КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.2010 № 2/126(7/115(15/116)-2/155
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Неговська О.М. (довіреність від 28.01.2009р. № 3-15/91);
від відповідача 1- Шевченко О.А. (довіреність б/н від 25.01.2010р.);
від відповідача 2- Попудренко О.А. (довіреність від 27.01.2009р. № 16/04);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.11.2009
у справі № 2/126(7/115(15/116)-2/155 ( .....)
за позовом Заступник прокурора Чернігівської області
до Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва
третя особа позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області ОСОБА_5 ОСОБА_9
третя особа відповідача ОСОБА_8
про спонукання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.11.2009р. у справі №2/126(7/115(15/116)-2/155 первісний позов задоволено частково; зобов'язано Житлово-комунальне підприємство Чернігівської області корпорації агропромислового будівництва в десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили передати гуртожиток, розташований в м. Чернігові по вул. Бєлова, 8, у комунальну власність Чернігівської міської ради; в решті позову відмовлено; стягнуто з Житлово - комунального підприємства Чернігівської області корпорації агропромислового будівництва на користь державного бюджету 25 500, 00 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення зустрічного позову, Житлово-комунальне підприємство Чернігівської області корпорації агропромислового будівництва звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення у відповідній частині та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову повністю.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та невідповідністю висновків місцевого господарського суду дійсним обставинам справи.
Скаржник вважає, що місцевий господарський суд при вирішенні спору не надав належної оцінки тій обставині, що позов заступника прокурора Чернігівської області не відповідає вимогам статті 2 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурором не визначено порушень інтересів держави та не наведено обґрунтування необхідності їх захисту, а також помилково визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, тобто Чернігівську міську раду.
Наголошуючи на неправильному застосуванні місцевим господарським судом статей 89, 90 Цивільного кодексу України та порушенні положень Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” та Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, скаржник вважає помилковим висновок суду про належність спірного гуртожитку до основного житлового фонду, тому, за даної обставини, судом неправомірно застосовано. Натомість, на думку скаржника, до спірних правовідносин підлягають застосуванню статті 71, 75 Цивільного кодексу Української РСР.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області звернулось до суду надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, звернулось з клопотанням про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.
Заступник прокурора Чернігівської області надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва та ОСОБА_8 висловились за задоволення апеляційної скарги, представники Прокуратури Чернігівської області, Чернігівської міської ради, Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва та ОСОБА_5 і ОСОБА_9 - за її відхилення.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради пред’явлено позов про зобов’язання житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати гуртожиток, розташований по вул. Бєлова, 8 в м. Чернігові, у комунальну власність Чернігівської міської ради разом з відповідною технічною документацією.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.09.2007р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р., позов задоволено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 06.05.2008р. вказані судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
Постанову мотивовано тим, що судами попередніх інстанції не прийнято до уваги, що дія Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” поширюється на об’єкти права державної та комунальної власності, однак при цьому судами не було встановлено правовий статус спірного гуртожитку, а також власника спірного майна.
Заявою від 11.08.2008р. заступник прокурора уточнив позовні вимоги та звернувся з вимогами про визнання права власності за державою в особі Чернігівської міської ради на об’єкт державного житлового фонду, розташований у м. Чернігові по вул. Бєлова, 8, про зобов’язання Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати у комунальну власність Чернігівської міської ради разом з відповідною технічною документацією житловий будинок по вул. Бєлова, 8 м. Чернігова та кімнати №№ 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 54/1, 96, 132, 146, 147, 153, які мають статус гуртожитку.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.08.2008р. позов задоволено частково, визнано за державою право власності на житлову будівлю в м. Чернігові по вул. Бєлова, 8, вилучено у відповідача 1 на користь Чернігівської міської ради цей житловий будинок та кімнати №№ 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 54/1, 96, 132, 146, 147, 153, які мають статус гуртожитку, разом з відповідною технічною документацією.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008р. рішення господарського суду Чернігівської області від 12.08.2008р. сковано, провадження у справі припинено.
Постанова мотивована тим, що на час розгляду справи було чинним рішення Чернігівської міської ради від 31.08.2006р., яким надано згоду на безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова спірного гуртожитку та відповідно до якого спірний гуртожиток був переданий у комунальну власність Чернігівській міській раді, а відтак - відсутній предмет спору.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2009р. названу постанову Київського апеляційного господарського суду скасувано, справу направив на новий розгляд до цього ж суду.
Постанова мотивована тим, що апеляційним судом при припиненні провадження у справі не було відокремлено поняття предмет спору та предмет позову, при цьому судом не було встановлено наявності у особи, що звернулась з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також не з’ясовано наявність чи відсутність факту їх порушення або спростування.
Постановою від 06.05.2009р. Київський апеляційний господарський суд апеляційні скарги відповідача 1 та третьої особи залишив без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 12.08.2008р. змінив та зобов’язав Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати у відання Чернігівської міської ради разом з відповідною технічною документацією житловий будинок по вул. Бєлова, 8 м. Чернігова та кімнати №№ 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 54/1, 96, 132, 146, 147, 153, які мають статус гуртожитку.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2009р. рішення господарського суду Чернігівської області від 12.08.2008р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2009р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.
Постанову мотивовано тим, що судами не в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, а саме не встановлено з урахуванням положень до ст. 392 Цивільного кодексу України коло учасників спірних відносин; обставини щодо оспорювання або невизнання права власності позивача та відповідну особу, якою це право оспорюється чи не визнається; обставини щодо наявності у позивача права власності на майно на підставі належних доказів; відповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права, виходячи з мотивів і мети позовних вимог. Крім того, судами не було зазначено норму права, яка відносить до функцій органу місцевого самоврядування здійснення функцій власника майна.
07.10.2009р. Заступником прокурора Чернігівської області було подано до суду першої інстанції доповнення до позовної заяви, в яких він просить визнати за державою право власності на будівлю гуртожитку по вул. Бєлова, 8 в м. Чернігові, зобов’язати житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати гуртожиток, розташований по вул. Бєлова, 8 в м. Чернігові, у комунальну власність Чернігівської міської ради разом з відповідною технічною документацією на нього.
04.11.2009р. заступником прокурора Чернігівської області згідно заяви про зміну позовних вимог від 04.11.2009р. № 05-1158-07 звернувся з клопотанням про залишення без розгляду вимоги щодо визнання права власності на спірний гуртожиток № 8 по вул. Бєлова в м. Чернігові, при цьому просив зобов’язати Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати гуртожиток, розташований по вул. Бєлова, 8 в м. Чернігові, у комунальну власність Чернігівської міської ради разом з усією наявною технічною документацією на нього.
Позовні вимоги мотивовано тим, що гуртожиток по вул. Бєлова, 8 в м. Чернігові не входить в статутний фонд ЖКП Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, побудований за державні кошти та відноситься до державного житлового фонду, а тому підпадає під дію Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” та згідно статті 3 цього Закону підлягає передачі у власність територіальних громад у визначений цим Законом строк.
Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, у свою чергу, звернулось з зустрічним позовом до Чернігівської міської ради про визнання за ним права власності на будівлю по вул. Бєлова, 8.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ЖКП Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва з 16.03.1987р. безперешкодно володіє, користується та розпоряджається будівлею гуртожитку по вул. Бєлова, 8 в м. Чернігові, дане майно не вибувало з володіння, перебувало у користуванні
Викладену обставину позивач за зустрічним позовом розглядає в якості підставин для визнання за ним права власності на зазначене майно за набувальною давністю на підставі статті 344 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.11.2009 у справі №2/126(7/115(15/116)-2/155 первісний задоволено частково; зобов'язано Житлово-комунальне підприємство Чернігівської області корпорації агропромислового будівництва в десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили передати гуртожиток, розташований в м. Чернігові по вул. Бєлова, 8, у комунальну власність Чернігівської міської ради; в решті позову відмовлено; стягнуто з Житлово - комунального підприємства Чернігівської області корпорації агропромислового будівництва на користь державного бюджету 25 500, 00 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Задовольняючи згідно оскарженого рішення первісний позов частково, місцевий господарський суд встановив, що рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 10.05.1972р. № 224 тресту „Чернігівсільбуд” виділено земельну ділянку для будівництва гуртожитку.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 03.07.1978р. № 258 затверджено акт державної комісії про прийняття в експлуатацію 5-ти поверхового гуртожитку, збудованого ПМК-82 на замовлення тресту „Чернігівсільбуд”. Поштова адреса: вул. Генерала Бєлова, 8.
Будівництво здійснювалось ПМК-82 на замовлення Міністерства сільського будівництва СРСР за рахунок державних капітальних вкладень, що підтверджується довідками про виконання будівельно - монтажних робіт по ПМК 82 за 1977-1978 роки.
Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 03.07.1978р. №258 затверджено акт державної комісії від 29.06.1978р. про прийняття в експлуатацію 5-ти поверхового гуртожитку на 450 місць по вул. Генерала Бєлова, 8, збудованого ПМК-82 на замовлення “Чернігівсільбуд”.
Трест “Чернігівсільбуд” та Чернігівське обласне міжколгоспне об'єднання по будівництву (облміжколгоспбуд) реорганізовані в Чернігівське обласне кооперативно-державне промислово-будівельне об'єднання по агропромисловому будівництву (об'єднання “Чернігівоблагробуд”) за рішенням Чернігівської обласної ради народних депутатів від 31.12.1985р. № 444, рішенням господарств учасників від 22.03.1986р. протокол № 1, наказу Чернігівського облагропрому від 15.04.1986р. № 86. Об'єднання “Чернігівоблагробуд” реорганізовано в Чернігівську обласну корпорацію агропромислового будівництва за рішенням загальних зборів засновників від 26.03.1997р. протокол № 1, що підтверджується довідкою від 11.05.2007 № 01/106.
Наказом об'єднання “Чернігівоблагробуд” від 16.03.1987р. № 78 створено житлово-комунальну контору, яка об'єднує житлово-експлуатаційну дільницю, житлово-експлуатаційну контору об'єднання “Чернігівоблагробуд” і гуртожитки, які знаходяться на балансі МПМК. Згідно з додатком 1 до вказаного наказу в перелік будівель, які передані житлово-комунальній конторі, включено і спірний гуртожиток по вул. Бєлова, 8 та включено до статутного фонду житлово-експлуатаційної контори.
Рішенням виконкому Деснянської районної ради народних депутатів № 37 від 26.01.1987 р. зареєстровано положення про житлово-комунальну контору кооперативно-державного об'єднання “Чернігівоблагробуд” Украгробуду.
Відповідно до витягу з протоколу № 1 загальних зборів уповноважених представників засновників і учасників Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва від 28.04.99р. створено житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва шляхом реорганізації житлово-комунальної контори Чернігівського обласного об'єднання по агропромисловому будівництву “Чернігівоблагробуд”, затверджено статут підприємства.
Відповідно до статуту житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, перереєстрованого розпорядженням Чернігівського міського голови від 22.07.1999 № 335, підприємство створено шляхом реорганізації житлово-комунальної контори Чернігівського обласного об’єднання по агропромисловому будівництву “Чернігівоблагробуд” і є його правонаступником.
Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва, як засновник, наділила житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва статутним фондом у вигляді майна та грошових коштів. Відповідно до п. 1.4. Статуту житлово - комунальне підприємство засноване на майні, що є власністю корпорації “Чернігівоблагропромбуд”.
Рішенням Чернігівської міської ради від 31.08.2006р. надано згоду на безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова відомчого та державного житлового фонду разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами електро, тепло, газо, водопостачання та водовідведення, а також будівлями, призначеними для обслуговування цього фонду, згідно з додатком 1, в тому числі і спірного гуртожитку.
Рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 26.05.2008 р. № 126 гуртожитку по вул. Бєлова, 8 наданий статус житлового будинку, а кімнати №№ 3,4,5,7,8,9,10,11,12,54/1,96, 132,146,147,153 залишені зі статусом гуртожитку. Вказане рішення було скасоване рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 27.01.2009р. №30.
Згідно з листом комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” від 06.08.2009р. № 764 станом на 07.08.2008р. право власності на об’єкт нерухомості в м. Чернігові по вул. Белова, 8 не зареєстровано.
Доказів реєстрації права власності на спірний об’єкт Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва не надано.
Викладені обставини підтверджуються наявними матеріалами справи та не заперечуються сторонами.
За наслідками встановлення фактичних обставин справи, місцевий господарський суд визнав обґрунтованим первісний позов в частині зобов'язання Житлово-комунальне підприємство Чернігівської області корпорації агропромислового будівництва передати гуртожиток, розташований в м. Чернігові по вул. Бєлова, 8, у комунальну власність Чернігівської міської ради.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно пункту 1.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно, зокрема, територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Статтею 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004р. встановлено, що обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, у т.ч. право власності на нерухоме майно. Згідно статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Як було встановлено місцевим господарським судом, станом на 07.08.2008р. право власності на об’єкт нерухомості в м. Чернігові по вул. Белова, 8 не зареєстровано. Докази реєстрації права власності на спірний об’єкт відсутні.
Відповідно до статей 89, 90 Цивільного кодексу УРСР державна власність - спільне надбання всього радянського народу, при цьому держава є єдиним власником всього державного майна; державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, а також майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд та інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.
Згідно з статті 4 Житлового кодексу УРСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належить державі (державний житловий фонд). Дана норма кореспондується з ст. 4 “Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік” від 24.06.1981 р., що є чинним на час розгляду спору.
Згідно статті 5 Житлового кодексу УРСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік будинки відомчого житлового фонду в містах і селищах міського типу підлягають поступовій передачі до відання місцевих Рад народних депутатів у порядку і в строки, що визначаються Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР.
Як зазначалось вище, будівництво гуртожитку за адресою м. Чернігів, вул. Генерала Бєлова, 8 здійснювалось ПМК-82 тресту “Чернігівсільбуд” на замовлення Міністерства сільського будівництва СРСР за рахунок державних капітальних вкладень.
За наведених обставини справи та з урахуванням положень вищезазначених норм законодавства, місцевим господарським судом встановлено, що гуртожиток в м. Чернігові по вул Белова, 8 належить до державного житлового фонду, який з 1978 року (року введення в експлуатацію) до 1985 року (моменту ліквідації тресту) перебував у віданні Міністерства сільського будівництва в особі тресту “Чернігівсільбуд” та підлягав поступовій передачі до відання місцевих Рад народних депутатів відповідно до діючого на той час законодавства.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” об'єктами передачі є, зокрема житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Згідно з статті 3 названого закону ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може надходити, зокрема, від місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пунктів 2, 8 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891, передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитки; передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього.
Згідно частини 3 статті 1 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об'єктами права державної чи комунальної власності, та гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом незалежно від форми власності.
З урахуванням зазначених норм чинного законодавства, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що гуртожиток в м. Чернігові по вул. Бєлова, 8 є об’єктом права державної власності, а тому сфера дії Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” поширюється на спірний гуртожиток.
Названим законом передбачено, що всі гуртожитки, на які поширюється його дія, підлягають передачі у власність територіальних громад у визначений строк; а саме протягом трьох років з дня його прийняття; передача здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України “Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності” та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону; рішення про передачу гуртожитків у власність територіальних громад приймає орган, уповноважений управляти державним майном, інший орган, якому передано в користування державне майно, або суд (ст. 3 Закону).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок про передачу житлово-комунальне підприємство Чернігігвської обласної корпорації агропромислового будівництва гуртожитоку за адресою в м. Чернігові, вул Бєлова, 8 до комунальної власності Чернігівської міської ради.
Місцевим господарським судом встановлено, що як прокурором так і позивачем не визначено, яка саме технічна документація наявна у ЖКП Чернігігвської обласної корпорації агропромислового будівництва, не надано, і відповідно матеріали справи не містять доказів на підтвердження її наявності, тому за таких обставин висновок про відмову в частині відповідних позовних вимог є правомірним.
Крім того, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано залишив без задоволення зустрічний позов.
Чинним законодавством встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 1 статті 344 Цивільний кодекс України). При цьому пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набуття чинності цим Кодексом. Враховуючи, що Цивільний кодекс України набув чинності з 1 січня 2004 р. (пункт 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України), норми статті 344 Цивільного кодексу України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001р., а відтак, визнання судом права власності за набувальною давністю не може мати місця раніше 1 січня 2011 р.
За таких обставин місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання за Житлово-комунальним підприємством Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи викладені в апеляційній скарзі, щодо неповного з’ясування місцевим господарським судом обставин справи не відповідають дійсності та спростовуються наявними в справі доказами, твердження щодо помилкового або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права зроблені скаржником в результаті хибного тлумачення вимог чинного законодавства, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
При таких обставинах, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з’ясуванні всіх обставин справи, яким було надано належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Чернігівської області від 12.11.2009р. у справі №2/126(7/115(15/116)-2/155 залишити без змін, апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва – без задоволення.
Справу № №2/126(7/115(15/116)-2/155 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
29.03.10 (відправлено)