У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 березня 2010 року                                                                                         м. Ужгород

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                          в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.

                                                             суддів : Дроботі В.В., Ігнатюка Б.Ю.

                                                при  секретарі : Олійник А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 24.12.2009 року і 14.01.2010 року про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми,-

в с т а н о в и л а :

Не погоджуючись з ухвалами суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування даних ухвал та постановлення нової ухвали відхилення заяви про забезпечення позову. Мотивує свої вимоги тим, що ухвали суду постановлені в порушення вимог норм процесуального законодавства, а тому вважає їх незаконними.

Ухвалами Ужгородського міськрайонного суду від 24.12.2009 року та 14.01.2010 року накладено арешт на майно та кошти в межах ціни позову й здійснено виправлення описки.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 заперечив доводи апеляційної скарги, оскільки арешт майна апелянта здійснено в межах позовних вимог та ухвали є законними.

Після відкриття провадження у справі, суддя міськрайонного суду розглядаючи заяву про забезпечення позову встановив, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення є обґрунтованим припущенням позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, яка бере участь у справі та вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що дана скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернув у суд з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення суми у розмірі 956682,47 гривень за попереднім договором.

Виходячи з абзацу 1 п. 4 Постанови ПВС України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зважуючи на дані роз’яснення, суддя міськрайонного суду й дійшов висновку про обґрунтованість припущення позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А звідси, застосував вид забезпечення позову, який відповідає позовним вимогам.

    Забезпечуючи позов, суддя виходив з розміру позову та на підставі ч.3 ст.152 ЦПК України й застосував заходи арешту майна та грошових коштів у межах суми 956682,47 гривень. Даний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.

    Виходячи з цього, не може бути підставою для задоволення доводів апеляційної скарги та обставина, що суддя застосував забезпечення позову в більшому розмірі ніж заявлено в позові.

    Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14.01.2010 року тільки усунуто описку в резолютивній частині ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду від 24.12.2009 року стосовно індивідуальних даних відповідача.

    Та, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеного, а тому ухвала судді першої інстанції та ухвала суду не можуть бути скасовані.

Виходячи з викладеного та керуючись вимогами статей статтями 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів -,

у  х  в  а  л  и  л  а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити .  

Ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 24.12.2009 року та 14.01.2010 року про скасування заходів забезпечення позову – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .

Головуючий  : ______________________                

                                        Судді : ______________________                  

                                        ______________________