Номер провадження: 22-ц/813/4472/20

Номер справи місцевого суду: 521/6712/15-ц

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2020 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Черевка П.М.,

суддів – Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Мігфінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

               ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду міста Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ТОВ «Мігфінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 10 вересня 2015 року з метою забезпечення позову накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 10 вересня 2015 року позов ТОВ «Мігфінанс» задоволено частково, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Мігфінанс» заборгованість за договором позики № 2014-04-00500 від 06.09.2014 року в сумі 14 564 гривень 00 копійок та 243,60 гривень в рахунок сплаченого судового збору.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 10 вересня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Мігфінанс» заборгованість за договором позики № 2014-04-00500 від 06.09.2014 року в сумі 12 628 гривень 00 копійок.

Представник ОСОБА_1 подав до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що неотримання позивачем виконавчого листа та невиконання судового рішення, порушує її права.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ТОВ «Мігфінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу – відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року та прийняти нову ухвалу, згідно з якою клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити, посилаючись на те, що вважає оскаржувану ухвалу суду необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням судом першої інтенції норм матеріального і процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ТОВ «Мігфінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Мігфінанс» заборгованість за договором позики № 2014-04-00500 від 06.09.2014 року в сумі 12 628 гривень 00 копійок, в добровільному порядку боржником не виконане.

Проте, з таким висновком районного суду колегія суддів не погоджується у зв`язку з наступним.

Так, відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України «види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами».

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Проте, будь-яких доводів на користь реальності загрози невиконання можливого судового рішення в ухвалі від 10 вересня 2015 року суд першої інстанції не зазначив.

Вартість майна, на яке ухвалою судді від 10 вересня 2015 року про забезпечення позову накладено арешт, не з`ясовувалась.

Втім, з огляду на характеристики об`єкта нерухомого майна (квартира, її місце розташування, призначення та площа) є цілком очевидними що її вартість неспівмірно вище суми заявлених позовних вимог і без проведення оцінки.

При цьому в ухвалі про забезпечення позову від 10.09.15 року не наведено будь-яких мотивів щодо співмірності позовних вимог та вартості об`єкта нерухомого майна, не вказано вартості майна, не зазначено ціни позову.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову порушує права і законні інтереси інших осіб. Мотиви, з яких суд приходить до висновків про необхідність вжиття заходів забезпечення позову та їх співмірність заявленим вимогам, повинні бути викладені в ухвалі суду про забезпечення позову.

Згідно зі ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позовуз власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи: клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду; у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи:якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Але, з моменту перегляду справи в апеляційному суді Одеської області, понад 15 місяців (з 13 грудня 2017 року) представник позивача - ТОВ «Мігфінанс» в судові засідання не з`являється, за вказаними у реєстраційних документах адресами (витяг з реєстру знаходиться в матеріалах справи) відсутні, стягнення по справі тривало (понад 15 місяців) не ініціюють, можливість добровільного виконання судового рішення ОСОБА_1 такими діями блокують, тобто фактично ухиляються від добровільного виконання нею рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інтенції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано збалансованість інтересів та співмірність заходу забезпечення позову. Із матеріалів справи вбачається, що вжитий захід забезпечення позову за змістом є тотожнім заявленим позивним вимогам, а це не допускається нормою ч.10 ст.150 ЦПК України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374, п.4 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, у випадку постановлення ухвали з порушенням процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2019 року– скасувати, питання про скасування заходів забезпечення позову передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 03.02.2020 року.

Головуючий                                                                П.М. Черевко

Судді:                                                                        А.І. Дрішлюк

                                       М.М. Драгомерецький