У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

25 Березня 2010 року                                                                                                    м. Ужгород

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                          в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.

                                                             суддів : Дроботі В.В., Ігнатюка Б.Ю.

                                                при  секретарі : Олійник А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду від 26 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом ,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено за неправильного застосування норм матеріального права.

Рішенням Рахівського районного суду від 26 січня 2010 року в задоволені позову відмовлено.

В судове засідання сторони не з’явились, хоч і повідомлені про час та місце судового розгляду, але заяви про відкладення розгляду справи не подавали.

Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що обставини встановлені судовим рішенням не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи в якій приймають участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини. А тому, позивачкою не доведено підставність позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.

Виходячи з вимог ст. 3 ЦПК України – кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів .

А відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України – кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як на підставу своїх вимог, апелянт посилається на те, що ОСОБА_2 не проживав з покійною ОСОБА_3, не доглядав за нею, а тому не прийняв спадщину.

    Проте, такі доводи апелянта на думку колегії суддів не спростовують висновків суду.

Так, ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину від 11.09.2003 року на підставі заповіту, який було посвідчено Великобичківською селищною радою 23.04.2002 року за реєстровим № 89 заповітодавцем ОСОБА_3 /а.с. 5/.

Рішенням Рахівського райсуду від 29.12.05р. встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті 24.12.2002 року ОСОБА_3 своєчасно у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України ( 1963 року ), шляхом подання заяви про прийняття спадщини / а.с. 20-21 /.

А звідси, дані обставини у відповідності до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

На час розгляду справи заповіт, який було посвідчено Великобичківською селищною радою 23.04.2002 року та зареєстровано під № 89 є чинним й ніким не скасований.      

Виходячи з цього, Рахівська державна нотаріальна контора у відповідності до ст.ст. 560, 561 ЦК України ( 1963 року ) й видала правомірно ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Зважуючи на встановлене, суд першої інстанції правомірно встановив, що обставин, які б свідчили про недійсність свідоцтва про право на спадщину за заповітом, апелянткою не наведено.

    Таким чином, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін .

Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :

у  х  в  а  л  и  л  а :  

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.  

Рішення Рахівського районного суду від 26 січня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .

Головуючий  : ______________________                 Судді :  ______________________                                                                             ______________________