Справа № 10-93 Головуючий в суді 1 інстанції – ІВАНОВ Д.Л.
Категорія – ч.2 ст. 286 КК України Доповідач – ОСЄТРОВ В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 квітня 2010 року. Судова колегія апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого – ОСЄТРОВА В.І.
суддів – БОРЩА В.С., БЕВЗА Ю.Л.,
за участю прокурора – ЄРЬОМЕНКО О.В .,
захисника – адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2010 року, про обрання відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, працюючого менеджером в ПП « Ботустрій», не судимого, мешкаю чого в с. Зава дівка Березівського району Одеської області
запобіжного заходу у вигляді „взяття під варту”.
Вказаною постановою суду ОСОБА_4 за підозрою в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України обраний запобіжний захід у вигляді взяття його під варту на строк 2 місяці.
Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу, суд виходив з того, що ОСОБА_4 скоїв злочин в стадії алкогольного сп’яніння, санкція статті передбачає позбавлення волі на тривалий строк, проживає в Одеській області та перебуваючи на свободі може переховуватись від слідства та суду або ухилятися від виконання процесуальних рішень та перешкоджати встановленню істини по справі.
В апеляції на вказане рішення захисник засудженого адвокат ОСОБА_3 ставить питання про скасування цього рішення суду та обранні щодо її підзахисного міри запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. Своє рішення вона мотивує тим, що ОСОБА_4 раніше не судимий, Свою вину в скоєні злочину визнає повністю, має місце роботи та проживання, де характеризується позитивно.
Заслухавши доповідача, думки сторін, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів доходить до наступних висновків.
Так, як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, кримінальна справа порушена відносно ОСОБА_4 за ознаками скоєння ним злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України 21 березня 2010 року. В цей же день він був затриманий за підозрою в скоєні злочину, а тому саме з цього часу його слід вважати підозрюваним. 22 березня 2010 року підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді утримання його під вартою.
Таким чином, розглядаючи справу по суті апеляції, колегія суддів виходить з того, що процесуальний статус ОСОБА_4 по кримінальній справі є підозрюваний, оскільки іншої інформації до апеляційного суду надано не було.
Згідно ст. 148 КПК України при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу обвинувачення йому має бути пред’явлене не пізніше 10 діб з моменту застосування до нього запобіжного заходу, тобто до 1 квітня 2010 року. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред’явлене, запобіжний захід скасовується.
Як вбачається з наданих судовій колегії матеріалів, на час розгляду апеляції, тобто на 6 квітня 2010 року, обвинувачення ОСОБА_4 не пред’явлене, а тому його слід вважати свідком.
Згідно чинного законодавства міра запобіжного заходу може бути обрана лише підозрюваному, обвинуваченому, підсудному або засудженому і ні в якому разі не свідку.
Окрім того, як вбачається з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року „ Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства” взяття під варту на стадіях дізнання та досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст.155 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч. 2 ст. 148 КПК).
Згідно п. 10 названого вище Пленуму під час судового розгляду подання органу дізнання, слідчого чи прокурора про взяття під варту предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (ст. 148 і ч. 1 ст.155 КПК).
Як вбачається з наданих суду 1 інстанції матеріалів, які були і предметом дослідження в Апеляційному суді, в поданні слідчого не наведено жодного аргументу окрім посилання на тяжкість скоєного злочину та не аргументоване посилання про можливість уникнення ОСОБА_4 від слідства та суду, які б свідчили про необхідність застосування до обвинуваченого саме цієї міри запобіжного заходу.
Суд при дослідженні матеріалів справи та розгляді подання, також, на думку судової колегії, належним чином не перевірив можливість застосування до ОСОБА_4 іншої, менш суворої міри запобіжного заходу, не дослідив жодної обставини, які б, на його думку, свідчили про необхідність обрання саме такої міри запобіжного заходу та прийняв з цього приводу немотивоване рішення.
Як вбачається з наданих захисником документів, ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи. За місцем проживання та праці ОСОБА_4 характеризується позитивно.
Окрім того, приймаючи рішення, судова колегія виходить з того, що всі первинні слідчі дії, на результат яких міг вплинути в будь-якій формі ОСОБА_4 виконані і на час розгляду апеляції жодної підстави вважати, що він, знаходячись на волі може якось перешкоджати слідству судовій колегії не надано.
Аналізуючи рішення районного суду, судова колегія також виходить з того, що обираючи ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою суд невірно послався на перебування останнього під час скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння, оскільки жодних доказів щодо цього в матеріалах справи під час прийняття рішення та розгляду справи в апеляційній інстанції не було.
За вказаних підстав судова колегія на час розгляду апеляції, виходячи з наданих їй матеріалів, не вбачає будь-яких підстав для застосування до ОСОБА_4 в якості запобіжного заходу саме утримання його під вартою, а тому постанова суду в цій частині має бути скасована.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 366, 382 КПК України судова колегія апеляційного суду Кіровоградської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити, постанову судді Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2010 року про обрання стосовно ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді взяття його під варту скасувати.
З під варти ОСОБА_4 звільнити негайно.
Судді: