ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.03.2010 Справа № 16/25-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Херсон
до Приватний підприємець ОСОБА_2, смт.Чаплинка Херсонської області
про стягнення 38541 грн.
та за зустрічним позовом: Приватного підприємця ОСОБА_2
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про визнання договору неукладеним, повернення оплати в сумі 18287 грн. 00 коп. та понесених збитків в сумі 300 грн.
за участю представників сторін:
від приватного підприємця ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 дов. № 716 від 15.03.2010 р.
від приватного підприємця ОСОБА_2 - приватний підприємець ОСОБА_2 водійське посв. №18397 від 26.12.2002 р.; представник ОСОБА_4 дов. № 50 від 15.03.2010 р.
Приватний підприємець ОСОБА_1 ( позивач) звернувся до суду з заявою про стягнення заборгованості з приватного підприємця ОСОБА_2 (відповідача) у сумі 38541 грн. заборгованості, що склалася за договором від 15.03.07.
Приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом у межах цього проводження до приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання неукладеним договору від 15.03.07 та стягнення грошових коштів у сумі 18287 грн. та збитків, понесених за правову допомогу у сумі 300 грн.
Ухвалою від 20.02.08 суд зупинив провадження у справі та передав матеріали до правоохоронних органів, оскільки документально встановити факт передачі товару (мопедів), які відображені у накладних №1-6 позивача до відповідача та часткового проведення відповідачем розрахунків було неможливо. Допит свідків не входить у компетенцію господарського суду. Крім того, із пояснень учасників судового процесу витікало, що слід дослідити чи були в діях сторін ознаки дій. Що переслідуються у кримінальному порядку.
На численні запити суду протягом 2008-2009 р.р управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України у Херсонській області надало відповідь, що у порушенні кримінальної справи відмовлено, однак, постанову про відмову до суду так і не направило.
В зв”язку з цим, ухвалою від 19.02.10 провадження у справі поновлено.
Позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач за первісним позовом позовні вимоги не визнає із причин викладених у зустрічному позові.
Позивач за зустрічним позовом підтримує позовні вимоги.
Відповідач за зустрічним позовом не визнає позовні вимоги, оскільки вважає, що договір від 15.03.07 укладений належним чином та він зі свого боку виконав договірні зобов'язання щодо поставки товарів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд
в с т а н о в и в:
Між сторонами 15.03.07 було укладено договір на реалізацію товару ( мопедів). За п.1.договору Консигнант зобов'язується передати, а Консигнатор приймати на реалізацію товар в асортименті, кількістю і за цінами, вказаними у розрахункових накладних, які виписуються на кожну окрему поставку. За п.4 договору винагорода Консигнатора визначається як різниця між ціною реалізації товару і ціною Консигнанта. За п.5.1 ,5.2 договору Консигнатор отримує плату шляхом утримання належних йому сум із коштів, отриманих після продажу товару, поставленого на консигнацію. Консигнатор зобов'язаний перерахувати грошові кошти Консигнанту протягом 7 днів з дня продажу товарів покупцям. За п.6.2 договору Консигнатор щотижнево надає Консигнанту інформацію про хід реалізації товару.
Судом звернуто увагу позивача, що ним до матеріалів справи надана копія договору, на якій з боку приватного підприємця ОСОБА_1 не стоїть підпис.
В судове засідання представник позивача за первісним позовом надав на огляд оригінал договору, де такий підпис є. В зв'язку з цим дійшов до висновку, що договір укладено сторонами без заперечень. Заперечення відповідача щодо відсутності у нього екземпляру договору та не визнання свого підпису на оригіналі договору, пред'явленого позивачем за первинним позовом, суд до уваги не приймає, оскільки, оригінал пред'явлений стороною до суду, причини за якими такий екземпляр відсутній у відповідача суд не досліджує, оскільки вивчення таких причин виходить за межі позовних вимог. Для розгляду справи по суті достатньо пред'явлення оригіналу договору позивачем за первісним позовом. Питання оригінальності підпису відповідача за первісним позовом на вказаному договорі судом також не досліджується, оскільки розгляд цього питання може бути проведено у окремому судовому провадженні у випадку звернення відповідача за первісним позовом до суду з позовом про визнання договору від 15.03.07 недійсним.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконувались належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що позивач за первісним позовом, у якості доказів виконання договірних зобов'язань щодо передачі товару на реалізацію на суму 70378 грн. надав накладні №1 від17.03.07, № 2 від 24.03.07, №3 від 19.05.07, №4 від 17.06.07, № 5 від 24.06.07, № 6 від 18.07.07.
Оглянувши надані докази суд звернув увагу на відсутність у наданих накладних, окрім накладної № 3 від 19.05.07, підпису одержувача.
Відповідач за первісним позовом пояснив, що він будь-якого товару за цими накладними не отримував. Підпис на накладній №3 не визнає.
Суд витребував у позивача довіреності на отримання матеріальних цінностей відповідачем за кожною із наданих накладних.
Позивач пояснив, що у зв'язку з тим, що він знаходиться на спрощеній системі оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, то передачу матеріальних цінностей одержувачу товару за довіреністю не обов'язково. Тому позивач передав відповідачу матеріальні цінності за накладною, але без отримання від останнього довіреності.
Суд зазначені доводи не приймає до уваги. Виходячи із наступного.
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.96 № 99 зареєстрованого Мінфіном України 12.06.96 № 293/1318 сировина, матеріали, паливо, товари та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Відповідно до ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо –безпосередньо після їх закінчення.
Таким чином, для підтвердження господарської операції щодо передачі матеріальних цінностей одержувач має отримати такі цінності тільки за довіреністю.
Відповідно до ст.11 ЗУ “ Про державну підтримку малого підприємництва “ до суб”єктів малого підприємництва у порядку, вставленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає, зокрема, застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності.
Таким чином, як витікає із наведеної норми, Законом не надано право суб”єктам малого підприємництва не складати первинні документи, що визначені законодавством, які б підтверджували проведення господарської операції, а дозволяється спрощено вести бухгалтерський облік таких операцій, тобто не складати в повному обсязі документів аналітичного бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач за первинним позовом не надав належних доказів отримання відповідачем товару для реалізації, тобто, не підтвердив факту виконання ним договірних зобов”язань щодо передачі товару для реалізації.
Також позивач за первинним позовом не надав непрямих доказів передачі товарних цінностей для реалізації відповідачу за первинним договором, які витікають із умов договору, наприклад, інформація про хід реалізації товару ( п.6.2 договору), докази реалізації товару ( п.5.2 договору).
Встановлене свідчить, що у відповідача за первинним позовом не виникло зобов'язань щодо їх реалізації та надання щотижневої інформації про хід реалізації товару. Також у відповідача не виникло грошових зобов”язань перед позивачем на умовах п.5.2 договору щодо перерахування грошових коштів від реалізації товару протягом 7 днів з дня продажу, оскільки відсутні докази такої реалізації.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог за первинним позовом.
Що стосується зустрічного позову то суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання договору неукладеним.
Відповідно до ст.1 ГПК України до господарського суду можуть звертатися особи за захистом порушеного цивільного права або законних інтересів.
Способи захисту порушеного цивільного права визначені ст.16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме
- визнання права;
- припинення дії, яка порушує право;
- відновлення становища, яке існувало до порушення;
- примусове виконання обов'язку у натурі;
- зміна або припинення правовідношення;
- відшкодування збитків та моральної шкоди;
- визнання незаконним рішення.
Згідно наведеної статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим законом або договором.
Таким чином, у зазначеному переліку відсутній такий спосіб захисту порушеного права як визнання договору неукладеним. В позовній вимозі позивач за зустрічним позовом не обґрунтував свої вимоги посиланням на закон, який би визначав визнання у судовому порядку визнання договору неукладеним.
Також суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів у сумі 18287 грн., оскільки позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги приписами ст.1212 ЦК України. За вказаною статтею можуть бути стягнуті кошти, які отримані відповідачем без достатніх правових підстав.
Судом встановлено, що сума 18287 грн. отримана за умовами договору консигнації від 15.03.07, який у встановленому порядку не визнаний недійсним.
Також позивач за зустрічним позовом у прохальній частині просить стягнути збитки, понесені ним на правову допомогу у сумі 300 грн.
Відповідно до ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, законодавство, на підставі якого подається заява.
За змістом поданого зустрічного позову у мотивувальній його частині взагалі відсутні посилання на будь-які фактичні обставини та відсутні посилання на будь-які норми права, як підстава позовних вимог.
До матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги від 03.01.08 та квитанція про сплату приватаним підприємцем ОСОБА_2приватному підприємцю ОСОБА_4 300 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині заявлені без дотримання вимог ст.54 ГПК України, у зв"язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач за зустрічним позовом ніяким чином не обгрунтував заявлені вимоги щодо відшкодування збитків.
Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. В задоволенні позовних вимог за первісним та зустрічним позовами відмовити.
Суддя Л.М. Немченко
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.03.2010 року.