Справа - № 22ц-2242/10                    Головуючий в 1-й інстанції – Грищенко В.М.

Категорія –5                                           Доповідач - Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 квітня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

        головуючого         Сіромашенко Н.В.,

        суддів         Чубукова О.П., Ремеза В.А.,

        при секретарі             Керімовій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ компенсації за частку в праві спільної сумісної власності ,-

ВСТАНОВИЛА:

    Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково; вселено його в квартиру АДРЕСА_1, чим усунено йому перешкоди в користуванні, володінні та розпорядженні ? частиною квартири; в іншій частині позову та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до нього про виділ компенсації за частку в праві спільної сумісної власності відмовлено.

    В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування вказаного рішення з ухваленням нового рішення.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, доводи апеляційної скарги, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних  підстав.

Главою 4 ЦПК України встановлено порядок розгляду справи судом 1-ї інстанції. У відповідності до ст.ст. 192, 193, 195 ЦПК України після з?ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість виступити в судових дебатах, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Згідно зі ст. 209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду, рішення суду ухвалюється, оформляється і підписується в нарадчій кімнаті.

Відповідно до вимог ч.ч.1,4 ст. 197 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання, є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

Рішення, яке є об?єктом оскарження, було ухвалене судом 1-ї інстанції 21 грудня 2009 року.

Як відслідковується з доданого до журналу судового засідання компакт-диска, суд 1-ї інстанції, не надавши сторонам у справі можливості виступити в судових дебатах, не закінчивши судового засідання, і, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив рішення. Отже, дані, відображені в журналі судового засідання від 21 грудня 2009 року (а.с.65), не відповідають дійсності в викладеній частині.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, а суд має сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав та всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

У відповідності до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема,  вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині рішення мають бути зазначені мотиви, з яких суд бере до уваги або відхиляє докази, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти, назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

У порушення зазначених процесуальних норм права суд не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та здійсненню прав сторін з метою дотримання рівного права на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; не дав належної оцінки наданих доказів по справі; мотивувальна частина рішення щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині визначення порядку користування спірною квартирою та зустрічного позову ОСОБА_1 не містить аналізу фактичних обставин справи та оцінки доказів судом.

При цьому апеляційний суд зауважує на те, що розглянутий судом 1-ї інстанції зустрічний позов ОСОБА_1 не був взагалі прийнятий ним до спільного розгляду у відповідності до вимог ст. 123 ЦПК України, що об'єктивно підтверджується приєднаним до матеріалів справи вищевказаним компакт-диском.

Все вищенаведене призводить до невизначеності предмета апеляційного перегляду, і відповідно до п.5 ч.1 ст.311 УПК України дає підставу для скасування рішення суду з передачею справи на новий розгляд.

Окрім того, судом 1-ї інстанції був грубо порушений порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, встановлений ст. 231 ЦПК України, на підтвердження чого також слугує компакт-диск, доданий до журналу судового засідання.

З журналів судових засідань від 21 грудня 2009 року (а.с.40, 65-66) вбачається, що судове засідання, в якому розглядалася заява про перегляд заочного рішення, закінчилося пізніше (11 год. 28 хв.), ніж розпочалося судове засідання щодо розгляду виниклого спору по суті (11 год. 25 хв.). В той же час ухвалою суду 1-ї інстанції від 21 грудня 2009 року (а.с. 64) вищевказана цивільна справа була призначена до судового розгляду 21 грудня 2009 року об 11 годині, тобто навіть до початку відкриття судового засідання за заявою про перегляд заочного рішення (11 год. 16 хв.).

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити на те, що ЗУ «Про власність», на який посилається суд 1-ї інстанції, як на правову підставу, при вирішенні спору, втратив чинність згідно із ЗУ від 27 квітня 2007 року №997-V.

Також апеляційний суд звертає увагу на порушення судом 1-ї інстанції вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

Викладене свідчить про грубе порушення судом норм процесуального права. За таких обставин рішення суду не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду 1-ї інстанції.

Керуючись ст.ст.303,307,311,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

    Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: