Справа  № 2-42 /10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

    «  01  » березня  2010 року                    Ямпільський районний суд Сумської області

в складі головуючого судді   Філонової Ю.О., при секретарі Пархатській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Ямпіль, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

                                                                              в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з його колишньої дружини ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 1126грн та моральної шкоди на суму 2000грн. Свої вимоги мотивує тим, що між ним та його колишньої дружиною  склалися неприязнені стосунки , в ході яких вона в серпня місяці 2009 року розбила віконне скло в його будинку заподіявши такими діями матеріальну шкоду на суму 1226 грн. Також  вона  після розірвання шлюбу неодноразово направляє йому листи та по телефону СМС-повідомлення якими принижує та ображає його і цим самим створює  напружені стосунки у його сім'ї, тому позивач  просить  суд також стягнути і моральну шкоду з відповідача ОСОБА_2 на суму 2000грн та зобов’язати її вибачатися  перед ним.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і наполягає на їх задоволенні, та відмовився від того щоб відповідачка вибачалася перед ним.

Відповідачка ОСОБА_2.в ході  судових засідань позов не визнала, вважаючи його безпідставним, та пояснила, що вона перебувала з позивачем ОСОБА_1 в шлюбі з 1998року, а з серпня місяці вона була вимушена піти з їх спільного будинку проживати до своєї матері. Проживаючи разом, вони робили ремонт в будинку за спільні кошти,  посадили город. 09.08.2009 року вона прийшла в господарство, де проживала з чоловікам, щоб накопати картоплі.

Також, побачивши, що в господарстві вже знаходилася інша жінка,  ОСОБА_2 вийшла на вулицю та розбила чотири  вікна в будинку. Оскільки будинок, в якому вона розбила вікна, належить і їй також, і вона вкладала свої кошти в його ремонт,  в тому числі за скло-пакети, які розбила, в зв»зку з чим  вважає, що пошкодила своє майно тому відмовляється відшкодовувати його вартість колишньому чоловікові.

Крім того,  22.09.2009р вона приходила на город, який вона сама саджала і обробляла, щоб нарізати капусту. Там вона посварилася з колишнім чоловіком ОСОБА_1, який її прогнав з городу. Вдома, вона написала лист, в якому дійсно були образливі вирази стосовно колишнього чоловіка, однак вона цей лист нікуди не відправляла  і не підкидала в двір, як він там  опинився вона не знає.

 СМС- повідомлення, вона також колишньому чоловікові не направляла, і ніяких дій , які принижують його честь та гідність, не скоювала.

В судове засідання, призначене на 01 березня 2010р відповідачка не з’явилася, про час і місце розгляду справи знає та надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За таких обставин суд вирішує справу за відсутності  відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи,  дійшов до наступного:

Суд вважає встановленими наступні факти, які визнаються сторонами та ними не оспорюється. А саме: позивач ОСОБА_1 та відповідач  ОСОБА_2  проживали в шлюбі з 1998 року разом в будинку АДРЕСА_1, який належить позивачеві згідно договору дарування (а.с.37),  з червня місяця 2009 року відповідачка  пішла жити в будинок своєї матері. 09.08.2009 року ОСОБА_2 розбила чотири віконних скла в будинку АДРЕСА_1. 22 вересня 2009 року сторони розлучилися (а.с.36)

Ту обставину, що саме відповідачка  ОСОБА_2  написала листа (а.с.11 - 13) вона не заперечує.

 Також ці обставини підтверджуються і матеріалами Ямпільського РВ УМВС № 692 від 14.08.2009 р. що належним чином досліджені в ході судового засідання  і згідно яких – 09.08.2009р ввечері  ОСОБА_2 прийшла до свого будинку, де раніше проживала з чоловіком в АДРЕСА_1. Там між ними на грунті неприязнених стосунків  виникла сварка, і ОСОБА_2 розбила чотири віконних скла у будинку. За даним фактом в порушенні кримінальної справи за ознаками  ст..296 КК України було відмовлено.(а.с.8)

Також, згідно матеріалів Ямпільського РВ УМВС №819 від 26.09.2009 р. які були належним чином досліджені в ході судового засідання , 23.09.2009р позивач ОСОБА_1 звертався до РВ УМВС з вимогою  прийняти заходи до його колишньої дружини ОСОБА_2, яка 22.09.2009р на його городі зрізала капусту, і коли він її  прогнав, то ввечері того ж дні ОСОБА_2 написала  листа з  погрозами та образами і  підкинула в двір до ОСОБА_1 За даним фактом в порушенні кримінальної справи було відмовлено (а.с.9)

Допитаний в  судового засіданні в якості свідка гр.-н  ОСОБА_1  який є сином позивача, пояснив, що дійсно його батько та відповідачка ОСОБА_2 проживали разом в шлюбі. Вони  ремонтували будинок, посадили город. Потім  посварилися і з серпня  2009 року вони не проживають разом. 22.09.2009р  ОСОБА_2 прийшла до них на город і там вони посварилися з батьком. Ввечері того ж дня хтось підкинув листа в двір, в якому буди написані погрози та образи стосовно його батька. Згідно змісту листа  його написати та підкинути в двір могла зробити тільки   відповідачка.

Згідно розпечаток СМС-повідомлень (а.с. 29) позивач отримував СМС образливого характеру, які  відповідно до їх змісту, стосуються відносин між позивачем та відповідачкою.

Враховуючи наведене  суд вважає, що в судовому засіданні був підтверджений той факт, що дійсно  відповідачка ОСОБА_2  своїми діями умисно пошкодила  майно позивача ОСОБА_1, розбивши чотири вікна в будинку, тобто заподіяла йому матеріальну шкоду, та образила його шляхом як написання  листа образливого змісту, так і надіслання СМС-повідомлень, внаслідок чого він зазнав  моральних переживань,  тобто заподіяла моральну шкоду.

 Відповідно до ст. 22  ЦК України  позивач має право на відшкодування збитків. Однак, при вирішенні даного питання, суд враховує і ту обставину, що майно, яке було пошкоджене відповідачем, сторонами  було придбано  під час шлюбу, і  належить їм на праві спільної сумісної власності.  

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частин майна дружини та чоловіка є рівними, тобто по ? частині.        

За наведених обставини, суд вважає вимоги позивача, щодо стягнення майнової шкоди задовольнити частково, а саме стягти з відповідачки  половину вартості майна, тобто 1126 : 2 = 563грн

Також, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності у таких спорах обов’язковому з’ясуванню підлягають наявність безпосередньо самої моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, причинного зв’язку між шкодою та  протиправними діями.

Під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю.

Моральна шкода, зокрема, може полягати у приниженні  честі та гідності .

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення ). Також враховується стан здоров’я потерпілого тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, час  та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися  на  припущеннях.

Враховуючи наведене, суд вважає, що  заявлений розмір моральної шкоди з боку позивача ОСОБА_1 – 2000грн є занадто завищеним і не відповідає вчиненим діям відповідачки, а також позивачем не була надано  доказів на підтвердження таких позовних вимог. Тому суд  призначає до стягнення розмір моральної шкоди в сумі 200 грн., вважаючи, що  саме на таку суму були заподіяні йому моральні страждання.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України,  стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати . Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем зверненні до суду було сплачено 126 грн. судових витрат. При цьому витрати на ІТЗ – 75 грн. , та 51 грн. – державне мито.  Позовні вимоги задоволені на 60% від заявлених , тому  стягненню з відповідача підлягає 75, 6 грн . судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст 22,23 ЦК України, ст.ст.10 ,11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України,   суд –

                                                       В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2   ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_3,   на користь ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 –  матеріальну шкоду на суму 563 грн , та моральну шкоду на суму 200 грн., та  75 грн, 50 коп повернення судових витрат , всього на суму 838 грн 50 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через суд  першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції .

Суддя    

Ямпільського райсуду                                                                                                                Ю.О. Філонова