СПРАВА № 2-97\10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2010 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Колдіної О.О.
при секретарі - Плющ Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя про поділ спільного майна подружжя,-
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя і просив припинити право власності відповідача на автомобіль "Міцубісі Паджеро" д.н. НОМЕР_1, визнати на ним право власності на зазначений автомобіль та зобов"язати УДАІ ГУ МВС України в м.Києві здійснити перереєстрацію права власності на спірний автомобіль.
В подальшому, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати борг в сумі 31000 доларів США спільним боргом подружжя та визнати за ним право власності на автомобіль "Міцубісі Паджеро" д.н. НОМЕР_1, шляхом компенсації ОСОБА_2 1\2 частки вартості вказаного автомобіля з припиненням її права власності на нього.
В ході розгляду справи позивач подав заяву про залишення без розгляду позовної вимоги про визнання боргу в сумі 31000 доларів США спільним боргом подружжя, про що судом був постановлений окремий процесуальний документ.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги щодо визнання за ним права власності на автомобіль та припинення права власності на спірний автомобіль за ОСОБА_2, шляхом компенсації їй вартості 1\2 частини в спільному майні подружжя. Крім того, позивач просив судові витрати у даній справі покласти на нього.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що вони з відповідачем у даній справі перебували у шлюбі, який був розірваний, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів Відділу реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м.Києві зроблено відповідний актовий запис № 530 від 30.09.2008 р.
Під час шлюбу вони придбали автомобіль "Міцубісі Паджеро" д.н. НОМЕР_1 за 155000 гривень, що на той час було еквівалентно 31000 доларів США. Право власності на придбаний автомобіль вони зареєстрували за ОСОБА_2, оскільки, на час придбання автомобіля у нього не був належним чином оформлений паспорт громадянина України.
Після розірвання шлюбу вони з відповідачем не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна, що змусило його звернутися до суду з даним позовом.
Позивач зазначив, що оскільки автомобіль не можливо поділити в натурі, він погоджується компенсувати ОСОБА_2 вартість ? частини від вартості автомобіля.
Відповідач не заперечувала щодо задоволення позову та погодилась на отримання грошової компенсації 1\2 частки вартості спірного автомобіля.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Сторони перебували у шлюбі, який був розірваний, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів Відділу реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м.Києві зроблено відповідний актовий запис № 530.
29.04.2007 р., під час перебування у шлюбі, сторони придбали автомобіль "Міцубісі Паджеро" д.н. НОМЕР_1 за 155000 гривень.
Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Згідно з ст.70 Сімейного кодексу України та ст.372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності, частки майна є рівними.
На підставі ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи питання про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі суди мають застосовувати положення ч.ч.4,5 ст.71 СК України щодо обов"язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
В ході розгляду справи судом була призначена автотоварознавча експертиза для визначення дійсної вартості спірного автомобіля на час розгляду справи.
Відповідно до висновку експерта № 4374 від 21.10.2009 р. дійсна ринкова вартість автомобіля "Міцубісі Паджеро" д.н. НОМЕР_1, 2004 р. випуску, становить 76027,89 гривень.
Позивачем у справі до постановлення рішення були внесені на депозитний рахунок суду кошти в розмірі 38014 гривень в рахунок компенсації вартості 1\2 частина, яка належить ОСОБА_2 в спільному майні подружжя.
Оскільки відповідач не заперечувала проти отримання грошової компенсації в розмірі половини вартості автомобіля в рахунок її частки у спільному майні подружжя, а позивач не заперечував її сплатити, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до поданої заяви суд покладає на позивача у справі.
Керуючись ст.ст.65,70,71 Сімейного кодексу України, ст.372 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 207, 213-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль "Міцубісі Паджеро", легковий джип, 2004 р. випуску, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1.
Припинити право власності на автомобіль "Міцубісі Паджеро", легковий джип, 2004 р. випуску, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1 за ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію, що становить 1\2 вартості автомобіля "Міцубісі Паджеро", легковий джип, 2004 р. випуску, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1, в розмірі 38014 (тридцять вісім тисяч чотирнадцять) гривень.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження.
Суддя