповідача на те, що він продовжує користуватися приміщенням на підставі договору оренди та сплачує при цьому орендну плату, оскільки судом встановлено факт припинення договірних відносин щодо оренди спірного майна.
Оскільки п11.4 передбачено обов’язок орендаря сплачувати оренду плату до фактичного повернення майна, внесення ОСОБА_5 орендної плати після 1.07.2006р. не свідчить про пролонгацію дії договору або про укладання нового договору оренди.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2010р. скасувати.
Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди комунального майна №452 від 10.08.2004р.
Позов управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради та комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району задовольнити.
Виселити суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 (49000, м. Дніпропетровськ, Донецьке шосе, 111/64) із нежитлового приміщення площею 120,2м2, розташованого за адресою : АДРЕСА_1
Стягнути з суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5 (49000, АДРЕСА_2; ІНН НОМЕР_1) на користь управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (49070, м.Дніпропетровськ, вул..Леніна, 16; код ЗКПО 21927994) судові витрати –42,5гр. за подачу апеляційної скарги.
Стягнути з суб”єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_5 (49000, АДРЕСА_2; ІНН НОМЕР_1) на користь комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району (49099, м.Дніпропетровськ, ж/м Красний Камінь, 10-А; ІК 20274082) 85гр. державного мита та 118гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області .
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г. Стрелець