Справа №295/355/20

Категорія  15

2/295/348/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого – судді Полонця С.М.,

секретаря с/з – Глущенко Я.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомир ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення Житомирської міської ради, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом, в якому просить визнати поважними причинами звернення до суду та поновити строк звернення до суду з позовною заявою; скасувати рішення 15 сесії 5 скликання Житомирської міської ради від 05.09.2007 року №368 «Про приватизацію, передачу в оренду, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам м. Житомира» в частині затвердження проекту із землеустрою та передачі земельної ділянки розміром 0,0145 га ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №799743 виданий 13.12.2007 Управлінням земельних ресурсів у м. Житомирі; зобов`язати Департамент реєстрації Житомирської міської ради вчинити дії щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ДЗК) за №1810136300:10:044:0015, розміром 0,0145 га. При цьому посилається на те, що вона з 1981 року постійно, безперервно та відкрито користується земельною ділянкою по АДРЕСА_2 на якій розташований металевий гараж, а тому має переважне право на приватизацію цієї земельної ділянки. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ввели в оману орган виконавчої влади під час складання проекту відведення земельної ділянки з приводу власника металевого гаража, який розташований на ній та умисно не повідомили, що фактично земельна ділянка необхідна їм для діяльності релігійної організації. Міською радою було неправомірно, з порушенням закону і прав позивача передано земельну ділянку у власність вказаним вище особам, незаконно видано Державний акт на право власності на земельну ділянку та зареєстровано земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Полонця С.М. від 11.01.2020 року у даній цивільній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

17.01.2020 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшли заява про застосування строку позовної давності та відзив на позовну заячу, в якому вона просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 20.01.2020 року заяву відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залишено без задоволення.

21.01.2020 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява з додатковими поясненнями щодо позову.

31.01.2020 року до суду від представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

07.02.2020 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якій вона просить відхилити цей відзив.

Відповідачі Житомирська міська рада, Департамент реєстрації Житомирської міської ради та ОСОБА_2 у встановлений судом строк відзив на позов не надали.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.04.1972 року зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 01.09.2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 купили в рівних частках кожна житловий будинок АДРЕСА_4 .

16.06.2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0546 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням 15 сесії Житомирської міської ради 5 скликання від 05.07.2007 року №368 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безоплатно надано у власність земельну ділянку площею 0,0145 га по АДРЕСА_1 . Підставою для надання земельної ділянки було рішення 28 сесії Житомирської міської ради 4 скликання від 09.12.05 р. №585.

13.12.2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі рішення 15 сесії Житомирської міської ради від 05.09.2007 року №368 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0145 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 1810136300:10:044:0015.

Право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вищезазначені житловий будинок та земельні ділянки зареєстровано у встановленому законом порядку.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16.04.2009 року по справі №2-О-25/09 встановлено факт проживання однією сім`єю більше п`яти років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі АДРЕСА_5 .

 За приписами статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За нормами статті 12 ЗК України в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 118 ЗК України в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення, визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Відповідно до вказаної норми громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до статті 116 ЗК України в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно статей 125, 126 ЗК України в редакції чинній на час видачі оскаржуваного державного акту, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року №7 із змінами, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема, на лист Державного архіву Житомирської області від 15.10.2019 року, згідно якого в рішенні 28 сесії 4 скликання Житомирської міської ради від 09.12.05 №585 «Про інвентаризацію земельних ділянок, надання їх у власність та оренду громадянам м. Житомира» та додатках №1, №2 до даного рішення відомостей про надання земельної ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , не виявлено.

Разом з тим, до матеріалів справи копію вказаного рішення позивачем не надано.

Слід зазначити, що рішенням міської ради від 09.12.2005 року №585 спірна земельна ділянка не могла надаватися ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , як це зазначено в листі держархіву, а лише надавався дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що випливає зі змісту рішення міської ради від 05.09.2007 року №368.

Вищевказаним фізичним особам земельна ділянка безоплатно надавалася у власність саме рішенням від 05.09.2007 року №368, яким і було затверджено технічну документацію із землеустрою.

Рішення від 09.12.2005 року №585 було підставою для прийняття Житомирською міською радою рішення від 05.09.2007 року №368 і позивачем не надано доказів його скасування або визнання незаконним у встановленому законом порядку.

Позивачем не надано суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів належності їй на праві власності будь-якого майна, в тому числі нерухомого, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 або на суміжних із цією земельних ділянках.

Таким чином, судом встановлено, що рішення 15 сесії Житомирської міської ради 5 скликання від 05.09.2007 року №368 було прийнято Житомирською міською радою на підставі, в межах повноважень органу місцевого самоврядування та у відповідності до вимог ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України в редакції чинній на час його прийняття.

За змістом статей 15, 16 ЦК України, 4 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На час прийняття оскаржуваного рішення позивач не була власником або володільцем нерухомого майна, в тому числі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а лише проживала і проживає на даній вулиці, а тому її цивільні права або інтереси не порушено зазначеним рішенням.

Безпідставним є посилання позивача на те, що вона набула право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме металевий гараж по 2-му АДРЕСА_6 ), оскільки нею не надано відповідного рішення суду на підставі ч.4 ст.344 ЦК України.

Державний акт на право власності на земельну ділянку від 13.12.2007 року виданий на підставі законного рішення міської ради, а тому не має підстав для визнання його недійсним, як і не має підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Також слід зазначити, що позов пред`явлено до Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомир ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, яке не є юридичною особою та відповідно до ст.48 ЦПК України не може бути відповідачем по справі.

Враховуючи вищенаведене, позов не підлягає до задоволення у повному обсязі за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, Міськрайонного управління в Житомирському районі та м. Житомир ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення Житомирської міської ради, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Житомирська міська рада; місце знаходження: 10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2; код ЄДРПОУ 13576954.

Відповідач: Департамент реєстрації Житомирської міської ради; місце знаходження: 10001, м. Житомир, вул. Б. Лятошинського, 15б; код ЄДРПОУ 40418650.

Відповідач: Міськрайонне управління в Житомирському районі та м. Житомир ГУ Держгеокадастру у Житомирській області; місце знаходження: 10014, м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17; код ЄДРПОУ 40004608.

Відповідач: ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: