Справа № 22ц-21041/2009 р.

Категорія - 46 (ІІ)

Головуючий в 1-й інстанції Прасолов В.М.

Доповідач - Неклеса В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 р. липня 01 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Неклеси В.І.

суддів: Ляховської І.Є., Карнаух В.В.

при секретарі: Іванюк О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу заінтересованої особи ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від ю лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Особи, які беруть участь у справі:

відповідач ОСОБА_3 і його представник ОСОБА_4;

заінтересована особа - ОСОБА_1.

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2009 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення за договором безпроцентної цільової позики від 21.09.2008 року боргу в розмірі 80000 грн. та штрафу в розмірі 4000 грн. Рішенням суду від ю лютого 2009 року позовну заяву було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 у рахунок погашення заборгованості за договором позики 80000 грн. В іншій частині задоволення позову відмовлено.

13 квітня 2009 року заінтересована особа ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу і просила скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, так як суд не залучив її до участі у справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору купівлі - продажу від 26 вересня 2008 року ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_1.

14.12.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про повернення боргу на підставі договору безпроцентної цільової позики від 21.09-2008 року, а 22.01.2009 року позивач звернувся в суд з позовом про стягнення грошей за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою судді від 23.01.2009 року було відкрито провадження у справі і призначено попереднє судове засідання на 03.02.2009 року.

У попередньому судовому засіданні не було з'ясовано сімейний стан відповідача на час укладення договору позики та використання відповідачем отриманих по договору позики грошей, тобто суд не виконав вимоги ч. 6 ст. 130 ЦПК України і призначив справу до розгляду на 10.02.2009 року.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу і копії свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 61,62), відповідач знаходився з 15.03.1985 року по 05.12.2008 року у шлюбі з ОСОБА_1, тобто при укладанні договору позики та договору купівлі-продажу від 26.09.2008 року відповідач знаходився у шлюбі з ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При укладенні договорів одним із подружжя, як зазначено в ч. 2 ст. 65 СК України, вважається, що він діє за згодою другого подружжя. Дружина, чоловік, має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Суд розглянув справу без залучення до участі у справі дружини відповідача ОСОБА_1, права якої на подачу позову про оспорювання договору безпроцентної цільової позики від 21.09.2008 року порушені.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України до того ж суду в іншому складі.

Керуючись ст. ст. 303,307 п. 4 ч. 1 ст. 311 ст. ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 лютого 2009 року скасувати і направити справу на новий розгляд до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.