Справа № 2-а-160/2010

  ПОСТАНОВА                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

31 березня  2010 року  

08 год. 40 хв.                                            Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:                                       Пелипенко К.В.

при секретарі:                                                 Хандрига Л.І.

      за участю представників сторін:

від позивача:                                                   не з’явився

від відповідача:                                              не з’явився

від третьої особи:                                           не з’явився

розглянувши   у   судовому   засіданні   смт.  Петропавлівка адміністративну справу

за позовом  ОСОБА_1 (с. Хороше Петропавлівського району Дніпропетровської області)      

до  Інспектора відділу дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Павлограда ОСОБА_2 (м. Павлоград Дніпропетровської області)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділення  дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Павлограда (м. Павлоград Дніпропетровської області)

про  визнання незаконною та скасування постанови

                                                             СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 (с. Хорошо Петропавлівського району Дніпропетровської області) просить  визнати  незаконною та скасувати постанову серії АН № 606313 від 09.03.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.03.2010р. о 19 годині 00 хвилин в м. Павлограді інспектором дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Павлограда ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АР № 185374 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В зазначеному протоколі вказано, що позивач того ж дня о 19 годині 00 хвилин  у м. Павлограді керувавши автомобілем МАЗ 6303, державний номер НОМЕР_1, проїхав перехрестя доріг на заборонений сигнал світлофора - жовтий, чим порушив п. 8.7.3. правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, згідно ч. 2 ст. 122   Кодексу України про адміністративні правопорушення.  Позивач не визнав факту скоєння ним правопорушення, про що зазначив у протоколі, вважає, що він не вчиняв правопорушення, що і зумовило його звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з’явився, до початку судового засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. В заяві позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 842350.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази,  суд, -

    ВСТАНОВИВ:

09.03.2010р. о 19 годині 00 хвилин в м. Павлограді інспектором дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Павлограда ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АР № 185374. В протоколі зазначалось, що ОСОБА_1 09.03.2010р. о 19 годині 55 хвилин  у м. Павлограді керувавши автомобілем МАЗ 6303, державний номер НОМЕР_1, проїхав перехрестя доріг на заборонений сигнал світлофора - жовтий, чим порушив п. 8.7.3. правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, згідно ч. 2 ст. 122   Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення позивач зазначив, що він виїхав на перехрестя при миготливому зеленому сигналі світлофора і завершив проїзд перехрестя.

На підставі зазначеного протоколу 09.03.2010р. інспектором дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Павлограда ОСОБА_2 складена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 606313, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450, 00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач не погодився з зазначеною вище постановою, що і зумовило його звернення до суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.  

Між тим, згідно ст. 251 КУпАП доказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до  адміністративної  відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами,    показаннями  технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису,   які  використовуються  при  нагляді  за  виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, в своєму поясненні позивач  зазначив, що з порушенням не згоден та заперечував проти викладених в протоколі обставин.  

Судом встановлено, що  при винесенні протоколу та постанови від 09.03.2010 року, інспектором дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Павлограда ОСОБА_2 було  порушено вимоги ст. 251 КУпАП.

Так, не були відібрані пояснення, як у свідка, у  ОСОБА_3, який 09.03.2010 року о 19 годині 00 хвилин  перебував разом з позивачем у кабіні  автомобіля МАЗ 6303, державний номер НОМЕР_1.  

Крім того, ця особа не була занесена до протоколу про адміністративне правопорушення, як свідок, хоча перебувала безпосередньо у місці вчинення правопорушення.  

Відомості щодо будь-яких свідків у протоколі про адміністративне правопорушення взагалі відсутні.

При таких обставинах суд вважає, що інспектором дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Павлограда ОСОБА_2 при складанні протоколу та винесенні постанови  не виконав вимоги чинного законодавства, а тому у суду є підстави для визнання його дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.  

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та  підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 71, 104, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Павлограда ОСОБА_2 серії АН № 606313 від 09.03.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450, 00 грн.,  – скасувати.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       Суддя                                                                                                        К.В. Пелипенко