Дата документу 21.01.2020

Справа № 334/485/16-ц

Провадження № 6/334/47/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення та реалізації майна у виконавчому провадженні ВП 59106884,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі Ленінського районного суду м.Запоріжжя ЄУН 334/485/16-ц, заінтересовані особи: АТ «УкрСиббанк», Дніпровський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, державне підприємство «Сетам».

Міхіда Є.І. звернувся до суду з клопотанням про зупинення стягнення та реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні ВП 59106884, в якому просить на період розгляду його заяви про відстрочення виконання рішення у цивільній справі Ленінського районного суду м.Запоріжжя ЄУН 334/485/16-ц зупинити стягнення на підставі виконавчого документа та зупинити реалізацію арештованого майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1 у виконавчому провадження ВП 59106884, яке перебуває у Дніпровському відділі державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та відкрите на підставі виконавчого листа № 334/485/16-ц від 13.05.2016р. Ленінського районного суду м.Запоріжжі.

В обгрутування клопотання вказує, що до завершення розгляду заяви наявні підстави для зупинення реалізації арештованого майна, оскільки листом від 23.12.2019 року № 13297/17-18-19 ДП «Сетам» повідомило, що на 16.01.2020 року призначені електронні торги з реалізації предмету іпотеки – квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що в свою чергу унеможливить ефективний захист прав боржника у випадку задоволення його заяви і порушені права інших осіб у разі його реалізації.

Вивчивши матеріали справ, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Так, ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову та і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 6 ч.І ст. 150 ЦПК України, одним із видів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з роз`ясненнями пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 15 постанови від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарги на рішення дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Щодо клопотання стосовно зупинення реалізації арештованого майна боржника, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Слід зазначити, що жодною нормою ЦПК України та іншими законодавчими актами не передбачено зупинення судом реалізації арештованого майна при розгляді скарги на дії державного виконавця, а навпаки таке зупинення є повноваженнями державного виконавця, у провадженні якого знаходиться справа.

Законом України «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця. Таким чином, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів відповідних клопотань, щодо зупинення реалізації майна, адже за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Враховуючи, що в ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку забезпечення скарги вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна, також висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України під час розгляду справи № 296/4819/17 в ухвалі від 25.10.2017 р., що зупинивши передачу майна на реалізацію, суди порушили норми ЦПК України та вийшли за межі своїх процесуальних повноважень.

Таким чином, заявлені вимоги ОСОБА_1 щодо зупинення реалізації арештованого майна, є такими що суперечать нормам чинного законодавства, та порушують права інших осіб. Крім того, законодавством передбачений інший порядок зупинення будь-яких виконавчих дій.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення реалізації арештованого майна.

ст.ст. 258, 259, 260, 353 ЦПК України, ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», суддя, -

УХВАЛИВ:

У завдоволення клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення та реалізації майна у виконавчому провадженні ВП 59106884 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

                      Суддя:                                                                                            Добрєв М. В.