Справа № 2-1562/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 березня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді  Сороки О.В.,

секретаря Черкасової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новомосковська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської місьої ради, ОСОБА_2, про визнання права власності, в порядку спадкування,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новомосковської міської ради, ОСОБА_2, в якому просить визнати за ними право власності на 2/21 частини житлового будинку за № 4 по пров.Будівельному в м.Новомосковську Дніпропетровської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, та на 2/21 частини вказаного будинку, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 18 березня 1987 року помер його брат ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді 2/21 частин житлового будинку за № по пров.Будівельному в м.Новомосковськ, а 21.06.2006 року помер його другий брат – ОСОБА_4, який за життя також набув право власності на 2/21 частини зазначеного житлового будинку з відповідною частиною надвірних побудов. Позивач зазначає, що після померлого ОСОБА_3 спадкоємців першої черги не було, оскільки він був психічно хворою людиною та помер в будинку для осіб з психічними відхиленнями. Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадкоємиця першої черги – його дружина, ОСОБА_2, яка прийняла всю спадщину, окрім 2/21 частин будинку по пров.Будівельному, 4 в м.Новомосковську. Крім того, позивач сам являється співвласником зазначеного житлового будинку, 6/21 частин якого вони всі разом успадкували після смерті їх батька, а 25.04.1966 року вони отримали свідоцтво про право особистої власності на 6/21 частин житлового будинку по пров.Будівельному в м.Новомосковську, виданого взамін свідоцтва про право на спадщину. Між тим, позивач вказує, що після смерті їх матері ОСОБА_5, померлої 23.04.1972 року, він являється єдиним спадкоємцем, який успадкував належну їй частину спірного житлового будинку. Після смерті матері ні позивач, ні його брати не зверталися з заявою про прийняття спадщини, однак ОСОБА_1 зазначає, що вступив у фактичне володіння та розпорядження спадковим майном, тому вважає, що, у такий спосіб, добросовісно набув право власності. Таким чином, ОСОБА_1, просить визнати за ним право власності на 2/21 частини будинку, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, та на 21/21 частини зазначеного будинку, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, оскільки являється єдиним спадкоємцем, який відкрито, добросовісно та безперервно володів їх майном, яке знаходилося у їх спільній частковій власності.

В судове засідання позивач не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, одночасно позов підтримав та просить задовольнити у повному обсязі.

Представник Ноомосковської міської ради в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, також надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 надала суду заву про розгляд справи у її відсутність, одночасно позовні вимоги ОСОБА_1 визнала у повному обсязі.

Суд, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 25.04.1966 року, виданого виконкомом Новомосковської міської ради взамін свідоцтва про право на спадщину від 08.05.1953 року, стверджується, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 належить 6/21 частин житлового будинку по пров.Будівельному, 4 в м.Новомосковську (а.с. 16).

ОСОБА_3 помер 18 березня 1987 року, що стверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (а.с. 10), а свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 стверджується, що останній помер 21.06.2006 року (а.с. 8), в зв’язку з чим припинилося їх право власності.

Довідкою, наданою Новомосковською районною державною нотаріально конторою стверджується, що після смерті ОСОБА_3 ніхто не звертався з заявами про прийняття спадщини (а.с. 27).

Матеріалами спадкової справи після померлого ОСОБА_4 стверджується, що  спадкоємцем майна останнього є його дружина ОСОБА_2, яка прийняла спадщину і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на інше майно, визначене нею при подачі заяви про прийняття спадщини  (а.с. 28-33).

Сторонами не заперечувалося, що ОСОБА_1 являється рідним братом померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і відповідно являється спадкоємцем другої черги.

Між тим, в судовому засіданні встановлено, що після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до вимог ч.2 ст. 549 ЦК України, у фактичне володіння та розпорядження спадковим майном у вигляді спадкового будинку по пров.Будівельному, 4 в м.Новомосковську вступив ОСОБА_1.

Зазначені обставини стверджуються наданою до суду копією домової книги, відповідно до якої ОСОБА_4, починаючи з 1981 року постійно був зареєстрований в будинку по пров.Будівельному в м.Новомосковську (а.с. 17-22), а також не заперечувалося спадкоємцем першої черги після померлого ОСОБА_4 – ОСОБА_2.  

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позову обґрунтований та має бути задоволений, оскільки ОСОБА_1 вступив у фактичне володіння та розпорядження спадковим майном після смерті своїх братів, тому за ним повинно бути визнане право власності на частина будинку з надвірними побудовами по пров.Будівельному, 4 в м.Новомосковську, в порядку спадкування після їх смерті.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ч.2 ст. 549, 548, 555 ЦК України, в редакції 1963 року, 334 ЦК України, ст . 10, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/21 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних побудов, розташований по пров.Будівельному, 4 в м.Новомосковську Дніпропетровської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлого 18 березня 1987 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/21 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних побудов, розташований по пров.Будівельному, 4 в м.Новомосковську Дніпропетровської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого 21 червня 2006 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області в слідуючому порядку: заява на апеляційне оскарження надається протягом 10 днів до Новомосковського міськрайонного суду, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                             О.В. Сорока.